Як на складі меблів: у вінницькій школі десятки першокласників посадили за парти впритул один до одного

Читать на русском
Автор
Відстань між партами — всього 20 сантиметрів Новина оновлена 09 вересня 2021, 14:04
Відстань між партами — всього 20 сантиметрів

Батьки звинувачують в ситуації, що склалася, чиновників з департаменту освіти — там у відповідь запевняють, що це батьки вирішили йти "на принцип"

Коли мешканка Вінниці Ірина Вітвицька опублікувала в фейсбук-групі "Батьки SOS" пост з фотографіями класної аудиторії свого сина-першокласника школи №21, коментарі посипалися один за одним. Багатьох батьків здивував насичений кислотно-салатний колір парт, що буквально "б’є" по очах дітлахів, які змушені проводити серед них щодня по кілька годин. Але більше потрясіння викликало кількість парт, а тому — вузькі проходи між ними, і буквально впритул встановлені парти в самих рядах. На знімках це проілюстровано за допомогою рулетки: уявляєте, відстань між столиками не 50 см, як мало б бути, а всього 20 сантиметрів, де якось мають вміститися спинка стільця і сама дитина!

"Бракує тільки другого поверху", "Діти змушені сидіти, як в китайських маршрутках" — порівнюють умови користувачі соцмережі. Хтось обурюється, що першокласників утрамбували, як шпроти в банці. З огляду на те, що в аудиторії ще знаходиться вчительський стіл, а задній, майже суцільний ряд парт впирається в шафи, хоча повинен бути прохід в 65 см, клас порівняли зі складом меблів. Правда, деякі вважають, що коли оголосять локдаун, діти знову вчитимуться вдома.

Треба було добрати ще 10 першокласників

-Закон України обмежує кількість дітей в класі до 30, площа нашого класу відповідно до санітарних норм взагалі може вмістити тільки 22 учні, а їх — 36, — такі умови "шкільного навчання" призводить Ірина Вітвіцька.

Ось тільки розв’язати цю проблему за допомогою простих математичних дій не виходить.

-Мало того, що дітям складно протиснутися за парту, так і сидіти складно — наприклад, у мого сина коліна впираються в передню стінку парти, бо стілець дуже близько стоїть, — пояснює мати. — Варто врахувати, що збоку парт на гачках будуть висіти об’ємні ранці і рюкзаки діточок, що ще більше звузить прохід. А їм ще в цих вузьких проходах потрібно переодягатися на урок фізкультури. Крім того, крайній до вікна ряд впритул наближено до двох радіаторів опалення. А на "глухій" стіні в ніші розташована вішалка з кількома десятками гачків — з похолоданням над головами трьох учнів буде висіти купа верхнього одягу! Дітям з перших парт перед столом вчителя майже не видно дошку.

Дехто з коментаторів радить провести в класі перестановку, зробивши два подвійних ряда парт. Ширину проходів, таким чином, можна збільшити, проте основну проблему в рядах це все одно не вирішує. Але якщо б справа стосувалася тільки звичайної незручності. Батьки бачать в такій кількості парт загрозу життю і здоров’ю дітей в разі будь-якої надзвичайної події: швидко вибігти з класу малюки не зможуть, трапиться тиснява і тоді біди не уникнути.

При цьому, по сусідству знаходиться порожня аудиторія, де також могли б навчатися першокласники. Але достатньої кількості дітей для класу не набрали і тому скоротили викладача. Винними в цьому батьки вважають чиновників з міського департаменту освіти. "Місто створило якусь координаційну раду, яка затверджує мережу класів. Але до неї входять тільки представники відділу освіти та відділу фінансів. Тобто нас, як худобу, поділили на гроші, отримали якусь цифру, затвердили і навіть не подумали, що вона суперечить нинішнім умовам в школах. Ніхто з відділів соцполітики, охорони здоров’я, жодна громадська організація не контролює правомірність цих рішень!", — обурюється жінка.

Чи можна було не допустити такого перевантаження класу? Чи намагалися вирішити проблему? Виявляється, намагалися.

-У серпні кожній родині, що подала заяву в перший клас, дзвонили і пропонували перевести дитину в іншу школу, — розповідає передісторію Ірина. — Такий варіант пропонували всім, але тут залишилися найстійкіші, хто на це не погодився. За правилами, в класі не може бути більше 30-ти осіб, спочатку заяв було 46. Коли частину людей відсіяли, до початку серпня залишилося 38. Потім знову додалися заяви і стало 43. І вже 31 серпня ще поговорили з усіма батьками та 7 осіб відсіяли в інші школи.

На думку батьків, досить було спочатку добрати ще 10 діточок, щоб в школі з’явилися 2 не переповнених класи, а замість цього департамент освіти перенаправив дітей в інші школи мікрорайону, де вони все одно були 31-32-ми в класі. Десь відкрили ще один перший клас, відправивши старших дітей на другу зміну. "А наша школа працює в одну зміну, вона вийшла недовантажена — отже, таке рішення абсурдне. Може, воно засноване на особистій неприязні до директора?" — дивується Ірина Вітвицька, повідомляючи, що ініціативна група батьків чотири рази побувала в міськвиконкомі, намагаючись вирішити проблему.

-Життя та здоров’я наших дітей знаходяться в небезпеці. Керівники були в курсі, що відкривають клас з жахливими порушеннями. Я — інженер, ще одна мама — архітектор, є також лікар, ми в виконком написали про порушення з усіх цих позицій, ми знаємо норми законів, які були порушені.

Розсадити всіх за нормами немає можливості

"Єдине, що я можу сказати, це те, що батьки мають рацію" — так спочатку хотів обмежити спілкування з журналістом директор школи №21 Андрій Космина. Але потім додав інформації.

-Є дві сторони, які порушують закон. Ми порушуємо, бо у нас немає необхідних 28-29 учнів для другого першого класу. А влада порушує, тому що садить в один клас більше 30-ти дітей. Але в Вінниці багато таких випадків було, коли не відчиняли 5-ті або 10-ті класи, тому що не було необхідної кількості учнів. Тому, виходить, у кожного своя правда. Тут проблема комплексна. Я, як керівник закладу, не відчуваю за собою провини. Жоден з 46-ти батьків, які подали заяву в 1 клас, не забирав її до 31-го серпня, коли нам було оголошено в усній формі, що другий клас не відкриють. Тобто, вони трималися до кінця. І на сьогодні це просто крик душі у батьків.

Тільки після цього сам директор запропонував батькам, які проживають не на територіі мікрорайону, перевести дітей в будь-яку іншу школу за бажанням. Дехто пішов без скандалів. Що ж з приводу парт, які стоять впритул одна до одної?

-Так, стоять. Але Держпродспоживслужба ніколи не звертала на це уваги, бо що вони можуть сказати? Вони не дозволять експлуатацію класного приміщення — і що далі? На жаль, будь-яке місто — і Вінниця в тому числі, не має можливості розсадити всіх учнів з дотриманням санітарного регламенту. У кожній школі є порушення такого плану, але на вирішення проблеми потрібні величезні гроші, — пояснює керівник.

І погоджується, що в разі будь-якої НП буде винен саме директор. А ще шкодує, що змушений був скоротити вчителя початкових класів, хоча і пропонував їй залишитися з тієї ж зарплатою на аналогічній посаді.

Батьки сказали: "Будемо воювати до кінця"

Але, може, варто було напружитися і, все-таки, набрати ще один перший клас в цю школу? Хто винен, що цього не сталося? На думку директора департаменту освіти Житомирської міськради Оксани Яценко, це недоробка керівника школи. Вона пояснює, що зарахування дітей в певну школу відбувається за трьома умовами. В першу чергу, це діти, які проживають на території, закріпленій за школою. Друге — це діти, чиї старші брати і сестри вже вчаться в цій школі, і третє — діти працівників школи. Якщо залишаються вільні місця, можуть брати і інших учнів.

Оксана Яценко
Оксана Яценко запевняє, що проблему намагалися вирішити

-На 31-е травня директор закриває прийом дітей на ці місця, на 1-е червня готує наказ на зарахування. Він набрав 46 дітей. З них 38 з трьох категорій, які я вам назвала, всі інші діти подали заяви на вільні місця. Хоча за законом він уже не мав права приймати заяви, — каже Оксана Яценко. — Департамент провів моніторинг дітей цього району по своїй базі, і з’ясував, що 33 дитини, чиї старші братики і сестрички вчаться в 21-й школі, пішли вчитися в інші школи мікрорайону "Вишенька".

Далеко не всі знають, що крім Закону України "Про освіту", є ще кілька документів, які нормують фінансову сторону цього питання. Яценко посилається на постанову Кабміну від 2017-го року "Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції місцевим бюджетам".

-Тобто, на заробітну плату педагогам, які вчать дітей в загальноосвітніх навчальних закладах, виділяється освітня субвенція з держбюджету. Для вінницької міської територіальної громади розрахункова наповненість учнів у класі становить 27,5 (як для обласних центрів).

Оксана Василівна уточнює, що їм все ж довелося допустити роботу декількох малокомплектних класів там, де не було можливості розформувати або добрати учнів. "В одній школі ми пішли на те, щоб відкрити п’ятий 1-й клас, щоб наповненість класів склала 29,4 учня. Але поряд з 21-ю школою буквально в 5-7-ми хвилинах ходьби знаходяться вісім шкіл! Можна вибрати будь-яку, щоб не тіснитися в 21-й ".

Представник виконавчої влади запевняє, що департамент освіти — не "монстр" і не діє проти дітей і школи, а підходить індивідуально до цього питання.

- Ми неодноразово спілкувалися з директором, батьками, зробили все, на що маємо право, не перевищуючи повноважень. Ми не тиснули на батьків, а пропонували їм перейти в інші навчальні заклади з кращими умовами. Мої головні фахівці двічі обдзвонювали кожного батька з 46-ти, залишилося 36. Усі інші нам сказали: ми будемо воювати до кінця! На жаль, це неконструктивна позиція, — вважає Яценко. — У мене таке враження, що люди не переживають за життя і здоров’я своїх дітей, а стоять на захисті якогось незрозумілого "принципу". І дійсно, якщо що-небудь трапиться, відповідальність впаде на директора, тому що він перший, хто повинен подбати про безпеку учнів.

Схожа ситуація в кожному місті, місця немає

Вважаєте, так тільки в цьому єдиному класі Вінниці? Під постом Ірини Вітвицької маса коментарів:

"Ви наче сфотографували і описали наш клас, але тільки ми в Харкові".

"У нас та ж історія. Тільки у нас два ряди. В одному 4 парти, в іншому 3. Між ними прохід 40-50 см. У класі 37 учнів. Київ".

"Схожа ситуація в кожному місті, те ж саме: місця немає, роздягаються в класі, пройти між рядами неможливо, як шпроти в банці діти, взимку, як вмикають опалення, просто дихати нічим. Полтава".

"Ми в Краматорську — замінили парти на старі двомісні, тому що одномісні парти в клас не влізли".

"Мій племінник вчиться так само, там дуже маленький клас і парти стоять просто лінією від стіни до вікна в три ряди. Той, хто в центрі, не може вийти, поки не вийдуть крайні".

"Це все дуже сумно, але це поширена ситуація. У нашому першому класі парти стоять по 4 разом (не по 1, як на фото), тобто, 2 ряди по 18 парт, 36 учнів. Мелітополь".

Проблема дуже багатогранна: в містах не вистачає навчальних закладів. Змінилися Державні будівельні норми, за якими школи будувалися в 70-х роках, і нові освітні вимоги. Будувати школи дорого: в 2020 році у Вінниці здали нову школу за 170 мільйонів гривень, 70 з яких взяті з міського бюджету.

А ще в тій же Вінниці, як, очевидно, і в інших великих населених пунктах, стрімко зростає населення — не за рахунок демографії, а за рахунок міграції з прилеглих територій. За словами Оксани Яценко, в цьому році в системі середньої школи додатково створено 22 класи, в минулому — 23 класи, а це більше тисячі дітей. А ось освітню субвенцію прораховують на торішнє 1 вересня, тому і виникає значний розрив між кількістю дітей в класах та грошами, що виділяються на педагогів в році нинішньому. Чи помітять цю нісенітницю у вищих ешелонах влади?