Джейсон Стетхем та фільм "Бджоляр" стали заміною "Джону Віку" та "Нестримним"

У прокат виходить фільм "Бджоляр" із Джейсоном Стетхемом у головній ролі. По суті це об’єднання "Джона Віка" та "Загону самогубців". А це означає, що у нього є шанси стати одним із найуспішніших фільмів року.

"Телеграф" одним із перших переглянули цей фільм. Відразу можна сказати, що це явна спроба створити новий довгограючий проєкт під Стетхема, який у свої 56 років все ще у чудовій формі. Однак, чим старшим він стає, тим більше картини за його участю перетворюються на лотерею. Був період ще десять років тому, коли майже кожен фільм за його участю приносив прибуток. А Джейсон знімався у двох-чотирьох картинах на рік. Але останніми роками динаміка стала погіршуватися. Кількість картин на тому ж рівні, а ось їхня успішність не така велика, як хотілося б продюсерам. Та й провали стали відбуватися частіше.

Хоча й період успішних бойовиків скінчився. Якось майже одночасно закінчилися багатосерійні проєкти "Форсахж", "Джон Вік", стали помітно гірше "Нестримні", а автори "Джеймса Бонда" все не можуть визначатися, кому грати нового агента 007. Тому продюсери "Бджоляра" вирішили спробувати зробити щось нове на основі старих матеріалів.

Герой Стетхема нічим новим від колишніх його персонажів особливо не відрізняється, хіба трохи постарів. Якщо у нещодавніх "Нестримних" Джейсон мав оригінальну інтимну сцену з красивою молодою жінкою. То цього разу дівчини в нього вже немає, а на вечерю його запрошує пенсіонерка сусідка. Його Бджоляр це суперагент на пенсії, який вирішив відновити справедливість після того, як його сусідку обдурили великі шахраї і зняли з рахунку її фонду кілька мільйонів доларів. А це були всі гроші жінки похилого віку і вона в засмучених почуттях застрелилася.

Оскільки нічого нового, окрім жорстких рукопашних боїв Стетхем показати не може, режисер Девід Ейєр вирішив взяти різні фішки з інших бойовиків. Він сам був автором фільму "Загін самогубців", тож Ейєр переніс і сюди свої розробки. Бджолярові доводиться зіткнутися не лише з ФБР та морськими котиками, а й з різними фриками. І при цьому вони виявляються найскладнішими супротивниками. То це найманка, яка виглядає як сестра Харлі Квін — така ж безбаштова, агресивна та яскрава. То одноногий величезний здоровань з фарбованим білим волоссям і бородою, якому байдужі рани від куль і ножів. Він зупиниться лише якщо його вб’ють. Ідея, звісно, не нова. Але це вже цікавіше, ніж стандартні агенти та охоронці.

Від "Джона Віка" автори взяли масовість. Стетхем давно в одному фільмі так багато не вбивав. Щоправда, оригінальності у цих розбірках мало. У героя Кіану Рівза хоча б були фішки — його герой іноді вбивав олівцем, а костюми як його власний, так і його супротивників були куленепробивні. Тому стріляти треба було лише в голову. У Стетхема все простіше. Він, як завжди, покладається лише на свої кулаки та іноді вибухівку чи бензин. А щоб якось протиставити себе Уїку персонаж Джейсона перед тим як вступити у фінальний бій, де він покладе десятки ворогів, демонстративно знімає бронежилет і у звичайному костюмі вирушає на вечірку.

Ну і куди ж такому бойовику та без поп-масової філософії. Головного героя не просто так називають Бджолярем. Суперздібностей у нього немає, але він дотримується концепції життя вулика. Він стежить, щоб у країні все було нормально, а якщо відбувається якесь порушення, то наводить лад. Він вищий за закон і він для нього не писаний. Майже як Бонд. Але тут герой вирішує проблеми найрадикальнішим чином і намагається знищити президента США та її сина, бо вони виявилися корупціонерами.

Історія здається повністю закінченою. Але в останньому епізоді, коли персонаж Джейсона вирушає, агент ФБР кричить йому, що вони ще обов’язково зустрінуться. А це гачок для наступної серії.