Все ж таки наркотики: односельчанка вбитого під Мелітополем хлопчика відкрила нові деталі трагедії

До поліції багато питань, але вони залишаються без відповіді.

Зникнення та, як згодом з’ясувалося, вбивство 11-річного Максима Самофалова з смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області не залишило байдужими тисячі українців. Як могло статися таке, що й сім’я не відразу кинулася шукати зниклого хлопчика, і поліція за майже 5 місяців не знайшла, з ким дитина спілкувалася, хто міг її бачити в останні серпневі дні напередодні зникнення?

Усі ці прогалини у трагічній історії спробували заповнити журналісти програми "Стосується кожного" телеканалу "Інтер". Їхня знімальна група побувала в селищі, де прожив своє недовге життя Максим, побачила будинок, де в підвалі було забетоноване його тіло, поспілкувалася зі співробітниками школи-інтернату, в якій навчався хлопчина (щоб подивитися повний випуск передачі — перегортайте до кінця матеріалу).

На відеозв’язок зі студією вийшла також мама загиблої дитини Олена Селезньова. А одна з односельчанок повідала, які знання могли коштувати підлітку життя.

Найкращий знімок… на тлі магазинної урни

З Еллою Жигловою сім’я вбитого хлопчика жила по сусідству. Про самого Максима вона відгукується як про дуже добродушного і товариського хлопчика, якому не приділяли належної уваги в сім’ї. У його мами, крім Максима, є ще двоє старших дітей і маленька дитина від нового чоловіка. Сусідка бачила, як старший брат бив молодшого в спину кулаком — їй навіть довелося втрутитися, щоб припинити це неподобство, і мама дуже кричала на синочка, діставалося йому і від бабусі. Тому не дивно, на її думку, що дитина віддавала перевагу "вільному" життю, гуляла, де їй заманеться, у тому числі і по занедбаних будинках, будмайданчиках. А ще він міг на 2-3 дні виїхати до моря в сусіднє курортне селище Кирилівка.

Але, крім того, Елла Жиглова повідомила, що молодшокласник і пиво пив, і курив – бо були такі люди, які пригощали його або давали гроші. "Напевно і харчування в сім’ї було неналежним, тому він і не виглядав на свій вік, був невисоким, — пояснює жінка. — Я йому говорила, що не можна курити, що через куріння не виросте, а він лише усміхався у відповідь".

Односельчанку дивувало багато чого: її дочка якось запитала: "Мамо, ти знаєш, де Максим спить? На підлозі!". І коли Максим пропав, виявляється, в соцмережі на сполох забила його сестра, а ось за поведінкою мами переживань не було помітно. Ще такий момент, на який, можливо, багато хто звернув увагу. На фотографіях, які публікували під час його розшуку, хлопчику було явно менше років, ніж зараз. Та й знімків було мало. Причому, найкращий зроблений на тлі магазинної урни.

Соцслужба взяла проблемну сім’ю на контроль

Зрозуміло, що хлопчика, який тинявся без нагляду пізно ввечері і навіть уночі, місцеві мешканці бачили. А чи реагували? Виходить що так. На передачу до Києва приїхала начальник служби у справах дітей Якимівської селищної ради Наталія Кузнєцова, яка повідомила, що після таких сигналів до поліції у липні минулого року вони поставили сім’ю на контроль комісії із захисту дітей. Але ще до того мама Максима зверталася у службу, щоб оформити сина до Терпіннівської школи-інтернату, хоча починав він навчатися у школі Якимівки. Але їй увесь час надходили скарги від вчительки, що школяр поводиться потворно, зриває уроки, через що та навіть потрапляла до лікарні.

Маму викликали на засідання комісії, намагалися розібратися, у чому причина проблем із дитиною та попередили її про адміністративну відповідальність. Сама керівник відвідала їхній будинок, перевірила побутові умови, побачила порядок, чисту білизну та одяг, наявність їжі. Розмовляли і з самим Максимом, і з мамою. За словами Кузнєцової, хлопчик позитивно реагував на зауваження та погоджувався на навчання в інтернаті. Більше того, він і сам приходив до служби у справах дітей! "Під час зустрічі я йому сказала, що якщо будуть якісь проблеми або хто образить — приходь до нас, повідомляй. І коли він сам прийшов, я здивувалася: "Щось трапилося?". Але він ні на кого не скаржився, пояснив: "Ви ж сказали приходити — ось я і прийшов".

В інтернаті, де минулого року жив і навчався хлопчик, про нього також згадують із теплом. Показують кімнату, в якій він жив ще з одним товаришем по навчанню, розповідають, що хлопчик любив виконувати обов’язки чергового.

Про зникнення сина в поліцію повідомили не одразу

Слухати маму Максима було тяжко: з одного боку, її було шкода, адже вона розповідала, як постійно просила сина не тинятися пізніми вечорами, не тікати з дому, з іншого – зрозуміло, що час виховання нею дитини було безнадійно втрачено. "Він не хотів вчитися, самовільно йшов з дому. Я по 200 разів на день з ним розмовляла, просила його, благала, на колінах стояла, плакала, і він зі мною плакав. Обіцяв, що слухатиметься, але наступного дня все повторювалося знову, — пояснювала по відеозв’язку жінка.- Ну а силою я виховувати не можу, я м’якосердечна. Він безстрашний був, його вся Якимівка любила. Він не слухав нікого: тікав від тата з бабусею, тікав з дому, бо йому хотілося вільного життя. Міг без попиту взяти сімейні гроші, щоб купити те, що йому хотілося".

За її словами, у канікулярний час син іноді залишався у бабусі по батькові, тому не завжди ночував удома. А тут, наприкінці серпня, вони з ним уже мали їхати на навчання до Терпіннівського інтернату. Але він пішов гуляти і зник. Каже, що спочатку обдзвонювали знайомих у пошуках хлопчика, шукали на закинутих подвір'ях, де він любив проводити час, після чого звернулися до поліції.

Проте вже через кілька хвилин з’ясовується, що мама чи то злукавила, чи то від проблем в особистому житті насправді забула, що звернення до поліції було аж через добу, якщо не більше.

Олена Селезньова запевняє, що з чоловіком, який підозрюється у вбивстві Максима – вона не знайома, та дізналася про нього лише у серпні, незадовго до зникнення сина. "Сусід зустрів мене з сином і сказав йому: "Максим, не ходи до Гени "Черепа". Він бачив їх разом, але я про цю людину та її колишні злочини дізналася вже потім, з новин". Хоч і сама попереджала хлопчика, щоб припинив спілкування з дорослим односельцем. Виявляється, цього Гену "Черепа", на рахунку якого і побиття, і згвалтування, в Якимівці всі дуже бояться. І навіть зараз, коли на час розслідування вбивства Максима Самофалова його на 2 місяці взято під варту. По селищу ходять чутки, що чоловік зуміє відкупитися від покарання і може помститися "сильно балакучим".

У друзях у дитини виявилися дорослі рецидивісти

Найнесподіваніші відомості із життя загиблого хлопчика тележурналісти приберегли до фіналу передачі. Йдеться про таємницю, яка стала відома ще одній односельчанці Максима та його мамі. У студію на інвалідному візку чоловік завіз Аллу Абдуллаєву. Жінка дуже переживала, їй було важко говорити, і чоловік її весь час заспокоював, підтримував.

"З Максимом ми познайомилися випадково і дуже багато розмовляли на різні теми, — крізь сльози говорить Алла Абдуллаєва. — Він розповідав мені про своє життя, про батьків, скаржився, що нікому не потрібен. І одного разу сказав, що знає, де вирощуються наркотики, і що його ними частували".

Ця розмова відбулася у липні. Спочатку Алла вирішила, що дитина фантазує. А потім побачила, як він іде до супермаркету з двома чоловіками та поцікавилася, ким вони йому припадають. Тоді він і зізнався, що це його друзі і вони його пригощають. Щоправда, як часто і якими дозами не уточнив. І ці двоє – саме "Череп" із подільником, затримані поліцією.

Як виявилось, у поліцію ця інформація не потрапила! Мабуть, Алла не увійшла до тих, з ким спілкувалися правоохоронці, які працювали у справі про зникнення та вбивство школяра. А коли вона висловила свої припущення в соцмережі, то отримала в особисті повідомлення пораду мовчати та не висуватись.

Поліція зниклих шукала-шукала, але так і не знайшла

Зараз можна тільки здогадуватися, навіщо хлопчик потрібен був сільським наркоділкам. Можливо, йому доручали робити закладки або розносити товар наркоманам, а за це розраховувалися кишеньковими грошима, цигарками, пивом, дозою? А потім зрозуміли, що дитина довірлива і надто товариська і може проговоритися комусь, створивши перешкоди їхньому бізнесу на чужому горі. От і прибрали, причому жорстоким чином, знущаючись з нього два тижні. За не підтвердженою поліцією інформацією, у нього були виколоті очі та відрізані вуха. Може, так покарали за те, що побачив і почув?

Вірити в це змушує загибель ще однієї людини — Ірини Сучкової, яка також мимоволі опинилась у курсі торгівлі "Черепа" "травкою" і була рецидивістами вбита наприкінці вересня. Її тіло лиходії втопили в річці, а відомо про це стало під час слідчих дій у середині січня вже цього року.

Повернемося до правоохоронних органів: чому, знаючи про проживання в селі людини, яка відсиділа за тяжкі злочини і недавно вийшла на волю, поліцейські не відпрацювали версію про її причетність до зникнення дитини та жінки? Чи слабко відпрацювали? Чи зовсім, чого схиляються місцеві жителі, отримали команду шукати в іншому місці?

Через недбалість дорослих і надалі гинуть діти

Вже повертаючись із Києва із запису передачі, Алла Абдуллаєва написала на своїй Фейсбук-сторінці наступні рядки: "Ці пару тижнів були дуже складні… Що я не робила: працювала, займалася дітьми, навчанням… Думки повертали мене назад, до того, де боляче і страшно… Страшно не за себе… Страшно за те, що оточує нас, і те, хто серед нас живе… Боляче не за себе, а за те, що більше немає Максима, немає Ірини… Ірина одного разу звернулася до мене, щоб я відремонтувала їй телефон. У нас була призначена зустріч на 25 вересня. Але вона не доїхала до мене".

Жителька Якимівки в глибині душі сподівалася, що якимось чудовим чином, незалежно від соцслужб, добродушного хлопчика хтось може забрати у сім’ю, де йому буде комфортно. Хоча насправді зробити це було б неможливо, оскільки мати не позбавлена батьківських прав.

"Поки дитина гуляла ночами одна біля супермаркету "АТБ" — служби ніби закривали на це очі. Бігає і бігає. І щоразу, за будь-якої нагоди я просила її, щоб не гуляла ночами, адже її можуть образити.

Дитина довіряла мені, розповідала буквально про все. Він не був розумово відсталий. Так, для 11-річного хлопчика він був надто дитина, але світла і добра. Не раз я казала чоловікові: хоч би Максима ніхто не образив… Начебто відчувала. І все ж можна було змінити, все могло бути інакше. Але, біда все ж таки трапилася… Знову і знову через недбальство дорослих — гинуть діти. І лише тоді, шкода, що на якийсь час, служби та правоохоронні органи "прокидатимуться". Ми чутимемо про те, як всі жалкують і як все складно… і якби тільки вони знали… Та ось тільки ЖИТТЯ не повернути".

Кожне слово – у крапку.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що патрульні поліцейські виявили на трасі 8-річного хлопчика, який йшов у пошуках мами із Гостомелю до Києва.