Право на коньяк: чому винороби за нього борються і що з того українцям?

Читать на русском
Автор
2684
Україна зобов'язалась захищати назву напою 10 років тому Новина оновлена 06 листопада 2023, 08:55
Україна зобов'язалась захищати назву напою 10 років тому

Українські виробники наполягають на продовженні права вживати назву "Коньяк" ще на 10 років

Привілей балувати українців коньяком мають лише французькі та українські виробники. Українські — тимчасово, до 1 січня 2026 року. Але якщо Уряд дослухається до власних виноробів та використає добру волю власників ГЗ "Коньяк", ЄС може збільшити термін його використання. Які шанси продовжити життя українському коньяку та як це підтримає його виробників, розбирався "Бізнес Телеграф".

Як Україна зберігає французам право на "Коньяк"

Якщо раптом ви помітили імпортний напій не французького і не українського походження під маркуванням чи етикеткою "Cognac/Коньяк" у торговельних мережах чи магазинах, знайте — це порушники права на географічне зазначення цього напою. Чому?

Право на географічне зазначення "Коньяк", найменування Eau-de-vie de Cognac / Eau-de-vie des Charentes / Cognac закріплене в базі реєстру ЄС. Тому використовувати його при маркуванні своєї продукції мають право лише виробники певної місцевості — французької провінції "Cognac". Міцні напої інших країн, які вироблені за схожою технологією, мають продаватися під назвою "Бренді" або іншою. Це ж стосується і назви "Шампанське", яке закріплене за регіоном "Шампань", і тільки імпортна продукція з цього регіону має інтелектуальне право називатися "Шампанським" в Україні. Напої зі схожою технологією виробництва можуть претендувати лише на назву "Ігристе вино" або іншу.

Щоб випадки зловживання назвою "Cognac/Коньяк" в Україні не траплялись, за цим пильнують Корпорація "Укрвинпром" та Національне міжпрофесійне бюро Коньяку — BNIC (Франція). Про спільну охорону географічного зазначення "Cognac" та/або "Коньяк" на території Франції, України та за їх межами вони домовились раніше, а в червні 2023 року, підписали відповідну Угоду. Їй передувало 10 років спільної натхненної роботи працівників обох виноробних галузей.

Ця Угода стала результатом злагоджених зусиль та багаторічної праці над протекцією виробництва та захисту коньяку на високому рівні відповідно до європейських стандартів та вимог, згадує генеральний директор Корпорації "Укрвинпром" і підписант Угоди Володимир Кучеренко.

Як це працює? Національне міжпрофесійне бюро Коньяку відповідає за охорону географічного зазначення "Cognac" на території Франції та за її межами. Укрвинпром допомагає виявляти фальсфікат на території України. В результаті імпортована продукція, яка містить посилання на географічне зазначення "Cognac" та/або "Коньяк", але не відповідає специфікаціям географічного зазначення "Cognac", в Україні блокується. За цим слідкують не лише винороби двох країн, а й відповідні органи виконавчої влади України.

Вперше зобов’язання охороняти це географічне зазначення Україна взяла на себе майже 10 років тому, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. 24 січня 2022 року найменування "Cognac" було включене до Митного реєстру України, що стало обов’язковою умовою для захисту ГЗ "Cognac" на нашій території. А з 1 листопада 2022 року Україна заборонила імпорт коньяків з етикетками "Cognac"/"Коньяк", які не відповідають технічним умовам для цього найменування відповідно до Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною.

Таким чином, Україна зробила все, щоб французи відчували захищеність свого коньяку в нашій країні, а разом з ними — і українські споживачі, які мають можливість купувати справжній французький коньяк.

Ексклюзивні права українських виробників

Про те, що коньяк в Україні — загальноприйнятий термін протягом останніх 110-ти років знають багато українців. Не піддають сумніву це і в Укрвинпромі. Проте чомусь в суспільстві применшуються права українських виробників на виробництво цього напою і те, як вони захищені.

Це породжує дискусії в соцмережах. Інколи доходить до кумедного - держслужбовці, які добре обізнані з ситуацією щодо українських прав на коньяк, самі цитують законодавство, а потім стверджують, що начебто українські виробники "вкрали" у французів право називати свою продукцію "коньяк". Важко уявити, щоб таке сталося у країнах з високим рівнем захисту інтересів власних виробників, скажімо, в Польщі чи Сполучених Штатах Америки. Прикро, що цю хибну думку українських чиновників використовують конкуренти в просуванні власних інтересів на українському ринку.

Насправді, право виробляти коньяк українськими виноробами захищене на міжнародному рівні, і, навіть, має згоду власника цієї назви. І ось чому.

За тією ж Угодою про асоціацію Україна-ЄС виробники коньяків в Україні отримали політичне рішення щодо тимчасового перехідного права на вживання цієї назви. Стаття 208 цього документу говорить, що протягом "10-річного перехідного періоду охорона географічних зазначень Європейського Союзу не припиняє їх використання для позначення та презентації визначених подібних продуктів, що походять з України". До переліку входять наступні назви:

  • Champagne
  • Cognac
  • Madera
  • Porto
  • Jerez / Xeres / Sherry
  • Calvados
  • Grappa
  • Anis Portugues
  • Armagnac
  • Marsala
  • Malaga
  • Tokaj

Таким чином, право використовувати назву "Коньяк" та "Шампанське" українські виробники у європейському розумінні мають до 1 січня 2026 року для власних споживачів, а не для експорту. Але це не все.

Україна має історичне, міжнародне право використовувати назву "Коньяк". Мова про Угоду TRIPS — так зване "дідівське право" (grandfather law). За положеннями цієї Угоди країни, які виробляли продукцію до 1994 року ("протягом принаймні 10 років, що передують 15 квітня 1994 року, або добросовісно до цієї дати"), мають право продовжувати виробляти її на своїй території. Цим правом користуються виробники США. В Україні коньяк виробляється з кінця 19 століття, з того часу термін "Коньяк" використовується постійно, а зокрема на Херсонщині перший марочний коньяк "Таврія" з’явився в 1967 році.

"Таким чином, в рамках СОТ згідно із статтею 24 (п.4) Угоди TRIPS про захист прав інтелектуальної власності підтверджується право української сторони на використання зазначених назв. Але, виконуючи експортні поставки, вітчизняні виробники не використовували і не використовують зазначені назви", — нагадують в Укрвинпромі.

Власник ГЗ "Коньяк" дозволяє продовжити використання назви

Дуже важливо, що, окрім європейського та міжнародного права, українські виробники мають дозвіл на використання назви "Коньяк" від безпосереднього власника цього географічного зазначення — Національного міжпрофесійного бюро Коньяку.

Безпрецедентна Угода про охорону назви "Cognac/Коньяк" між Укрвинпромом та Національним міжпрофесійним бюро Коньяку, якої ніхто, крім українців, не удостоївся до цього часу, містить нові можливості для українських виробників цього напою. В ній французи підтримують продовження перехідного права на використання назви "Коньяк" для України.

Зокрема, в пункті 4 цієї Угоди, текст якої є в розпорядженні "Бізнес Телеграфу", йдеться про про таке: "Враховуючи поточний геополітичний контекст, BNIC не заперечуватиме та надаватиме підтримку щодо офіційного запиту на продовження цього перехідного періоду від українського Уряду до Європейської Комісії, якщо цей запит не буде таким, що ставить під сумнів високий рівень захисту, наданий географічному зазначенню "Cognac" в Україні. Ці спільні дії BNIC та Укрвинпрому спрямовані на боротьбу з незаконним привласненням ГЗ "Cognac" та на захист українських споживачів, сприятимуть підтримці української виноробної галузі, яка опинилася в драматичних обставинах".

В Укрвинпромі бачать в тому добрі наміри партнерів та високу довіру до українських виноробів, яка формувалася протягом багатьох років співпраці і врешті вилилась в ексклюзивну підтримку французів, якої не мають виробники в жодній іншій країні світу.

"Така домовленість має вагому юридичну силу. Поставивши підпис і печатку на Угоді з Укрвинпромом, бенефіціарний власник географічного зазначення "Cognac/Коньяк" в особі генерального директора Національного міжпрофесійного бюро Коньяку Рафаеля Дельпека засвідчив намір підтримати українських виробників. Він висловив добру волю для України не заперечувати і сприяти використанню ГЗ "Коньяк" після 1 січня 2026 року, коли закінчиться перехідний період за угодою з ЄС", — стверджує Володимир Кучеренко. Саме цією підтримкою і хочуть скористатися українські виробники.

Чому важливо продовжити право на використання назви "Коньяк"?

Виробництво коньяку в Україні зосереджено переважно на Херсонщині, в Криму та на Одещині. Ці регіони регулярно обстрілюються агресором або окуповані ним. Підприємства, які переробляють виноград в коньяк на Херсонщині, пограбовані або знищені російськими військовими. Виробничі лінії вивезені до окупованого Криму та Краснодару в рф. Збитки, понесені виробниками, складаються в сотні мільйонів гривень. Вивезені до рф або вжиті росіянами марки коньяку, які витримувались 20-35 років та представляли найвищу цінність, відтворити вже не вдасться. Відновити виробництво на окупованому лівобережжі Херсонщини, де розташовані найбільші потужності, не можливо допоки там господарюють окупанти.

В цій ситуації продовження перехідного періоду використання назви "Коньяк" бачиться логічним і ймовірним, якщо державникам не все одно, чи буде в Україні власне виробництво напою на вцілілих підприємствах, у виноробів — робота, а в Україні — культура споживання коньяку хоча у перехідний період. Тим більше, що власник назви не заперечує таку можливість для українських виробників, які потрапили у складне становище.

"Зважаючи на такі драматичні обставини, не всі українські коньячні підприємства матимуть змогу скористатись перехідним періодом, наданим ЄС до 2026 року. З огляду на ці геополітичні обставини, на які виробники не мають змоги вплинути, ми бачимо необхідність додаткового продовження перехідного періоду на використання ГЗ "Коньяк". І ми дуже цінуємо підтримку власника цього географічного зазначення — Національного міжпрофесійного бюро Коньяку, на цьому шляху", — каже генеральний директор Укрвинпрому Володимир Кучеренко.

Коли заходить мова про коньяк, то справа не лише в інтелектуальній власності чи грошах. Тут скоріше питання культури споживання, яка має в Україні прадавню історію. Може статися так, що українці залишаться носіями культури споживання саме класичних коньяків. Чому? Бо сьогодні французькі виробники змінюють традиції. Виходячи, наприклад, на американський ринок, вони змушені міксувати цей напій та подавати його у вигляді коктейлів. Натомість українські споживачі звикли до класичних марок. Тому можна сказати, що саме українці зберігають французам культуру вживання класичного коньяку. І мова тут навіть не про бізнес, а саме про культурну багаторічну традицію українців вживати вина та коньяки.

Хто готовий підтримати постраждалих виробників?

Корпорація "Укрвинпром" звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та віце прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної з проханням ініціювати перегляд термінів використання ГЗ "Коньяк" для виробників цього напою в Україні.

В тексті звернення Укрвинпром пропонує прем’єр-міністру врахувати обставини, в яких опинилися виробники коньячних виробів, а саме — тимчасову окупацію Криму з 2014 року, викрадення обладнання країною-агресором провідних підприємств коньячного виробництва Херсонської області у 2022 році під час триваючої агресії російської федерації проти України з унеможливленням їх повноцінної роботи у попередній визначений перехідний період відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. "Просимо Вас надіслати офіційний запит до Європейської Комісії щодо додаткового продовження перехідного періоду на ГЗ "Cognac/Коньяк" для українських виробників на 10 років", — резюмується в заяві.

Готові допомогти виробникам з пролонгацією терміну використання цього зазначення в IP Офісі. "Зараз ведеться робота над тим, щоб строк вживання назви "коньяк" було пролонговано", — каже директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена Орлюк.

Для цього, на її думку, потрібно звертатися до ЄС з проханням продовжити строки використання географічного зазначення (ГЗ) "Cognac"/"Коньяк" на додатковий перехідний період, що і зробили винороби. Справа за урядом.

"Якщо ЄС це погодить, українські виробники зможуть маркувати цим ГЗ свою продукцію на час дії воєнного стану та після завершення бойових дій – поки виноробна галузь відновлюватиме понівечені та зруйновані потужності. Це питання у компетенції Уряду України та Підкомітету з питань географічних зазначень Комітету асоціації Україна-ЄС у торговельному складі. Зі свого боку ІР офіс готовий усіляко сприяти цьому процесу", — каже пані Орлюк.

У такому разі більше переваг буде саме у виробників, які отримають додатковий час на те, щоб відмовитися від використання позначення "коньяк" у своїй продукції, вважає вона. А споживачі отримають більше часу, щоб насолоджуватися коньяком від національного виробника.

Впевнений, що виробники коньяку отримають підтримку своїх намірів з боку Верховної Ради та Мінагрополітики і народний депутат Ігор Марчук. "Я підтримую право українських виробників на продовження перехідного періоду і зміни до Угоди про асоціацію у звʼязку з цим правом", — розповів він "Бізнес Телеграфу".

Якщо вдастся продовжити терміни використання ГЗ "Коньяк" після 2026 року, це збереже робочі місця та підтримає розвиток непромислових територій і виноробної галузі в цілому, де задіяні тисячі людей, каже нардеп.

За даними Державної податкової служби в Україні мають ліцензію на виробництво вин та коньяків 157 підприємств. До складу "Укрвинпрому" входить 75% всіх виноробних потужностей, які є в Україні. Галузь дає роботу десяткам тисяч громадян.