Туристи з України, яких затримали у Туреччині через самогубство члена групи, повертаються додому

Читать на русском
Автор
761
Туристичний похід несподівано затягнувся надовго Новина оновлена 18 листопада 2021, 21:27
Туристичний похід несподівано затягнувся надовго

Квитки вже куплені і виснажені туристи чекають на зустріч з рідними

Виїжджаючи по роботі чи на відпочинок, і навіть на постійне місце проживання в інші країни, громадяни України сподіваються, що у разі непередбачених обставин, природних катаклізмів чи будь-яких життєвих драм, їм на допомогу охоче прийде рідна країна, вітчизняне Міністерство закордонних справ співробітництво з посольствами (консульствами) розвинених країн. Згадайте, як за "Настею з Уханя" президент Володимир Зеленський обіцяв вислати літак (Анастасія Зінченко на початку коронавірусної пандемії відмовилася евакуюватися з китайського міста, бо її песика не дозволили взяти на борт через відсутність необхідних документів).

Але часом наші співвітчизники опиняються в ситуації "порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих". Так, замість нетривалого туристичного походу Лікійською стежкою вздовж середземноморського узбережжя Туреччини, група українських туристів застрягла в чужій країні більш ніж на місяць. Виною тому НП, що трапилася в їхніх лавах, та особливості турецької правоохоронної системи. Розслідуванням займалися неспішно, весь цей час туристи не мали права залишати країну, опинившись у стиснутих умовах через обмеженість фінансів. І лише вчора заборона на виїзд була знята, а сьогодні їхнього прильоту очікують в Україні.

"Ну, ненька, зустрічай!"
"Ну, ненька, зустрічай!"

Що саме сталося ще 6 листопада повідомила на своїй Фейсбук-сторінці одна з туристок, Ірина Громико із Запоріжжя.

Вирушаючи в похід, такої перешкоди як суїцид товариша не чекали

"15.10 збірна група українських туристів (Рівне, Київ, Запоріжжя) здійснила переліт до Туреччини й вирушила в похід Лікійкою.

17.10 один із членів групи вчинив суїцид. Був безпосередній свідок трагедії (не член групи), у якого турецька поліція не взяла ні свідчень, ні хоч контактних даних".

Зрозуміло, що турецька сторона почала розслідувати суїцид – чи це насправді самогубство. "Потім були допити, суд вночі, який встановив заборону виїзду учасників групи — 7 осіб з Туреччини до завершення судово-медичної експертизи".

При цьому, як пише українка, тіло померлого товариша передали в Україну та поховали ще 22 жовтня. "Завтра буде 3 тижні з дня трагедії. Ми не змогли вилетіти по своїм квиткам, бо стоїть id-заборона. Коли будуть результати – невідомо. Спочатку йшлося про 1 тиждень, потім про 2, поки терміни взагалі не визначено. Перетнути турецький кордон не можемо".

Жінка нагадує, що на кожного з членів групи вдома чекають сім’я, діти та робота. Вона турбується, що своє робоче місце може втратити, якщо не вдасться повернутися найближчим часом.

Документи підписано, можна залишати Туреччину
Документи підписано, можна залишати Туреччину

Ну й не такі багаті наші співвітчизники, щоб так надовго затриматися за кордоном: "Ми змушені переїжджати, міняємо житло з недорогого на ще дешевше. Вводимо інші засоби економії. Гроші вже закінчуються".

Ну а що ж із державною турботою про українців? Відповіла Ірина і на це питання всіх, хто висловив співчуття: "Українське консульство на наші запити та прохання допомогти відповідає, що "в такому випадку допомога не передбачена законодавством" і на прохання робити запити, кажуть, що не можуть впливати на дії турецької сторони".

Звичайно ж, усі почали тегати у соцмережах як високих посадових осіб у парламенті та міністерствах, так і просто впливових персон.

Ось вона, воля!
Ось вона, воля!

Можливо, розголос все-таки відіграв важливу роль і якісь механізми спрацювали.

У подорожі добре, а вдома – краще
У подорожі добре, а вдома – краще

Позавчора ще одна українка Вікторія Скрипка-Зінчук виставила пост зі словами: "Як повідомили нам консул та адвокат – експертизу зроблено і її висновки ще у п’ятницю відправили з Mygla до Fethiye. Сподіваюся, що не Укрпоштою та не ослами… Хоча нас попередили, що це ще справа кількох днів. Але ми вже обираємо квитки на літак і сподіваємось до кінця тижня повернутися додому".

Як у пісні – не потрібний нам берег турецький, чужа земля не потрібна
Як у пісні – не потрібний нам берег турецький, чужа земля не потрібна

А сьогодні вона опублікувала фотографії – свою із салону автобуса та авіаквитків: "День тридцять п’ятий. Ну, на Istanbul".

Усі дуже сумують за домом та рідними

Ірина Громико підписання офіційних документів прокоментувала таким чином: "Так виглядає свобода. Заборону на виїзд знято! Завтра вже будемо вдома".

Погане забудеться, прекрасне – запам’ятається
Погане забудеться, прекрасне – запам’ятається

Сподіваємося, що після повернення додому туристи нам детальніше розкажуть про свої пригоди та, можливо, дадуть деякі поради для інших мандрівників на майбутнє. Щоправда, друзі їх заспокоюють, що неприємності згодом зітруться з пам’яті, а краса лікійських пейзажів залишиться з ними назавжди.

А раніше "Телеграф" розповідав про те, що мігранти з Білорусі нібито пробралися до України.