Бокал зради: як пільговий імпорт вина та бренді став політичним хабарем кремля для Грузії та Вірменії

Війна між росією та Україною отримала неочікуване віддзеркалення на ринку вина. Асоціація виноградарів та виноробів росії ініціювала запровадження спецмита розміром 50% на імпорт вина з так званих "недружніх країн". Їхній перелік офіційно затверджується урядом держави-агресора, і сьогодні включає 49 країн. Крім всіх країн — членів ЄС та США, звісно, є в цьому у списку і Україна.

Водночас український уряд опрацьовує ініціативу Укрвинпрому (найбільшого обʼєднання українських виноробних підприємств) щодо запровадження спецмита на вино, бренді й інші зброджені напої з Грузії та Вірменії. За збігом, розмір спецмита розглядається також на рівні 50%. "Вивчаємо можливі економічні наслідки такого рішення", — повідомив "Бізнес Телеграфу" міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

Попри те, що опрацювання проєкту урядової постанови щодо обмеження імпорту вина з двох кавказьких країн в Україну тільки стартувало, гендиректор Укрвинпрому Володимир Кучеренко переконаний, що спецмито буде запроваджене вже найближчим часом. За його словами, жоден урядовець, з яким він обговорював цю ідею, не виступив проти. "Для всіх очевидно, що влада Грузії та Вірменії є союзниками росії. Народи цих країн дружні до українців, але керівники держав залежні від кремля. Обмеження імпорту вина стане чутливим для них і продемонструє тверду позицію України щодо кремлівських прислужників", — відзначив Кучеренко в коментарі "Бізнес Телеграфу".

Сапераві з ароматом путіна

Тим часом Грузія вийшла на перше місце за обсягами експорту вина в російську федерацію, витіснивши з цієї позиції італійців. Частка грузинських тихих вин на ринку рф перевищила 19%. Але найбільше вражає динаміка поставок. За 2022 рік Грузія збільшила обсяги експорту вина до росії на 63,7%, а в першому кварталі 2023 — ще у півтора раза. Прогнозні доходи грузинських постачальників вина державі-агресору цього року перевищать 200 мільйонів доларів.

Нульове мито та інші прояви лояльності кремля до імпорту десятків мільйонів літрів сапераві легко пояснюються, якщо поглянути на те, кому належать компанії-експортери. За даними грузинського моніторингового центру GMC, 8 з 10 найбільших постачальників повʼязані з правлячою проросійською партією "Грузинська мрія". Зокрема, двома компаніями (ТОВ "Виноробна компанія "Дугладзе" і АТ "Виноробний завод "Котехі-Гурджаані") володіє брат засновника цієї партії Бідзіни Іванішвілі— Олександр. Значну частину прибутку від винних поставок в росію він офіційно спрямовує на пожертви партії "мрійників".

У Грузії політичні партії зобовʼязані публікувати джерела доходів. Так стало відомо, що публічними донорами дружньої кремлю "Грузинської мрії" є Джімшер Чхаїдзе (ТОВ "Брати Асканелі"), Зураб Чхаїдзе (ТОВ "Традиційна виноробня "Кахрі"), Вахтанг Карічашвілі (ТОВ "Болеро енд Компані" і ТОВ "ГВМТ Груп"), Заал Дугладзе, Заза Кікабідзе (Georgian Wine Ltd), Нана Менабдішвілі (ТОВ "Цинандалі Старий Виноробний завод"). Всі ці компанії дивним чином майже одночасно отримали гігантські замовлення від найбільших російських торгових мереж. Схоже, москва традиційно використовує політичні хабарі для забезпечення слухняного політичного режиму у Тбілісі. На це вказує і динаміка поставок грузинського вина в росію за останні 10 років, яка дивовижно збігається зі зміною ставлення грузинської влади до кремля.

Партія "Грузинська мрія" всіляко уникає публічної підтримки України після широкомасштабного вторгнення росіян у нашу державу півтора року тому. На заклик з Києва заморозити російські активи у Грузії голова партії Іраклій Кобахідзе заявив, що "ця вимога виглядає як намір відкрити другий фронт", і рекомендував українським політикам займатися власними справами, а не порадами його країні. Щодо кремля таких хамських заяв керівна партія Грузії собі не дозволяє.

Участь грузинських компаній — експортерів вина у фінансуванні відверто проросійської партії не заважає їм заробляти в Україні. Майже всі бренди згаданих компаній представлені й в наших торгових мережах. Наприклад, вина та коньяки Askaneli представлені в мережах АТБ, "Сільпо", "Фора" та маркетплейсі "Розетка". Співвласник ТОВ "Брати Асканелі" Джімшер Чхаїдзе пожертвував 10 000 ларі (на сьогодні — майже 4000 доларів) на "Грузинську мрію", а директор Іраклій Углава ще 35 000 ларі (понад 13 000 доларів). Два члени наглядової ради цієї компанії є громадянами росії.

Незаконний коньяк з післясмаком зради

Пільговий режим для вина та бренді став політичними хабарем кремля і для Вірменії. Тут динаміка зростання поставок також вражає. За останні три роки експорт вірменського "коньяку" до росії збільшився на 85%, з 29 до 54 мільйонів доларів. Виробництво вина у цій кавказькій країні завдяки відкритому російському кордону за підсумками першого кварталу 2023 року у річному вимірі зросло на 74%.

На відміну від Грузії, тут власниками багатьох алкогольних компаній є французькі інвестори, що повʼязано з великою вірменською діаспорою у Франції. Загалом, французи вкладають чимало коштів у вірменську економіку. Але всупереч очікуванням, це ніяк не впливає на їхнє бажання торгувати з державою-агресором. За січень—травень 2023 року експорт Вірменії в росію зріс у 3,3 рази (!) в річному вимірі і досяг $1,3 млрд.

Показовим прикладом стала травнева заява міністра економіки Вірменії про припинення постачання в росію продукції Єреванського коньячного заводу. Це виробник славнозвісного "коньяку" "Арарат". Цей бренд з 1998 року належить французькій групі Pernod Ricard. Вона ще весною минулого року оголосила про вихід з російського ринку на знак з солідарністю з Україною, на яку напали рашисти. Припинення експорту "Арарату" мало стати продовженням цієї політики французів. Але насправді, всупереч заявам, поставки продукції Єреванського коньячного заводу не зупинялись жодного дня. Про це повідомила єреванська агенція Медіамакс.

Як і у випадку з Грузією, відкритість ринку рф для вірменської алкогольної продукції збігається з прокремлівською політикою керівництва цієї держави. Премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час недавнього візиту до Чехії старанно уникав бодай натяку на підтримку України у війні з росією. Хоча запитання про це журналісти йому задавали кілька разів. Розуміючи, що візит у Прагу ризикує стати провальним, Пашинян вичавив з себе дивний монолог про нейтральність: "Виходить, що ми нічиї союзники в цій ситуації, а отже, ми вразливі. Здається, що є якийсь варіант уникнути всіх цих сутичок, але правда в тому, що чим складніша ситуація, тим меншим стає поле для маневрування. Ми ухиляємося не тому, що не маємо думки про ситуацію, а через те, про що я вже говорив – наших проблем набагато більше, вони не дозволяють нам бути більш залученими до розвʼязання інших питань".

На те, що Вірменія та росія — союзники, прямо вказує військова база держави агресора неподалік від кордону з Туреччиною, у Ґюмрі. Вона розташована там з 1995 року, й уряд країни не робить жодних спроб її позбутися.

Варто відзначити, що вірменські компанії, які заробляють на поставках винної продукції державі-агресору, широко представлені й в Україні. Вже згаданий "коньяк" "Арарат" легко знайти на полицях всіх великих торгових мереж нашої країни. При цьому порушується заборона на використання поняття "коньяк" для назви продукції. Виключення з цієї заборони на території України провінція Коньяк зробила лише для українських виробників бренді. Імпортний бренді в нашій країні називати коньяком незаконно, окрім того, що має походження з Франції.

Справедливе покарання

Грузія та Вірменія завдяки пільговому режиму довели частку росії в експорті виноробної продукції в середньому до 70%. На Україну, в залежності від виду напою, припадає 7-10%. Це означає, що запровадження спецмита у 50%, подорожчання вин і бренді з дружніх кремлю країн стане для них хоч і не критичним, але відчутним.

Гендиректор Укрвинпрому Володимир Кучеренко вважає це рішення може стати не тільки справедливим покаранням кремлівської прислуги, а й підтримкою українських виноробів. Адже дешева продукція з Вірменії та Грузії часто витісняє з полиць вино з Одеської, Херсонської та Миколаївської областей. Ці регіони зараз під обстрілами, але виробництво вина та коньяку там продовжується. Будь-яка підтримка з боку держави, зокрема й шляхом обмеження імпорту з проросійських країн, для вітчизняних виноробов зараз буде дуже вчасною.