Чорна Клеопатра і правда про фаворита Катерини II. Чому темношкірі в історичному кіно викликають скандали (відео)

Сьогодні важко уявити історичний фільм без чорношкірого актора

У ЗМІ вирує черговий скандал навколо чорношкірої актриси в історичному серіалі. Цього разу гнів громадськості спричинив серіал Netflix "Цариця Клеопатра" – в Єгипті навіть вимагають заборонити доступ до стрімінгового сервісу.

"Netflix намагається посіяти плутанину та сум’яття, поширюючи помилкові відомості, які збивають з пантелику, про те, що біля витоків єгипетської цивілізації стояли темношкірі люди", — заявив колишній очільник міністерства старожитностей Єгипту Захі Хавасс.

"Телеграф" вирішив згадати інші етнічні скандали навколо історичних фільмів та серіалів, а також розібратися в їхніх причинах.

Чорні "росіяни"

Це далеко не перший ексцес такого роду. У травні 2020 року в росії спалахнув скандал через американський серіал "Велика" — дурнувату комедію про молоді роки імператриці Катерини II. Комедія виявилася чорною у всіх сенсах: російських глядачів обурило, що частину персонажів серіалу грають чорношкірі актори. Так, графа Олексія Ростова з окладистою бородою грає британець нігерійського походження Абрахам Попула, а знаменитого фаворита Катерини князя Григорія Орлова – уродженець Манчестера, етнічний індієць Саша Дхаван.

"Творці серіалу відверто поперли проти істини. Або переборщили з толерантністю, довівши бажання догодити всім до абсурду. Невже вони невігласи?" — захлиналася обуренням одна з російських газет.

Одержимих величчю своєї історії російських глядачів (які вочевидь забули про те, що імператриця сама була, м’яко кажучи, не зовсім російського походження) підвело почуття гумору – серіал, побудований на розхожих штампах, носить доволі травестійний характер. Чого варті лише чорношкірі селяни!

Інше питання, що жарт виявився бородатим, як граф Ростов. Майже п’ятдесят років тому на екрани вийшов фільм Вуді Аллена "Кохання і смерть", який пародує голлівудські екранізації російської класики на кшталт "Доктора Живаго". (Досить згадати "Тараса Бульбу" 1962 року з Юлом Бріннером у головній ролі, де запорізькі козаки співають "Калинку-малинку" і танцюють навприсядки.) Так, у Вуді Аллена російських солдатів напередодні Бородінської битви муштрує типовий чорношкірий сержант з фільмів про В'єтнам.

"Неправильні" ельфи, яких немає

Але якщо обурення росіян "Великої" можна списати на вади патріотичного виховання, то важко пояснити, чому виник скандал через чорношкіру виконавицю ролі Анни Болейн на батьківщині "Монті Пайтона". І хоча кожен епізод однойменного міні-серіалу починається з титрів "Засновано на історичних фактах… чи ні", британських глядачів обурило "спотворення історії".

При цьому сценаристи "Анни Болейн" справді поводяться з історичними фактами, м’яко кажучи, дуже вільно. Доволі образливою в серіалі здається постать Олівера Кромвеля – жорстокий диктатор чомусь показаний слабкою, нерішучою людиною. Але шквал обурення викликав саме колір шкіри Джоді Тернер-Сміт. При цьому вона сама стверджує, що була готова до такої реакції.

Ще важче пояснити, чому глядачі (і не лише в росії) обурилися чорношкірими ельфами та хобітами в американському серіалі "Володар перснів: Персні влади". Як дотепно зауважив один з акторів Ленні Генрі, "у них немає проблем із вірою в дракона, але у них є проблеми з вірою в те, що чорна людина може бути хобітом чи ельфом".

І він правий. Власне, міфічна істота може виглядати як завгодно – адже реальних ельфів, як відомо, ніхто ніколи не бачив. А якщо бачив, то намагається цей факт особливо не афішувати.

Але реакцію фанатів на чорношкірих персонажів "Володаря перснів" легко зрозуміти: у шанувальників спадщини Джона Руела Толкієна досить специфічна фан-база, яка будь-який відхід від канону традиційно зустрічає в багнети.

Расизм чи хайп?

Досить легко зрозуміти причини скандалу довкола "Клеопатри". Боротьба з чорним націоналізмом – політичне питання Єгипту. У країні навіть існує закон, що забороняє пропаганду афроцентризму, антинаукової концепції про єгипетське походження чорної раси. Оскільки туризм – одна з головних статей доходу країни, ясна річ, що єгиптяни дуже ревно ставляться до своєї історії. Клеопатра була білошкірою гречанкою. І крапка.

Але чи можна вважати расизмом негативну реакцію глядачів на чорношкіру актрису в "Анні Болейн"?

Густав Маннергейм у виконанні нігерійського актора Теллі Савалас Отієно у 2012 році нікого особливо не обурив, бо відверто поганий фільм "Маршал Фінляндії" мало хто бачив. Але "Меч короля Артура" Гая Річчі з чорношкірим сером Бедівером став у 2017 році прокатним хітом — і обійшлося без скандалу.

Якщо тридцять років тому авторам фільму "Робін Гуд: Принц злодіїв" довелося якось пояснювати появу героя-мавра в загоні легендарного народного месника (при цьому реакція місцевих жителів на нього була, ясна річ, дикуватою), то сьогодні важко уявити історичний фільм без чорношкірого актора. Лише у лютому цього року на екрани вийшла британська екранізація "Трьох мушкетерів" із чорношкірим Д`Артаньяном (Малачі Пуллар-Латчмен).

Інше питання, що "Анна Болейн", як і "Велика" – дуже середній серіал, і якби не скандал навколо Джоді Тернер-Сміт, для якої це лише сьома серйозна роль у кар’єрі, то навряд чи його хтось помітив. Все це надто схоже на піар-акцію з метою підняти рейтинги серіалу. І в них це вийшло!

Якщо після прем’єри "Анна Болейн" отримала один із найгірших рейтингів в історії imdb.com – лише 1,2 бала з 10, то зараз глядачі оцінили серіал у 5,6 балів.

Нагадаємо, що новий фільм Антонія Лукича "Люксембург, Люксембург" зібрав у прокаті 5 млн 590 тис грн лише за перший уїкенд. "Телеграф" розбирався, у чому секрет такого успіху.