У Бердянську скульптурному Рибачку приробили ноги — в прямому сенсі (фото)

На, здавалося б, нескладну роботу пішло 4 години

Варварська витівка трапилася в середині серпня, коли на азовському курорті ще відпочивала маса туристів з усіх куточків України. У Бердянську, де цього літа море буяло медузами, багато оригінальних пам’ятників, біля яких люблять фотографуватися гості міста — це композиція "Дачники" і "Велосипед дитинства", "Бичок-годувальник" і "Сантехнік", "Крісло бажань" і "Діти лейтенанта Шмідта", сонячний годинник і багато інших. Ось тільки деякі громадяни заради ефектного знімка часом готові видертися буквально "на голову" скульптури. Бувають і звичайні хулігани, які ламають елементи у особливо крихких пам’ятників.

У того ж "Рибачка", встановленого на Набережній Азовського моря, ламали вудку, яку хлопчина тримає в лівій руці, правою високо піднявши виловлену рибину. Як все було цього разу — невідомо, тільки вранці 17 серпня фігуру виявили на землі, а ноги на рівні щиколоток залишилися на місці...

Місцева влада пообіцяла забезпечити ремонт популярного пам’ятника до дня народження міста, який відзначається в середині вересня. За допомогою звернулися до Бердянського машинобудівного професійного ліцею, де працює Олександр Шапошник — офіційно — майстер виробничого навчання, неофіційно — "майстер-золоті руки".

-Матеріал — присадний пруток — нам виділило місто, а зварював ноги "Рибачку" я аргонодуговим зварюванням TIG, — пояснив "Телеграфу" Олександр Шапошник. — Скульптура повнотіла, виготовлена методом лиття. Але, я так зрозумів, що лили її "з того, що було" — з міді, латуні. І сама скульптура виготовлена з декількох частин — спочатку відлили голову, тулуб, руки і ноги, а потім на заводі їх зварили в цільну фігуру. Ось, наприклад, вудку у нього вже ламали, після чого я її викував з ресори, дуже міцну. Може, знову хотіли зламати її, але цього разу вона вціліла.

За словами майстра, в роботі були складності. В основному, через те, що ремонтували скульптуру не в майстерні, а на самій Набережній, куди довелося доставляти зварювальний апарат та балони. Місце реконструкції огородили саморобної ширмою, по-перше, щоб ніхто не зіпсував зір, глянувши на зварювання, по-друге, щоб не заважав роботі вітер. Але народ все одно намагався заглянути за огорожу.

- У роботі мені допомагали учні, для них це вийшла виробнича практика. Допомагали не варити — це для них поки складно, а готувати скульптуру до зварювання і зачищати шви. Всього ж на роботу пішло близько 4 годин. Зате хлопці тепер все життя будуть ходити повз пам’ятник і знати, що там є і частка їх праці, — сподівається Олександр. І сміється: — Ноги приробили, ходити "Рибачок", правда, не зможе, але стояти буде міцно.

Словом, можна знову постити з Бердянська фоточки з щасливим "Рибачком".