Україна може продати ільменіт ворогу: напівдетективна історія титанового руднику

Увага! Цей текст частково спростовано на вимогу Демурінського гірничо-збагачувального комбінату. Відмості, що спростовано, виділено курсивом.

Фонд держмайна хоче продати Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат. На папері компанія виглядає привабливо, адже українці звикли вважати видобуток титанові руди надприбутковим бізнесом. "Бізнес Телеграф" розібрався, що відбувається навколо компанії.

Демурінський ГЗК створили росіяни. Компанія, що зареєстрована в 2001 році, розробляла Вовчанське титаново-цирконове родовище в Дніпропетровський області. Всю сировину вивозили на заводи російської корпорації ВСМПО-Авісма. Після повномсштабного вторгнення засновник компанії, російський мільярдер Дмітрій Шелков, потрапив під санкції. І в січні минулого року суд конфіскував ГЗК на користь держави. СБУ вважає, що титанова сировина з Демуріно використовувалась у військово-промисловому комплексі. У тому числі для виробництва ракет типу "Калібр", бойових літаків МіГ-35 та СУ-35, вертольотів Ка-52.

Компанія потрапила до Фонду держмайна, який в травні 2023 року призначив нового директора на Демурінський ГЗК. Новим менеджером Демурінського ГЗК став Руслан Колотієвський. За півроку новачок відновив роботу збагачувальної фабрики, а до кінця жовтня планує відновити роботи з видобутку в кар’єрі. "В планах до кінця жовтня запустити розкривні та видобувні роботи на комбінаті, налагодити виробничі процеси, провести ремонтні роботи та переробити близько 80 000 тон рудних пісків до кінця року", — відповіла на запит "Бізнес Телеграфу" прес-служба ФДМУ.

Як існувати непрацюючій компанії? Колотієвський намагається розпродати залишки продукції комбінату та покрити борги. Лише трьом сотням працівників накопили 3,5 місяці боргу.

Щось менеджмент зумів пристроїти. "Продукцію вдалося розпродати частково: концентрат ставролітовий, цирконовий, рутиловий та дістен-силіманітовий. Завдяки цьому вдалось погасити значну частину (майже 70%) заборгованості по зарплаті перед співробітниками підприємства", — пояснює прес-служба Фонду держмайна. Трейдер з ринку на умовах анонімності розказав "Бізнес Телеграфу", що рутил ДемГЗК продали українському виробникові електродів "Плазматек", ставроліт — польським покупцям. Циркон частково відправили в Італію, частково — продали трейдерам дніпропетровського бізнесмена Дмитра Візгалова.

А от ільменітовий концентрат продати поки не вдалося. Саме ця сировина використовується для виробництва листового титану. І саме для цього росіяни інвестували в Демуринський ГЗК. "Ільменіт ще не продали, опрацьовували ринки, наразі є три претенденти на купівлю, йдуть перевірки та готуються пакети документів до Державної служби експортного контролю (ДСЕК), — стверджують в ФДМУ. Хто ці претенденти, звісно, ніхто не каже. Бо війна, таємниці та безпека. І тут виникає перша велика проблема ДемГЗК. Він виробляє специфічний ільменітовий концентрат, який підходить небагатьом закордонним покупцям: Усть-Кам’яногірський титано-магнієвий комбінат (Казахстан), американській Chemours (виробник пігменту) і деякі виробники електродів.

Про який обсяг ільменітового концентрату мова? Орієнтовно 7 000 тонн."Приблизно 3 000 тонн лежить на складі в Запоріжжі, куди його відправили для експорту ще до великої війни. Ще 4 000 тонн, за моїми даними, знаходиться на підприємстві", — каже трейдер. Спочатку новий менеджмент хотів переробити ільменіт ДемГЗК на ЗТМК (Запорізький титано-магнієвий комбінат, який націоналізували у підсанкційного Дмитра Фірташа в травні 2022 року). Не вийшло, адже цей завод не працює.

То куди може поїхати ільменіт? "Я точно знаю, що Chemours у них нічого не купував", — каже генеральний директор і співвласник групи компаній "Велта" Андрій Бродський. Він знає про що каже, бо "Велта" за 10 років відвантажила Chemours 500 000 тонн ільменіту. Трейдер, з яким анонімно спілкувався "Бізнес-Телеграф", припускає, що адресатом Демурінського ільменіту скоріш за все буде Усть-Кам’яногірський комбінат в Казахстані. І це проблема.

"Якщо відправка буде на адресу Усть-Кам'яногірського титано-магнієвого комбінату, це прихований продаж на ВСМПО Авісма, тому що Усть-Кам'яногірський комбінат цілком забезпечений сировиною з Казахстану, яка виробляється поруч. До того ж поруч з Казахстаном Китай, з якого комбінат теж може імпортувати ільменітовий концентрат", — пояснює Бродський.

Цікавий факт. За даними СБУ, "ВСМПО-АВІСМА" вже намагалась отримати ільменіт Демурінського ГЗК після повномасштабного вторгнення. Контррозвідка в червні затримала посіпаку Шелкова, Алєксандра Фєдосєєва. СБУ вважає, що він встиг організувати вивіз майже 11 тонн мінералів. Звісно, що обсяг смішний. Проте росіянам не до сміху, адже вони ризикують величезним ринком.

Виробники зброї — не найбільший клієнт "ВСМПО-АВІСМА". Її титановий прокат і готову продукцію, яку до вторгнення рф в лютому 2022 року купували американська компанія Boeing та французька Airbus. Цей постачальник настільки важливий, що ЄС не наважився ввести санкції. Експорт обмежили лише США. І лише в минулому місяці. Boeing запевнив, що не купує російський титан вже давно. "Ми призупинили закупівлі титану у російських постачальників у березні 2022 року. Наразі Boeing закуповує титан переважно в США", — йдеться у відповіді "Бізнес Телеграфу" прес-офісу Boeing.

Чому "ВСМПО-АВІСМА" витрачає стільки часу на український ільменіт? Компанія на 100% залежить від його імпорту. І Шелков створив Демурінський ГЗК для компенсації нестачі сировини. Планувалось, що комбінат вийде на 50 000 тонн ільменіту щороку при потребі корпорації у 180-190 000 тонн на рік. Решту росіяни купляли у звичного ще з радянських часів постачальника — Вільногірського гірничо-металургійного комбіната (ВГМК, наразі — філія державної ОГХК). Його потужності дозволяють виробляти 160 000 тонн ільменіту на рік.

Після початку війни в 2014 році ці поставки ускладнились. Їх проводили через посередників, але розслідування правоохоронців не зупинялись. В 2021 році Шелков потрапив під санкції. Про це повідомив особисто президент Володимир Зеленський. Після 24 лютого росіянам стало зовсім погано. Наразі корпорація імпортує сировину з Африки та Азії. Логістика дорога, то ж росіяни шукають шляхи до українського ільменіту.

То кому потрібен Демурінський ГЗК? У Фонді держмайна, схоже, відповіді на це питання немає. Можливо, його спробують продати разом з ОГХК. Про такі наміри заявив заступник голови Фонду держмайна Олександр Федоришин. ОГХК набагато більша, але поки вона виглядає як валіза без ручки із анекдоту. Нести важко, а що робити, незрозуміло.