Таким Індіану Джонса ви ще не бачили. Чотири негероїчні ролі Харрісона Форда (відео)

Яскравий дебют та три ролі, в яких Харрісон Форд здивував нас акторською майстерністю

Незважаючи на поважний вік – 13 липня Харрісону Форду виповнюється 81 рік, актор, як і раніше, впевнено почувається героєм екшн-фільмів. Мало кому так личіть ковбойський капелюх, навіть якщо у свої 80 актор у ньому більше схожий на Фредді Крюгера, ніж на звичний з дитинства образ Індіани Джонса. Користуючись нагодою, "Телеграф" вирішив згадати до дня народження актора нетипові йому "негероїчні" ролі. І таких виявилося чимало.

"Американські графіті" (1973)

Перша помітна роль Харрісона Форда – і відразу ж у фільмі, який став сенсацією (другий раз подібний трюк актор pробить із "Зоряними війнами" того ж Джорджа Лукаса, в чий успіх ніхто не вірив).

"Американські графіті" коштували 750 тис. доларів за мінімального бюджету фільму 1 млн, знімалися з економії ночами та з друзями у якості акторів – так, одну з головних ролей зіграв майбутній успішний режисер Рон Ховард ("Код Да Вінчі"). У результаті фільм приніс 200 млн. у прокаті і став класикою Нового Голлівуду.

Історія останньої ночі дитинства – вранці головний герой їде зі свого містечка вчитися в університеті, знята хуліганісто та задерикувато, без сентиментального надриву "Останнього кіносеансу" та інших ностальгічних фільмів того часу. 31-річний Харрісон Форд грає задиристого вуличного гонщика: завдяки харизмі актора, невеликий епізод став одним із найбільш запам’ятовуваних.

"Берег москітів" (1986)

Таким Харрісона Форда ви ще не бачили. З погляду акторської майстерності, роль винахідника-ідеаліста Еллі Фокса, наївного ексцентрика в окулярах, який біжить від цивілізації в Нікарагуа, щоб побудувати власний рукотворний рай у джунглях – мабуть, найдосконаліша.

Роком раніше разом з режисером Пітером Уіром Харрісон Форд вже спробував зламати свій образ "крутого хлопця", зігравши чутливого копа в "Свідку", химерному романтичному трилері про зіткнення цивілізацій (за сюжетом, герой Харрісона Форда, поліцейський з Нью-Йорка, оселився в общині амішів). Але якщо закоханий коп у "Свідку", незважаючи на всі захоплення критиків, не здавався таким вже переконливим, то в ролі Еллі Фокса, який роздирається протиріччями, Харрісон Форд виразно стрибнув вище голови.

Під стать роботи великої Хелен Міррен та Рівера Фенікса, брата зірки "Джокера" Хоакіна Фенікса, який трагічно загинув у 23-річному віці. Удвох із Фордом вони ще раз зіграють разом в "Індіані Джонсі та останньому хрестовому поході".

Цікаво, що два роки тому за мотивами роману Пола Теру, який ліг в основу фільму, Apple TV+ запустив серіал, в якому роль Еллі Фокса зіграв племінник письменника Джастін Теру ("Малхолланд драйв"). За всіх переваг серіалу, він був цілком заслужено закритий у січні цього року після двох сезонів.

"Несамовитий" (1988)

Харрісон Форд продовжив галерею негероїчних персонажів у "хічкоківському" фільмі Романа Поланскі "Несамовитий". Його герой, незворушний хірург на прізвище Уокер, що чисто по-хічкоковськи виявився не тією людиною, яка опинилася не в тому місці, нічого не бачить без окулярів та незграбно б’ється, але вперто йде слідом викрадачів своєї дружини.

"Несамовитий" — м’яко кажучи, не найвидатніший фільм Романа Поланскі (хоча бувало і гірше, як, наприклад, знята в Італії "еротична комедія" "Що?"). Так само для Харрісона Форда роль доктора Уокера стала пробним каменем майбутнього великого хіта 1993 року "Втікач". Але коли переглядаєш "Несамовитого" сьогодні, важко не звернути увагу, наскільки майстерно він зроблений: за цим фільмом можна вчитися азам режисури, операторського мистецтва та науки монтажу. Від сцени на даху, коли короткозорий і незграбний лікар дереться по старій покрівлі з важкогю валізою в руці, кинуло б у піт самого творця "Запаморочення".

Крім того, як всякий хороший фільм, знятий у Парижі, "Несамовитий" виглядає зізнанням у коханні до французької столиці, що саме по собі тема для окремої розмови.

"Дещо про Генрі" (1991)

За що ми любимо Голівуд? За відчуття казки, в яку самозабутньо поринаємо на півтори-дві години, щоб забути про весь спектр нагальних проблем. Важко за межами чарівного світу кінозалу перейнятися історією, написаною, до речі, Джей Джей Абрамсом — одним із творців знаменитого серіалу "Лост" та низки фантастичних фільмів, від "Стартреку" до "Зоряних воєн".

Отже, самозакоханий, пихатий адвокат випадково, під час вуличного пограбування отримує кулю в голову, після чого його життя "обнулюється". Генрі втратив усе, і тепер йому доводиться заново вчитися ходити, говорити тощо, але головне – по-новому вибудовувати свої стосунки з навколишнім світом та людьми.

Ветеран Голлівуду Майк Ніколс, який чимало скандалізував громадськість фільмом 1967 року "Випускник", у якому старшокласник у виконанні Дастіна Хоффмана заводив роман із мамою своєї подружки, до 1980-х перетворився на втілення консерватизму. Так що приготуйте носові хустки: "Дещо про Генрі" — просто зразкова мелодрама епохи яппі. Але робота Харрісона Форда, як і раніше, викликає захоплення. Актор зіграв дві різні особи, і його травмований Генрі, який відкриває для себе світ простих людських відносин, робить цей фільм чимось більшим, ніж чергова мелодрама з вісімдесятих.

Раніше "Телеграф" згадував "Професіонала" та інші знамениті саундтреки Енніо Морріконе, який залишив нас три роки тому.