Туристи з України, яких затримали у Туреччині через самогубство члена групи, повертаються додому

Виїжджаючи по роботі чи на відпочинок, і навіть на постійне місце проживання в інші країни, громадяни України сподіваються, що у разі непередбачених обставин, природних катаклізмів чи будь-яких життєвих драм, їм на допомогу охоче прийде рідна країна, вітчизняне Міністерство закордонних справ співробітництво з посольствами (консульствами) розвинених країн. Згадайте, як за "Настею з Уханя" президент Володимир Зеленський обіцяв вислати літак (Анастасія Зінченко на початку коронавірусної пандемії відмовилася евакуюватися з китайського міста, бо її песика не дозволили взяти на борт через відсутність необхідних документів).

Але часом наші співвітчизники опиняються в ситуації "порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих". Так, замість нетривалого туристичного походу Лікійською стежкою вздовж середземноморського узбережжя Туреччини, група українських туристів застрягла в чужій країні більш ніж на місяць. Виною тому НП, що трапилася в їхніх лавах, та особливості турецької правоохоронної системи. Розслідуванням займалися неспішно, весь цей час туристи не мали права залишати країну, опинившись у стиснутих умовах через обмеженість фінансів. І лише вчора заборона на виїзд була знята, а сьогодні їхнього прильоту очікують в Україні.

Що саме сталося ще 6 листопада повідомила на своїй Фейсбук-сторінці одна з туристок, Ірина Громико із Запоріжжя.

"15.10 збірна група українських туристів (Рівне, Київ, Запоріжжя) здійснила переліт до Туреччини й вирушила в похід Лікійкою.

17.10 один із членів групи вчинив суїцид. Був безпосередній свідок трагедії (не член групи), у якого турецька поліція не взяла ні свідчень, ні хоч контактних даних".

Зрозуміло, що турецька сторона почала розслідувати суїцид – чи це насправді самогубство. "Потім були допити, суд вночі, який встановив заборону виїзду учасників групи — 7 осіб з Туреччини до завершення судово-медичної експертизи".

При цьому, як пише українка, тіло померлого товариша передали в Україну та поховали ще 22 жовтня. "Завтра буде 3 тижні з дня трагедії. Ми не змогли вилетіти по своїм квиткам, бо стоїть id-заборона. Коли будуть результати – невідомо. Спочатку йшлося про 1 тиждень, потім про 2, поки терміни взагалі не визначено. Перетнути турецький кордон не можемо".

Жінка нагадує, що на кожного з членів групи вдома чекають сім’я, діти та робота. Вона турбується, що своє робоче місце може втратити, якщо не вдасться повернутися найближчим часом.

Ну й не такі багаті наші співвітчизники, щоб так надовго затриматися за кордоном: "Ми змушені переїжджати, міняємо житло з недорогого на ще дешевше. Вводимо інші засоби економії. Гроші вже закінчуються".

Ну а що ж із державною турботою про українців? Відповіла Ірина і на це питання всіх, хто висловив співчуття: "Українське консульство на наші запити та прохання допомогти відповідає, що "в такому випадку допомога не передбачена законодавством" і на прохання робити запити, кажуть, що не можуть впливати на дії турецької сторони".

Звичайно ж, усі почали тегати у соцмережах як високих посадових осіб у парламенті та міністерствах, так і просто впливових персон.

Можливо, розголос все-таки відіграв важливу роль і якісь механізми спрацювали.

Позавчора ще одна українка Вікторія Скрипка-Зінчук виставила пост зі словами: "Як повідомили нам консул та адвокат – експертизу зроблено і її висновки ще у п’ятницю відправили з Mygla до Fethiye. Сподіваюся, що не Укрпоштою та не ослами… Хоча нас попередили, що це ще справа кількох днів. Але ми вже обираємо квитки на літак і сподіваємось до кінця тижня повернутися додому".

А сьогодні вона опублікувала фотографії – свою із салону автобуса та авіаквитків: "День тридцять п’ятий. Ну, на Istanbul".

Ірина Громико підписання офіційних документів прокоментувала таким чином: "Так виглядає свобода. Заборону на виїзд знято! Завтра вже будемо вдома".

Сподіваємося, що після повернення додому туристи нам детальніше розкажуть про свої пригоди та, можливо, дадуть деякі поради для інших мандрівників на майбутнє. Щоправда, друзі їх заспокоюють, що неприємності згодом зітруться з пам’яті, а краса лікійських пейзажів залишиться з ними назавжди.

А раніше "Телеграф" розповідав про те, що мігранти з Білорусі нібито пробралися до України.