Чи можна дозволити собі радість під час війни: пояснення та поради психолога

Читать на русском
Автор
3651
Ховатись від позитивних емоцій просто шкідливо для здоров’я Новина оновлена 06 жовтня 2022, 06:02
Ховатись від позитивних емоцій просто шкідливо для здоров’я. Фото freepik.com

Якщо ви якісно виконуєте свою роботу, дбаєте про себе та близьких – це вже велика справа

Чи можна насолоджуватись життям, коли на фронті гинуть наші воїни, а хтось залишився без домівки та роботи? Наразі кожен громадянин ставить перед собою таке запитання та розмірковує, чи має він право на радість під час війни.

На це питання спеціально для "Телеграфа" відповіла психолог Альона Щербань. Експерт дала поради, як зберегти своє ментальне здоров'я під час війни.

Не відмовляйтесь від радощів

Здавалося б, ви мешкаєте у досить безпечному місці, яке знаходиться далеко від зони бойових дій. У вас є робота та зарплатня, тому ви можете дозволити собі похід до ресторану чи салону краси, можете купити модну сукню або новенький смартфон. Але ви цього свідомо не робите, бо відчуваєте провину за те, що саме зараз на фронті хтось ризикує життям заради вашого добробуту. Вам соромно не лише купити нову річ, а навіть радіти тому, що маєте. Під забороною посмішки і жарти, прогулянки з кавою містом і навіть піца на вихідних в компанії друзів ("Я не маю права веселитись поки в країні війна!").

У психології такий стан має свою назву – синдром провини вцілілого. Причому стосується він не лише тих громадян, які перебувають на території України, а й тих, хто рятуючись від жахів війни виїхав за кордон і став біженцем. Останні картають себе за те, що нібито зрадили країну, покинувши її у важкий час. "Я погана людина, боягуз. Поки на батьківщині хтось ховається в укритті під час повітряної тривоги, я відпочиваю в парку" – такі думки не дають нормально жити і є першим кроком до серйозних психологічних проблем.

Варто зрозуміти, що відмова від радощів не робить вас кращим чи гіршим громадянином. Вона просто шкодить вашому здоров’ю.

Не звинувачуйте себе у всіх гріхах

Синдром провини вцілілого є одним з передвісників посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тому якщо не звертати на нього увагу, ви отримаєте низку проблем, серед яких – низький емоційний фон, нічні кошмари та депресія.

Що потрібно робити, щоб уникнути проблем? По-перше, пояснити собі, що не ви спричинили війну. Не з вашої вини гинуть люди, руйнуються чиїсь долі. Чому ж ви вирішили взяти на себе відповідальність за чужі гріхи? По-друге, ви також знаходитесь у таборі постраждалих. Навряд чи з початком війни ваше життя покращилось, якщо ви постійно себе у чомусь звинувачуєте. Якщо ж вам не вдалося себе переконати, зверніться за допомогою до психолога чи психотерапевта, які вам пояснять, що радіти і насолоджуватись життям під час війни не заборонено, а навпаки – рекомендовано. Ховатись від позитивних емоцій, особливо зараз, просто шкідливо для здоров’я, бо лише вони можуть подарувати відчуття балансу та гармонії.

Радість – це базова людська емоція, яку не можна пригнічувати. Від неї не треба відвертатись. Тож не бійтесь сусідського осуду, коли кур’єр привозить вам щось смачненьке. Сміливо йдіть у магазин за новим смартфоном. Покращіть собі настрій, водночас підтримавши вітчизняний бізнес. Читайте книги, дивіться серіали і слухайте улюблену музику. Життя триває тут і тепер, тож навіщо відкладати на майбутнє приємні емоції? До того ж наші бійці частенько викладають в соцмережах відео, в яких просять українців не киснути і не втрачати оптимізм, бо саме за наше щасливе і радісне життя йде боротьба з ворогом.

Станьте мотиватором для інших

Бути в порядку під час війни – майже нереальне завдання. Тому, якщо ви якісно виконуєте свою роботу, дбаєте про себе та близьких – це вже велика справа.

Взагалі ж, якщо синдром провини вцілілого вас не відпускає, візьміть за правило кожного дня робити одну добру справу, яка наближає нас до перемоги. Це може бути маленький донат волонтерам, плетіння маскувальних сіток або приготування їжі для бійців (подібні волонтерські центри зараз є майже у кожному населеному пункті), пожертва непотрібних речей переселенцям. Врешті-решт подзвоніть рідним зі словами підтримки, або напишіть мотиваційний пост у соцмережі. Не забувайте дбати про дітей та членів родини. І ніколи не чекайте, щоби хтось підняв вам настрій. Заряджайте оптимізмом інших. Станьте для когось мотиватором. Усі ці добрі справи нададуть вам відчуття причетності до загальної боротьби над ворогом, наблизять перемогу та гарантовано подарують відчуття радості. Тож радійте кожному дню, бо один з них обов’язково стане днем перемоги.

Як писав "Телеграф" раніше психолог пояснив жорстокість росіян до українців.