Дитина до Різдва: вибоїни на дорозі прискорили процес, і дитина з’явилася на світ у кареті швидкої допомоги

Мама молилася і хрестилася, щоб усе закінчилося благополучно

Оптимізація бюджету всіх на рівнях та покращення якості послуг населенню – справа, безперечно, хороша. Але як її результати позначаються на окремих конкретних людях? Наприклад, в Україні було прийнято рішення закрити пологові відділення у міських та районних лікарнях, де народжується мало дітей, отже, акушери мають мало практики, і немає сенсу їх оснащувати сучасним обладнанням. І тепер дорога в пологові будинки для породіль стає довшою, складнішою і навіть ризикованішою. Так, різдвяного ранку на Херсонщині в машині швидкої допомоги жінка народила дитину — її не встигли довезти до лікарні. Хлопчика прийняла до рук досвідчений фельдшер, а допомагав їй водій.

"Телеграф" дізнався про подробиці цієї зворушливоъ історії.

Вибоїни та купини спровокували пологи

За словами заступника директора з операційної роботи Херсонського обласного територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Інеси Чамлай, пологове відділення у лікарні смт Новотроїцьке закрилося приблизно у 2020 році, тому породіль із цього району тепер везуть у Генічеську райлікарню.

"Село Перемога, звідки 7 січня о 4:35 надійшов виклик — далекий населений пункт, до нього приблизно 25 кілометрів, — розповідає Інеса Миколаївна. — Але дорога туди веде жахлива — яма на ямі, як після бомбардування. О 6:22 фельдшер Марія Кудря виїхала з села з породіллю на госпіталізацію. Мабуть, ця вибоїста дорога і прискорила розвиток родової діяльності, машину трясло і розгойдувало на кожній купинці, що провокувало пологи. І на під’їзді до Новотроїцького жінка почала народжувати. — як помічник був залучений водій швидкої Халіл Веліуллаєв.

Як виявилось, водій працює на підстанції швидкої допомоги лише з жовтня, проте не розгубився, активно допомагав фельдшеру. Хоча, за словами медика, чоловіки іноді лякаються криків та крові.

"Пологи були складні, у жінки після пологів почалася кровотеча. Тому водій тримав немовля, а фельдшер ставила крапельницю з фізрозчином і, дякувати Богові, що кровотеча зупинилася, після чого вони успішно довезли маму з синочком до лікарні. Але це не винятковий випадок, такі пологи поза лікарні трапляються кілька разів на рік".

Інеса Чамлай розповіла, що фельдшер — молода жінка, але вони в районах часто потрапляють у складні ситуації, тому заспокоюють своїх пацієнтів: "Нічого страшного, не турбуйтеся, якщо народжуватимемо — все буде гаразд".

За пересуванням швидких у терцентрі спостерігають за інтерактивною картою, і якщо машини зупиняються, значить щось відбувається. Найчастіше це пологи.

Нові "Сітроєни" — не те що старі "УАЗіки"

"Ой, ми вже стали відомими на всю Україну! – бентежиться й одночасно сміється фельдшер Марія Кудря. — Але це ж не перший такий випадок у мене та моїх колег. Я працюю на швидкій майже 13 років і вже не раз доводилося приймати пологи на шляху до пологового. Було й таке, що назустріч нашій бригаді виїжджала машина з Генічеського пологового будинку і ледве ми встигали передати жінку, як вона народжувала вже в їхньому салоні. А у листопаді минулого року я пологи прийняла вдома: причому, у жінки навіть ліжка не було, щоб лягти… Потім все одно маму з новонародженою дитиною везла в Генічеськ".

В цьому випадку, у породіллі Тетяни це були 4 пологи. Вона стояла на медичному обліку, заздалегідь приготувала свої речі та речі для дитини, і чекала на "швидку". Зі старшими дітьми вдома залишалися її чоловік та мама.

"Ми їхали до Перемоги дуже довго, цілу годину, бо там взагалі немає дороги, немає цивілізації! – згадує фельдшер. — І назад їхали тією ж дорогою. От якби було сухо, то можна було б скоротити шлях через поля. А тут — туман, дощі, все розвезло, бруд непролазний… І ми ще не в’їхали в Новотроїцьке, як почалися пологи… Зупинилися, можна сказати, в полі, біля каналу, не доїжджаючи району. Породілля дуже переживала, бо схватки затяглися, у неї піт котився градом. Не менше пів години ми там простояли. Хлопчик народився гарненький, доношений. Я його обсушила, загорнула, а в жінки почалася кровотеча. Довелося зайнятися їй, а водієві передати укутаного малюка".

Від райцентру вже їхали до Генічеська по відремонтованій трасі, живі-здорові та спокійні. Тетяна зателефонувала до чоловіка, повідомила йому радісну звістку. Малюк з’явився на світ о 6:50, а до лікарні вони потрапили вже після 8-ї години ранку. Для їхньої зміни того дня це був останній виклик, який тривав 5 годин! Бригадам новотроїцької підстанції доводиться виїжджати на різні виклики, зокрема й до хворих на коронавірус. Складнощі є, але з оплатою праці медиків швидкої, каже співрозмовниця, проблем на Херсонщині немає. "А ось колеги з інших областей часом скаржаться, що їм недоплачують чи затримують виплати".

Фельдшер зізнається, що, попри досвід, вона завжди переживає за результат пологів, бо кожен випадок особливий. "Річ у тім, що вагітні терплять мало не до останньої хвилини, а тільки потім викликають швидку допомогу. Звичайно жахливо, водій за кермом і я одна, це ж не в пологовому будинку, коли там кілька співробітників". Величезний плюс – нові автомобілі служби. Раніше, каже, їздили на виклики на "УАЗику", а у вересні отримали новенькі "Сітроєни" з усім необхідним обладнанням. "У нас там все є, машина повністю укомплектована".

Коли діти та господарство – тут не до депресії

Завідувачка акушерського відділення Юлія Ващенко повідомила: "Сьогодні Тетяну вже виписують. З мамою та дитиною все добре, вони готуються їхати додому. Малюк народився вагою 3850 г та зростом 55 см".

Вдалося поговорити й з багатодітною мамою.

"Я переживати почала ще тоді, коли годину чекала "швидку"! – каже Тетяна Леонова. – Прокинулася о пів на 5-ту ранку і зрозуміла, що підійшов строк народжувати. Відразу ж зателефонувала на "103". Я-то, звичайно, вже досвідчена, але навздогін зрозуміла, що слід було б відправитися в лікарню заздалегідь. Річ у тому, що на підставі УЗД я мала народжувати 31 грудня, лікар у Херсоні поставив дату 2 січня. Шкода, звичайно, що не поїхала до пологового будинку 4-го січня, думала почекаю-почекаю…".

Про дорогу згадує з жахом: "Перетрясло там жахливо, що мене, що фельдшера. Але я лежала, а вона всю дорогу стояла у мене в ногах, бо доводилося спостерігати, чи не починаються пологи. Води мені хотілося, то з якоїсь баклажки збризкували. У непритомність я не падала, але боляче було дуже! Зазвичай кажуть, що перші пологи складні, а тут вийшло навпаки: четверті пологи виявилися найболючішими. У мене дочкам 12 та 11 років і син 7 років. Артемка був вагою 3700 і зростом 50 см, а ось молодший виявився більшим за нього".

Тетяна радіє, що їй трапилася дуже хороший фельдшер, діяла чітко, адже дитина була обвита пуповиною і сьорбнула навколоплідних вод. Щоправда, плаценту одразу не витягли, витягували потім у пологовому будинку, а на той час вже матка скоротилася. Сама вона злякалася, коли новонароджений не одразу закричав, і коли кровотеча почалася. "Бог допоміг нам! Ну, звичайно, я молилася і хрестилася, тим більше, що свято таке велике!".

Жодної депресії, як буває у породіль, у селянки, за її словами, немає, та й не до того їй. У сім’ї велике господарство – бички, яких потім здають на м’ясо, курочки, качечки, ще трьох свиней прикупили. Є 1,5 га землі, де сіють зерно. Має бути клопіт і з коровою, яку тримає мама, тому що у ще не літньої жінки діагностовано онкозахворювання. "Помаленьку прорвемося! — впевнена Тетяна Леонова. — Ось зараз приїду додому, діти кричатимуть "Ма!", корова "Му!", мама з хати зватиме "Тань!".

Каже, що про п’яту дитину й мови не може бути – треба цих на ноги поставити. Старші діти братика чекають, але хвилюються, що малюк вдень відсипатиметься, а ночами кричатиме. Мама їх заспокоює і нагадує, що вони так само поводилися в дитячому віці. Але ось загвіздка — їй хотілося назвати синочка Денисом, а чоловікові це ім’я не подобається. Тому вдома чекає важлива нарада, щоб ім’я нового члена сім’ї сподобалося всім. А головне — нехай росте здоровеньким той, чиє життя почалося з "пригоди".

Раніше "Телеграф" нагадав, хто із зірок скористався послугами сурогатного материнства.