Полегшують життя Ахметову? Слуги народу пропонують ухвалити новий закон на користь бізнесмена

За півтора тижні до Нового року, 22 грудня, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №8998, яким нардепи хотіли підтримати вітчизняну промисловість на період воєнного часу. Документ пропонує скасувати податки для низки галузей, серед яких ті, що контролюються українськими олігархами.

Документ пропонує:

• скасування ПДВ та мит на обладнання та комплектуючі виключно для власного виробництва, за умови, що їх не продаватимуть протягом 5 років після ввезення в Україну;
• скасування ПДВ та мит на ввезення обладнання для установ професійної (професійно-технічної) та професійної вищої освіти, які здійснюють підготовку кадрів для підприємств, для забезпечення освітньої діяльності;
• звільнення від оподаткування платників єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, розташовані на територіях бойових дій та/або тимчасово окупованих територіях;
• скасування рентної плати за спеціальне використання води енергогенеруючими компаніями;
• продовження термінів служби зареєстрованих РРО до кінця дії воєнного стану;
• віднесення електронної марки та цифрової поштової марки до об’єктів, що не підлягають оподаткуванню;
• скасування ПДВ на операції з постачання послуг з демонстрації та показу фільмів дубльованих, озвучених державною мовою на території України.

Ще одним пунктом іде "особливий режим оподаткування рентною платою за користування надрами для видобутку залізняку". Де-факто за цією фразою ховається повне скасування рентної плати за видобуток залізняку в Україні.

Подарунок для Ахметова на 2 мільярди гривень?

Ухвалення парламентом законопроекту №5600 у 2021 році викликало справжнє протистояння в парламенті, оскільки одним з його пунктів було зростання ставки ренти, за що сам документ свого часу навіть отримав назву "антиахметівського", оскільки саме структури найбагатшого вітчизняного бізнесмена Ріната Ахметова видобували більше половини руди в Україна.

Згідно з ухваленим законом №5600, рента за видобуток залізняку залежить від цін у світі на неї і становить від 3,5% за ціною менше 70 доларів за тонну, до 10% за світової ціни понад 200 доларів за тонну.

Щоправда, треба сказати, що запропонована нардепами в законопроекті № 8998 скасування ренти за видобуток залізняку стосується лише сировини, яка не прямує на експорт, а використовується для внутрішнього виробництва. Таким чином, за експорт руди ренту доведеться платити, щоправда, її обсяг за 11 місяців 2022 року впав на 43% — до 23,2 млн. тонн.

Проте, виплавляючи сталь і чавун в Україні, "Метінвест", який належить Рінату Ахметову, може заощадити на цьому законі чимало грошей. Тим часом держбюджет залишиться без рентних платежів.

Так, згідно з даними ЗМІ, за 9 місяців 2022 року "Метінвест" виробив 2,67 млн. тонн сталі та 2,47 млн. тонн чавуну. На їхнє виробництво вимагалося в 2 рази більше залізної руди як у "чистому" вигляді, так і у вигляді збагаченого залізорудного концентрату. Таким чином, на виробництво 5,14 млн тонн чавуну та сталі у січні-вересні 2022 року "Метінвест" витратив не менше 10 млн тонн залізної руди.

За середньої світової ціни на руду в 2022 році вище 100 доларів, "Метінвест" мав платити до держбюджету не менше 5 доларів ренти з тонни сировини, тобто близько 50 млн доларів (2 млрд гривень).

А з ухваленням законопроекту №8998, як мінімум, власне виробництво сталі та чавуну "Метінвесту" буде звільнено від рентних платежів за залізняк, що поповнить кишеню бізнесмена щонайменше на кілька десятків мільйонів доларів.

Цікаво, що серед авторів цього законопроекту представники фракції президентської партії "Слуга народу", зокрема голова фракції Давид Арахамія, та голова Комітету ВР з питань податкової політики Данило Гетьманцев.

Ще одним можливим вигодонабувачем цього законопроекту може виявитися олігарх Костянтин Жеваго, чиї структури до війни видобували до 20% залізної руди в Україні. Щоправда, зі своїм металургійним провадженням справи у нього погано. Втім, зараз він може бути екстредований із Франції до України за підозрою у розкраданні 113 млн дол. з банку "Фінанси та кредит".