Нас пробують віддати конкуренту, частка ринку якого менша майже в 5 разів, - виробник "Моршинської"

Велика компанія — великі проблеми. Корпоративні права найбільшого українського виробника бутильованої води, IDS Ukraine, стали ледь не найбільшою проблемою держагенції АРМА. І поки виглядає так, що АРМА не зовсім справляється, навколо IDS — безліч скандалів. Намагання змінити керівництво, передача в управління прямому конкуренту… Як це впливає на роботу компанії? "Бізнес-Телеграф" розпитав генерального директора IDS Ukraine Марка Ткачука.

Як змінилась робота IDS Ukraine за рік після арешту активів? Як на бізнес компанії вплинула передача її активів до керування АРМА?

Невелике уточнення: зараз заарештовано корпоративні права і торгові марки, а не всі активи. Сам по собі вектор на конфіскацію активів підсанкційних акціонерів дуже правильний. Держава, коли почала цей рух, дуже правильно обрала модель: підприємство працює, гроші в бюджет йдуть. Але корпоративні права знерухомлені, щоб підсанкційні акціонери не могли їх продати навіть гіпотетично (фактично це в умовах воєнного стану неможливо).

Про функціонування бізнесу: найбільший для нас виклик – не арешт корпоративних прав, а повномасштабне вторгнення. Цільова аудиторія "Моршинської" — молоді жінки з дітьми, їх на початку війни виїхало, за нашими підрахунками, десь 30%. Продажі впали відповідно. Це для нас був дуже потужний удар звичайно.

Арешт корпоративних прав і торгових марок нам, м'яко кажучи, трошки, зіпсував життя. Сам по собі юридично цей арешт не зупиняє операційної діяльності компанії. Але є кредитори, які кажуть "хлопці, ми ж не факт, що потім зможемо повернути кошти", є партнери, які не готові передавати товар чи складові без передоплати. Це суттєво ускладнює бізнес.

Як власники відреагували на передачу корпоративних прав в керування АРМА?

Коли в АРМА передали арештовані корпоративні права, я знаю, що наші доброчесні непідсанкційні акціонери найняли адвокатську компанію, яка працює зараз. Пише листи, подає позови

Потрібно розуміти, що з юридичної точки зору, при самому арешті, передачі в АРМА, проведенні конкурсу дуже багато було помилок з боку державних органів, неправових рішень, неправомірних дій. Відповідно, якщо це компанії стосується, ми подаємо зразу до суду; якщо акціонерів, то вони подають до суду.

Весь цей піар навколо конкурсу заважає працювати, забирає час. Ми хочемо бізнесом займатися, а не чимось іншим. Люди ж розуміють, що "Моршинська" — українська вода, українська компанія, навіщо все це?

Чому все так довго тягнеться з управителем? Тому що багато порушень, і немає законної можливості щось з цим зробити. Але ми сподіваємося, що конкурс буде переглянуто, бо є нове керівництво АРМА, відкрито реєстри, зроблено кроки до прозорості, як і має бути у правовій державі.

Яка поточна структура акціонерів кіпрської компанії, що володіє українським бізнесом групи IDS. Хто з них під санкціями, а хто — ні?

Підсанкційні акціонери мають 49,99% компанії. Сам Фрідман (підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман — БТ) — лише 18,23%.

50,01% акцій мають доброчесні акціонери: грузинська сім’я Патаркацишвілі володіє 34,83% компанії; уряд Грузії 7,73%, а також група міноритарних акціонерів.

Хто з акціонерів був найактивнішим, найбільш залученим в роботу компанії?

Збрехав би, що ніхто, але у нас є "граючий тренер" Всеволод Омелянович Білас з Моршина, один з творців "Моршинської". Він тут всі 19 років, що і я; завжди консультує по стратегічних питаннях, зараз очолює Раду директорів української компанії. А загалом, якщо ми говоримо про акціонерів, то структура не передбачає доступу жодного з них до операційної діяльності – включаючи одіозних хлопців, які вас, мабуть, цікавлять. Акціонери делегують ці повноваження менеджменту, тобто мені і нашим іншим топ-менеджерам.

Хто визначає стратегію розвитку компанії на сьогоднішній день? Рада директорів?

Менеджмент готує проєкт, затверджує його на Раді директорів. Хоча зараз це було надто гучно говорити, що стратегія є прогнозованою. Кожен раз обираємо варіант дій з 2-3 рішень. Поки йде війна, поки ситуація з АРМА, все в підвішеному стані.

Яку частку ринку української бутильованої води IDS Ukraine контролювала до вторгнення? Як вона змінилась за час війни? Чи помітили вплив арешту і передачі в управління АРМА?

Наша ринкова частка — 40% українського ринку бутильованої питної води, з них близько 29% — це "Моршинська". Раніше постачали "Боржомі" як дистрибутор, зараз не займаємося цим. Ринок зменшився, але падали всі разом, тож частка збереглася. На сьогоднішній день наші основні бренди зберігають позиції майже довоєнні – 37%. До речі, наш потенційний управитель обраний на цьому дивному конкурсі має 8% ринку, при тому, що обидві наші компанії починали розвиток одночасно. Тож нас пробують віддати нашому прямому конкуренту-переслідувачу, частка ринку якого менша майже в 5 разів.

Із-за АРМА нам стало важче працювати, але чітко відстежити вплив цього чинника на бізнес-показники неможливо.

Чому відмовились від "Боржомі"?

По-перше, відмова від "Боржомі" пов’язана з реорганізацією бізнесу, зараз ми працюємо поза складом глобальної компанії. По-друге, нам важко платити за кордон. Виходячи з попередніх причин ми передали дистрибуцію грузинським колегам.

Які були перші кроки АРМА після передачі до її управління корпоративних прав?

Про конкурс ми дізналися з відкритих джерел, ніхто нам окремо і офіційно про нього не повідомляв. АРМА оголосила його на тих умовах, що за 13 днів учасники мали розробити бізнес-план. Менше, ніж за 2 тижні. І це для компанії, тільки один бренд "Моршинська" якої у 2020-21 рр. оцінювали у 500 млн доларів. Звичайно, зараз війна, ринкові ціни інші, але все одно. А потім цей конкурс виграє наш прямий конкурент. Чим він кращий від нашого менеджменту чи від непідсанкційних акціонерів — не зрозуміло. При цьому знехтували вимогами закону, антимонопольного законодавства.

АРМА виходила на зв’язок?

За законом вони і не зобов'язані розмовляти з нами, а ми з ними. Вони надіслали пару запитів, ми їм по закону відповіли і все.

А як ви дізналися про те, що права управління хочуть передати вашим конкурентам – компанії Карпатські мінеральні води?

Ця відкрита інформація є на сайті в АРМА, там навіть їх пропозиція висить. Вони опублікували перший список кандидатів в управителі. Ми в принципі знали, хто приблизно подавався, Україна не Китай. Потім побачили опублікований список на сайті АРМА, потім побачили хто виграв, і потім їхню пропозицію. Проаналізували цю пропозицію, і бачимо з неї, що наш бізнес хочуть знищити.

Як АРМА намагалася змінити керівництво компанії? Як саме вони діяли?

Цей процес ініціювало БЕБ. Саме воно подало на роз'яснення в суд, що АРМА може сама міняти генерального директора заводу "Оскар" з виробництва "Моршинської". Суддя сказав: не може міняти. Є пряма норма, яка обмежує АРМА — агентство не має таких повноважень. Потім через місяць БЕБ подається знову, і той самий суддя чомусь каже: "так, може". Ми подаємо апеляцію, її 3 рази відкладали: потім апеляційний суд провів розгляд за участю всіх сторін, після чого прийняв рішення про відмову від відкриття апеляційного провадження. Тоді в мене питання до панів суддів, а що ви три місяці розглядали, якщо в результаті прийшли до рішення що взагалі не приймаєте до розгляду нашу апеляцію?

А які справи в українських судах розглядають ще?

Є позов нашої материнської компанії до адмінсуду щодо рішення АРМА про призначення "Карпатських мінвод" управителем. Материнська компанія — це IDS Кіпр, наш прямий акціонер. В Шевченківському суді БЕБ за погодженням Офісу генпрокурора намагається отримати роз'яснення попередніх рішень судів відносно МЗМВ "Оскар", та інших компаній групи щодо надання судовими рішеннями АРМА можливості змінювати генеральних директорів. Цікава колізія на мою думку.

Наша компанія також оскаржує в Апеляційному суді ухвали про роз'яснення попереднього рішення щодо права АРМА самостійно міняти гендиректора "Моршинської".

Для чого міняти успішних менеджерів? Ну для чого зараз на "Оскарі" генеральний директор інший? Ну це такий дуже совковий підхід, на мою думку, але він говорить, що частина всього, що коїться з конкурсом і управителем, віддає рейдерством.

А чи зверталася до міжнародних судів родина Патаркацишвілі?

Ні, не зверталася. Єдиний раз, коли я мав можливість поспілкуватися з їхнім представником, він мені сказав "ми спостерігаємо, не лізьте".

Родина Патаркацишвілі — дуже проукраїнські. Тому я сподіваюся, що буде правильне рішення щодо і санкційних, і непідсанкційних акціонерів. Якщо треба, то Вищого антикорупційного суду України. Щоб до міжнародних судів не було потреби йти.

Який зміст ви як керівник компанії бачите в діях АРМА і в діях вашого конкурента, чим вони керуються?

Я би дуже хотів бачити зміст якийсь в цих діях АРМА, але якось воно дуже хаотично виглядає. Зміст в діях конкурента я бачу. Наприклад, він як мінімум розчистить до якоїсь міри поле для своєї продукції. Подивимося, що буде далі. Я вважаю, що найрозумнішим буде цей конкурс скасувати і чекати на рішення ВАКС-у.

Це може затягнутись на роки?

Це питання того, наскільки скрупульозно підійдуть юристи, економісти, фінансисти до всієї цієї справи. Думаю, 3-6-9 місяців. Не думаю, що це все надовго затягнеться.

Держава має право захищати власні інтереси і виконувати рішення стосовно підсанкційних осіб. Яким ви бачите ідеальний шлях до цього у випадку з IDS Ukraine?

Ми говоримо чиновникам – так, треба вилучати. Але правильно і по закону, щоб нам всім потім не "прилетіло", щоб не платити компенсацію всією країною. А зараз чому б не передати управління компанією доброчесним міноритарним акціонерам. Той же Білас є, батько-засновник "Моршинської". Нехай вони відповідають, хто більше, ніж вони, зацікавлені в розвитку компанії, її процвітанні на користь людям і державі? Точно не конкуренти.

Перспективу правильного рішення ми бачимо. Цілі нашої компанії української IDS і держави ж співпадають. Держава хоче отримати за частку підсанкційних акціонерів хороші гроші для перемоги і відбудови. І ми хочемо, щоб цей актив розвивався, росли зарплати колективу. Непідсанкційні акціонери теж хочуть, щоб зростала капіталізація. А за нормального підходу до врегулювання ситуації можуть бути і дивіденди, і нормальна ціна на акції. А якщо компанія стане токсичною, тобто заберуть підсанкційну частку як попало, ніхто її за хороші гроші не купить, і всі ми залишимося ні з чим.