"Землю скуповують прокурори, судді та високопосадовці": президент Асоціації фермерів про земельний ринок в умовах війни

В Україні формуються цілі "князівства", а держава насамперед підтримує розвиток великих агрохолдингів

Широкомасштабне вторгнення росіян в Україну не зупинило ринку землі. Її активно продають та купують. За даними Мінагрополітики, з кінця лютого 2022 року укладено майже 42 тисячі земельних угод на сумарну площу 77 668 га.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак розповів "Бізнес Телеграфу", що є головним наслідком цього тренду.

– Аграрні компанії в Україні, попри війну, збільшують підконтрольні площі землі. Малі фермери скоро зникнуть?

- Землю можуть купити ті, у кого є гроші. За моїми даними, це прокурори, судді, високопосадовці, тобто ті, хто, як правило, офіційно "не має" грошей. Єдине, кого я не передбачив, — це айтівці, котрих, як з'ясувалося, серед покупців чимало. Колишній президент Петро Порошенко накопичує банк землі, щоб у майбутньому перепродати трастовим компаніям.

– Зараз угоди із землею обмежені 100 гектарами. З 1 січня 2024 року на ринок зайдуть юридичні особи. Це посилить тренд на укрупнення господарств?

– Ось тоді почнуть розквітати господарства, у яких не менш як 10 тисяч га. У нього — 10 тисяч, у дружини — 10, у дітей — по 10 тисяч, у зятів-невісток… Вже цілі "князівства" утворюються. А далі відкриють червону доріжку іноземцям. Тоді нас чекає доля Болгарії: 22 власники скупили основну масу землі, серед них нема жодного болгарина.

– Нещодавно уряд затвердив концепцію розвитку фермерства, яка покликана підтримати дрібних землевласників і зробити їх конкурентоспроможними. Цей документ реалізується?

– Це дуже гучно звучить лише у новинах "Єдиного марафону". Насправді ж влада не тільки не допомагає, а дрібними кроками нас повільно знищує. Не встигли фермери оговтатися від закону про обіг землі, як Верховна Рада приймає спотворений закон "Про кооперацію". Профспілки спільно з науковцями напрацювали свій законопроєкт, яким передбачалося об'єднання малих і середніх агровиробників, що надало б нам стійкості та конкурентних переваг.

– В якому стані ця ініціатива?

– Її нівелював через профільний комітет Микола Сольський, співзасновник "Українського аграрного холдингу", а наразі міністр аграрної політики. А навіщо представникам великого бізнесу перейматися за дрібних та середніх фермерів?

– Чи відчули фермери проблему з реєстрацією податкових накладних?

– Це "винахід" пана Гетманцева — блокування податкових накладних нібито для виведення зерна з тіньового обігу. Але не тільки не вивели, а ще глибше завели. Бо через ПДВ, який не повертає держава при експорті зерна, фермери намагаються продати продукцію за готівку.

– Схоже, на цьому проблеми з урядовими рішеннями не закінчуються?

– Недавно вийшла постанова Кабміну про обмеження руху сільськогосподарської техніки, ширина якої більша за чотири метри. Та у нас вона уся за стандартами 4,20! То що, пів сівалки чи пів плуга відрізати? Починаються у фермера жнива — і у поліцейських "жнива": вискакують з-за кущів чи не з рулеткою в руках, щоб виміряти транспортний засіб й оштрафувати за порушення.

– Чому, на вашу думку, держава насамперед підтримує розвиток великих агрохолдингів?

– Владі вигідніше домовиться з великими. Так завжди було, є і буде. Хоч вони не дуже за долю країни на початку війни переймалися. А фермеру завжди тяжко було. Їх і українська влада не любила, а коли прийшла окупаційна, агрохолдинги швидко і просто "порішали" все, віддаючи частину прибутку колаборантам. І все, їх не чіпали. А фермери виявилися патріотами і виступили проти російської влади. Після звільнення Херсонщини агрохолдинги знову легко про все домовилися. Але вже з нашою владою. А українські фермери — знову в немилості.

– То яка підтримка необхідна українським фермерам?

– Доступ до дешевих кредитів, адже на відміну від великих агрохолдингів фермер не має власних кишенькових коштів на придбання посівного матеріалу чи техніки. Ось у телемарафоні говорять, що ЄС допоміг з гербіцидами, насінням… Але ж до нас нічого не потрапило, тільки до великих компаній. А дрібні та середні змушені шукати на все це гроші та оббивати пороги у банках. Але кредити все одно не дають.

– Чому?

– Річ у тім, що пан міністр Сольський видав наказ № 223 від 21 березня 2023 року про те, що господарствам, у яких землі менш як 1000 га, не рекомендують надавати кредити. То про який розвиток ми можемо говорити?

– Зерновий коридор не дає можливості обійтися власними коштами?

– Зерновий коридор має працювати не тільки для агрохолдингів. Скільки було випадків, коли їдуть фермери з повними автівками зерна в Одесу, а за кілька днів, як їхали, так і повертаються – переповнені зерном. Перевага надається великим обсягам відвантажень, тобто агрохолдингам.