Україна та COVID і поряд не стояли: Bloomberg оцінив наслідки можливої війни за Тайвань

Читать на русском
Автор
1803
Лідер Китаю Сі Цзіньпін
Лідер Китаю Сі Цзіньпін. Фото kremlin.ru

Bloomberg оцінив наслідки війни за Тайвань у $10 трлн.

У разі можливого нападу Китаю на Тайвань та участі в цьому конфлікті США, які обіцяли захищати острів, наслідки для світової економіки будуть набагато серйознішими, ніж від воєнних дій в Україні та пандемії COVID. Ймовірна війна за Тайвань може коштувати світу $10 трлн.

Ця сума відповідає приблизно 10% світового ВВП. Такий прогноз зробили аналітики Bloomberg.

В агенції наголосили на тому, що Тайвань є найбільшим виробником напівпровідників, які використовуються в електронних пристроях по всьому світу. Крім того, Тайванська протока — один із найбільш завантажених морських маршрутів.

У разі військового конфлікту найсерйознішим ударом для великих економік та світу в цілому стане відсутність чіпів та інших напівпровідників. Значних втрат зазнають різні галузі — від виробництва ноутбуків, планшетів та смартфонів до автомобілебудування.

Серед наслідків війни Bloomberg назвав:

  • знищення економіки Тайваню; падіння ВВП на 40%;
  • падіння ВВП Китаю на 16,7% через розрив відносин з основними торговими партнерами та відсутність доступу до напівпровідників;
  • зниження ВВП США на 6,7%;
  • зниження світового ВВП на 10,2%, при цьому найбільше постраждають Південна Корея, Японія та інші країни Східної Азії.

Аналітики припускають, що у разі блокади острова з боку материкового Китаю економіка Тайваню знизиться на 12,2%. Для Китаю, США та світу загалом зниження ВВП становитиме 8,9%, 3,3% та 5% відповідно.

Є ще один сценарій розвитку подій. У другому варіанті, за прогнозом Bloomberg Economics, світ, як і раніше, втратить доступ до напівпровідників, що виробляються на Тайвані, але наслідки для світової торгівлі, судноплавства та фінансового ринку будуть менш серйозними.

В агентстві наголосили, що майбутнє Тайваню багато в чому залежить від виборів на острові, призначених на 13 січня. На пост президента претендують кандидат від правлячої Демократичної прогресивної партії (ДПП) Лай Цінде, а також кандидати від двох найбільших опозиційних партій – Гоміньдану та Тайванської народної партії – Хоу Юї та Ке Веньчже.

У Bloomberg зазначили, що перший кандидат не планує порушувати стосунки із Пекіном. При цьому у минулому він називав себе "прагматичним борцем за незалежність Тайваню". Для Пекіна, який вважає острів частиною своєї території, таке прагнення незалежності може стати вирішальним.

Двоє інших кандидатів обіцяють зробити кроки щодо покращення відносин з Китаєм, "не жертвуючи при цьому фактичною незалежністю острова".

Нагадаємо, що лідер Китаю Сі Цзіньпін у новорічному зверненні заявив про історичну необхідність возз’єднання з Тайванем. У відповідь на це чинний президент Тайваню Цай Інвень заявив, що курс Тайбею у відносинах з Пекіном має визначатися волею народу, а мир між країнами ґрунтуватиметься на гідності.

Раніше "Телеграф" писав, що Китай продає Росії важливе для "оборонки" обладнання.