Українські радіостанції – на межі закриття: радійники виступили з негайним зверненням

Читать на русском
Автор
5500
Радійники вимагають встановити контрольовані тарифи
Радійники вимагають встановити контрольовані тарифи. Фото mediasat.info

Український музичний альянс і представники радіо дискутують над одним питанням вже більше року

Українські радіостанції виплачують від 8 до 123% від доходу, тоді як у світі такий відсоток становить лише 1-3. Радійники виступили зі зверненням і просять негайно змінити законодавство у питанні, що стосується виплати винагороди авторам і виконавцям. Система, яка діє наразі, загрожує знищенням українського радіомовлення, йдеться у відкритому листі.

Як повідомляє міжгалузеве об’єднання "Радіокомітет" на своїй сторінці у Facebook, 20 національних і регіональних радіостанцій звернулися до Комітету гуманітарної та інформаційної політики. У проханні йдеться про зміни до ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав". Одна з основних вимог — убезпечити радіомовників від виплати винагороди в розмірі 123% їхнього доходу.

Слід пояснити, що збирати та розподіляти роялті в кожній сфері мають організації колективного управління, в цьому випадку такою є "Український музичний альянс" (УМА). Вже більше року в індустрії триває дискусія щодо тарифів, радійники і УМА не можуть домовитися.

Так, у відкритому зверненні представники українських радіостанцій озвучили такі пропозиції та вимоги:

  1. Основа для формування тарифів — розмір доходів кожного користувача. При цьому встановити граничний максимум (відсоток від доходу або прибутку). Так вдасться уникнути зловживань.
  2. Об’єктивні та недискримінаційні тарифи винагороди (роялті) в розширених сферах колективного управління.
  3. Вирішити питання з акредитації організацій колективного управління в сферах публічного сповіщення.

Справа в тому, що громадська спілка "Український музичний альянс" прагне запровадити тарифи, які представники радіостанцій вважають недосконалими. На їхню думку, механізм виплати відсотку від прибутку не відповідає ринку, обсягам доходів користувачів, а також є "безпідставно завищеним і однозначно заподіє невідворотну шкоду галузі радіомовлення".

У повідомленні наголошується, що така ситуація призведе до закриття десятків радіостанцій і може дати "зелене світло" для російських онлайн-сервісів. Як зазначила виконавча директорка Національна асоціація медіа Катерина М’яснікова, ця заява радійників — крик про допомогу.

"Запропонована так званим законом про ефективне колективне управління авторськими та суміжними правами схема визначення тарифів, на жаль, не спрацювала. Організації, засновники яких переважно представляють не українських виконавців, а російські філіали іноземних лейблів, не прагнуть будувати цивілізовані відносини, а лише вижати останні соки з українських користувачів, не зважаючи на наслідки", — заявила М’яснікова.

За її словами, на судове вирішення дискусії надії немає, бо практика розгляду таких справ демонструє високий рівень заангажованості суддів.

Варто зазначити, що у ЄС, Великобританії, США застосовують при оплаті чітко визначений відсоток від доходу конкретної радіостанції. Те, наскільки відрізняються умови, можна побачити на прикладах. Якщо Австралія, Литва і Польща сплачують по 1-2% від доходу, Канада, Латвія, Словенія, Швейцарія – 2-3%, то Україна – від 8 % до 123%.

У "Радіокомітеті" вважають, що УМА використовує "творчий" підхід до визначення цього відсотку, що може призвести до знищення радіомовлення в Україні.

"Тарифи від УМА не базуються ані на світовій, ані на існуючій вітчизняній діловій практиці, що складалася роками, ані на реальних фінансових показниках радіомовників", — йдеться у повідомленні.

Зазначимо, що "Радіокомітет" – це міжгалузеве об’єднання, до якого входять чотири найбільші радіохолдинги України — група "ТАВР", "Український медіа холдинг", Business Radio Group, "Люкс", рекламні агенції та, як управляючий партнер, — Незалежна асоціація телерадіомовників.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що Верховна Рада проголосувала за контроверсійний закон про ЗМІ. Представники галузі вважають, що він посилить тиск на онлайн-медіа, блогерів та платформи.