Як росія хитає Африку: ІПСО, стипендії, куплені активісти і багато зброї

росія намагається переманювати африканських студентів, які навчалися у вишах України, але змушені були виїхати через повномасштабну війну. Однак є багато випадків, коли студенти відмовляються, адже розуміють, через кого вони змушені були перервати навчання.

За які ниточки росія смикає Африканський континент, і що ми можемо цьому протипоставити? "Телеграф" із експертами розбирався у складному питанні.

"В Африці майже 70% населення — це молодь до 30 років, — пояснює агресивну політику росії президент Африканської ради в Україні Діалло Ісса Садіо. Він констатує: росія має багато інструментів впливу саме на них, але чимало країн континенту співчувають Україні або займають нейтральну позицію. В Африці налічується 54 незалежні держави і 10 залежних територій, тож однорідної картини бути не може, потрібно розглядати і працювати з кожною окремо.

Свого часу Радянський Союз, частиною якого була й Україна, потужно підтримував країни Африки у їхньому прагненні незалежності, допомагав розбудовувати економіку, зводити підприємства, зміцнювати державність, давати освіту тощо.

"Коли Союз розпався, саме росія отримала всю інфраструктуру — посольства в тому числі. І молоді покоління, які не знали історію Радянського Союзу, знають сьогодні лише росію, і думають, що все, що було зроблено — зроблено саме росією", — продовжує Діалло Ісса Садіо.

За словами президента Африканської ради, росія користується тим, що африканська молодь прагне здобувати освіту за кордоном у престижних вишах Європи. Але громадянам таких країн, як Буркіна-Фасо, Малі чи Нігер отримати візу і вступити у європейські виші складно. Натомість росія відчиняє для них двері і залюбки навчає за державний кошт.

За даними Міносвіти рф, на кінець 2022 року там навчалися 34 тисячі студентів із Африки, із яких майже 16 тисяч – громадяни одного лише Єгипту. В десятку країн, молодь яких привабило навчання в росії, також увійшли Нігерія, Алжир, Марокко, Зімбабве, Камерун, Туніс, Конго, Ангола і Кот-д’Івуар. Вони вивчають медицину, інженерію і економіку, міжнародні стосунки, менеджмент, в тому числі — державний. Наприклад, в російському Інституті дружби народів навчаються студенти з 54 країн Африки.

І такі студенти — це майбутні політичні діячі, експерти, бізнесмени: люди, які матимуть вплив у своїй країні. І які можуть грати на стороні росії.

Окрім освіти і перекручування історії, росія активно схиляє на свій бік Африку через постачання продовольства та зброї.

Дуже часто у російських інформаційно-психологічних операціях (ІПСО) використовують карикатури. Окрім того, кремль має своїх "амбасадорів", а по факту — пропагандистів, які чинять певний вплив у своїх країнах, часто виступають у пресі, розповідаючи що путін не винен, його буцімто змусили напасти на Україну.

"росія дистрибує наративи і через комерційні медіа Північної Африки, – каже керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації РНБО України Анаїт Хоперія. – Державні медіа плюс-мінус намагаються тримати нейтральну позицію, але оскільки приватні охоплюють більше аудиторії, проросійська риторика там звучить гучніше. Нам потрібні арабомовні і франкомовні медіа, щоб росіяни розуміли, що так просто перекривати своїм шкідливим впливом всю територію Африки не вдасться".

За словами представника України з питань Близького Сходу та Африки Максима Субха, Київ посилює свою присутність і вплив у регіоні. У нас вже діють 11 посольств, а до кінця року їхня кількість зросте. В МЗС розроблено і скоро буде ухвалено комунікаційну стратегію з подолання інформаційного впливу рф у Африці. До речі, за президентства Реджепа Ердогана Туреччина відкрила понад 30 посольств у країнах Африки.

Київ має низку переваг, про які ми не повинні забувати і які варто використовувати, підкреслює представник МЗС:

• Україна в Африці не асоціюється з пригноблювачами чи колоніальним минулим;
• Україна сама постраждала від дій російської імперії як колонія, а тепер — від дій рф;
• Україна не брала участі в жодних конфліктах на Африканському континенті, лише надсилала миротворців.

"Ми посилюємо співпрацю з країнами Африки, — каже Максим Субх. – І розглядаємо різні напрями можливої співпраці. Наприклад, українські підприємці могли б переносити свої виробництва в Африку, якщо хочуть убезпечити їх від війни".

Київ сьогодні працює і над тим, щоб африканські студенти, які були змушені виїхати з України, змогли продовжити навчання там, де вони хочуть — в наших вишах.

Але сьогодні кожен франко- й арабомовний пост у тому ж Facebook — важливий. За словами Анаїт Хоперії, на півночі Африки у медіа і соцмережах цитують лише Зеленського, тоді як посилань на токсичні для України висловлювання різних російських високопосадовців — маса. Наприклад, спікера Держдуми рф Вячеслава Володіна в Африці знають чудово, а спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука – ні. Сподіваємось, поки що.

За прогнозами ООН, 2050 року у Африці житиме чверть людства (2,5 млрд чоловік), тож боротьба за цей континент триватиме.