Німецькі каски, пістолі та церква Покрови. На дні Каховського водосховища відкрилися несподівані речі

На дні Каховського водосховища, яке почало міліти після підриву російськими окупантами ГЕС, місцеві мешканці почали знаходити неочікувані археологічні артефакти та скарби. Річ у тому, що водосховище розташовувалося на особливій території серед українського степу, яка була свідком багатьох історичних подій та отримала назву Великий Луг. Тимчасом українці у соцмережах діляться фотографіями знахідок та загадково розповідають, що росіяни розбудили дух Дикого поля.

"Телеграф" зібрав найяскравіші знахідки:

Людські останки та нацистські каски

Мережею шириться відео, на якому на обмілілому дні можна побачити череп у касці, у якій можна впізнати нацистську. Це не що інше, як людські рештки часів Другої світової війни, адже Дніпрогес у минулому столітті підривали двічі.

У 1941 радянські війська підривали греблю, щоб зупинити німців. Події були кривавими — Червона армія не могла стримати німців почала відступ, який на деяких ділянках перетворився на панічну втечу. Щоправда, під час цього підриву постраждали змило переважно радянських військових і мирних мешканців, а не німців. У лютому 1942 німці встановили нові турбіни, а згодом відновили роботу ДніпроГЕС, проте вже у 1943 році німці самі підірвали ГЕС, щоб зупинити контрнаступ радянських військ.

Журналіст і блогер Денис Казанський поділився додатковими фото німецького шолома, зазначивши, що ці знахідки були виявлені у районі Нікополя.

Виплив міст у Запоріжжі

У Запоріжжі Дніпро обмілів настільки, що можна побачити залишки опор тимчасового мосту, побудованого в 1944 році, які знаходились під водою майже 70 років. Про це повідомили на сторінці Facebook Національного заповідника "Хортиця".

Після боїв у Запоріжжі у жовтні-грудні 1943 року, мости та гребля ДніпроГЕС були зруйновані. Для продовження наступу Червоної Армії на правому березі було прийняте рішення побудувати тимчасові залізничні мости через Дніпро, які б пролягли південною частиною острова Хортиця.

Роботи почались 4 січня. Залучались тисячі робітників зі всієї області, 80% земляних робіт виконувались вручну в складних погодних умов (морози до -20 градусів). Насипали дамби та земляні підходи, забивали палі, яких було 1520 штук. Опори мосту виготовлялися із просочених шпал і колод.

Стародавні пістолі

Є серед знахідок також стародавні пістолі. За даними Казанського, у районі Нікополя були виявлені такі пістолі:

А ось ще одна світлина стародавньої знахідки:

Історик Олександр Алфьоров у YouTube припустив, що протягом кількох тижнів ми побачимо ще більше величезних скарбів:

"Ці нелюди, російські окупанти, коли підірвали Каховську ГЕС, зруйнували долі тисяч людей, тварини, екосистеми. Одним словом, нелюди. Але хочу тут зауважити, що ГЕС була побудована російськими інженерами в середині минулого століття, і тоді затопили десятки українських сіл та територію, яку називали Великий Луг. Для запорожців це була їхня мала батьківщина. Батько Великий Луг — вони казали, це територія островів та заплав, де вони будували свої перші Січі з XVI по XVII ст. Коли спаде дніпровська вода, ми побачимо місця Томаківської, Базавлуцької, Чортомлицької та Нової Січі", — сказав Алфьоров.

Козацька церква Покрови на Січі

У селі Покровському біля на дні Каховського водосховища знайшли рештки Покровської Січової церкви. У 1734-1775 роках тут була Нова Січ, розповідає директорка музею села Покровське Лариса Садовська, передає Nikopol News.

Січ створили після повернення Війська Запорозького низового під російський протекторат внаслідок підписання Лубенського договору. Січ розташовувалася на півострові, що з трьох боків оточувалась притокою Дніпра річкою Підпільною. Між куренями, затокою Уступ та річкою Підпільною розмістився Внутрішній Кіш або Паланка відділений стіною від Зовнішнього Коша. На Паланці знаходились будинки кошового отамана та січової старшини, а також соборна Січова церква Покрови Божої Матері. Оздоблення для храму створював видатний різьбяр XVIII століття Сисой Шалматов.

У час руйнування Січі в 1775 році Покровська Січова церква пограбована офіцерами, солдатами та донськими козаками. В одному з рапортів йшлося, мовляв, у церкві забагато розкоші. Згодом церкву перебудували у кам'яну, але дзвіницю прикріпили запорізьку. Згодом її зображував на своїх картинах Тарас Шевченко. Вона проіснувала до 1954 року, коли була затоплена водами Каховського водосховища. Про її затоплення писав і Олександр Довженко.

В Одесі на берег винесло амфору

Вже в Одесі біля пляжу переселенці з Херсона виловили з води візантійську амфору, яку, як і багато інших предметів з затоплених районів, могло знести вниз течією. Про знахідку повідомили в Херсонському обласному краєзнавчому музеї. Родина херсонців рятувала прісноводних черепах, але згодом у воді вони побачили амфору. Її передали в краєзнавчий музей Херсона.

"Важка глиняна амфора не потонула завдяки земляній пробці, що утворилася у горловині посудини. Можемо тільки здогадуватися, була вона вимита з підтопленої прибережної зони чи з потонулого корабля. Будь в якому випадку щедра південна земля поділилася з херсонцями своїми скарбами!", — зазначили в повідомленні.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що катастрофа на Каховській ГЕС вдарить по аграріях трьох областей.