Полігон, опорна точка чи "нічийні" ресурси? Що забула Росія у ЦАР

В ООН провели розслідування злочинів "найманців РФ" у Центральноафриканській республіці (ЦАР). З’ясувалося, що російські військові та війська ЦАР вчиняли низку військових злочинів.

Що забули росіяни в ЦАР і взагалі в Африці (а успадкували вони і в Малі, і в Лівії, і в Судані)? Які економічні та геополітичні інтереси в РФ у цьому регіоні? На ці питання " Телеграфу " відповів кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, співзасновник Центру дослідження Африки Олександр Мішин.

"Залучення Росії у внутрішньополітичні процеси в африканських державах істотно зросла в останні роки, — зазначає експерт. — Але ступінь впливу Москви сильно відрізняється від країни до країни. Зіставляти сучасну африканську політику РФ і колишнього СРСР і за масштабністю, і за охопленням, і з філософії Зараз росіяни задовольняються поверхневими впливами, не переслідуючи завдань створення якогось великого геополітичного проекту, альтернативного моделям, що вже реалізуються по відношенню до країн Африки з боку зовнішніх гравців".

Найбільш суттєвий прояв політики російського експансіонізму в Африці – це надання підтримки правлячому режиму в ЦАР, наголошує Олександр Мішин. За його словами, тут замішано більше геополітика, ніж реальні відчутні економічні інтереси.

"Здатність мати країну-сателіт в Африці дає Росії можливість вести мову про статус світової держави, здатної проектувати силову складову в усі без винятку регіони світу. Але по суті поточна модель — це дешева глобальна імперія, адже росіяни обирають уразливі країни, де навіть мінімальні поліпшення у сфері безпеки місцевим населенням будуть сприйняті як велике досягнення. Після цього навіть можна вести мову про Росію, як про державу, яка надає стабілізуючий ефект на міжнародні відносини", — пояснює Олександр Мішин.

Він звертає увагу, що після Brexit для РФ присутність у ЦАР — це ще й спосіб тиску на Францію як країну-лідера ЄС за показниками глобального впливу.

"Але Росія в ЦАР не всемогутня і її домінування не є всеосяжним, — зазначає експерт. — Можна говорити про те, що російська сторона — одна з опор уряду президента Фостена-Арканжа Тудери. Але в нього є й інші залежності. Франція має в своєму розпорядженні ЦАР. своїми мережами впливу, Руанда надає військову допомогу, а Камерун важливий щодо логістики під час здійснення експортно-імпортних операцій " .

За словами Олександра Мішина, підтримка умовно проросійського президента ЦАР Туедера здійснюється тими самими методами, що президента Башара Асада в Сирії або Ніколаса Мадуро у Венесуелі.

"На виборах 2020 року Туедера зміг переобратися з результатом у 53,9% голосів, хоча через бойові дії не всі виборці змогли взяти участь у голосуванні. Перемога виявилася сумнівною, але навіть цей успіх забезпечений сприянням російських ПВК, — наголошує експерт. — Офіційно станом на кінець весни 2021 року в ЦАР було 500 військових російських інструкторів. Але крім них ще є найманці, точну кількість яких встановити проблемно, адже їхня присутність заперечується. Власне ЦАР та інші африканські країни – це зручні ринки для реалізації послуг сфери безпеки. Групою Вагнера" та подібними до неї приватними військовими копаннями. Після відносної стабілізації в Сирії, "дикі гуси" (найманці – прим. авт.) перелетіли на роботу в Африку, де її дуже багато, тому що через наростання тієї ж терористичної Погрози кількість "гарячих точок" зростатиме.

Враховуючи складну внутрішньополітичну ситуацію всередині ЦАР та наявність значної кількості воєнізованих повстанських груп, країна виступає своєрідним полігоном для отримання російськими військовими та найманцями дешевого досвіду ведення контактних конвенційних бойових дій, акцентує Олександр Мішин.

На його думку, захід росіян до ЦАР переслідує інтерес, який полягає у створенні опорної точки в Африці, оскільки ця країна має вигідне географічне положення.

"ЦАР — це своєрідний "задній двір" Західної та Екваторіальної Африки. Якщо в Росії з’явиться тут військова база, то це заявка на вплив у Судані, ДРК (Демократична Республіка Конго — прим. авт.), а також низці країн — колишніх французьких колоній "Особливо в Чаді та Нігері, — пояснює Олександр Мішин. — Крім того, Росія реалізує постачання озброєнь для FACA — армії ЦАР. Наприклад, у травні 2021 року була доставлена партія стрілецької зброї, включаючи 5 тис. автоматів Калашнікова. Але уряд у Бангі (столиця ЦАР – прим. авт.) хотіло б отримати від російської сторони як військову допомогу, але й фінансові кредити під гарантії на видобуток з корисними копалинами, у яких зацікавлені до 20 російських компаній.Потреба фінансуванні під проекти відновлення становить 11 млрд. доларів. Це кредитування з високим ризиком неповернення коштів, адже у разі втрати влади Туадерою новий уряд може списати небажання платити на різні форс-мажори. Тому Росія не поспішає з подібними вкладеннями".

Водночас експерт не виключає, що не чисті на руку російські бізнесмени, бачачи хаос у ЦАР, тамтешні природні багатства сприймають як "нічийні ресурси". А російський організований криміналітет, ймовірно, зацікавлений у налагодженні каналів контрабанди ресурсів, адже в цій африканській країні щороку незаконно лише алмазів видобувають на 300 тис. карат.

"За певних умов, територія ЦАР могла б бути зручною для будівництва космодромів. Наприклад, Туреччина оголосила свої плани облаштування космодрому для відправки місячної місії до 2028 року в такій же проблемній республіці — Сомалі. ЦАР і Сомалі лежать в одних широтах, "Ракетоносіїв, — зазначає Олександр Мішин. — Існують і екзотичні версії щодо природи російських інтересів у ЦАР. Ця малопримітна держава може бути плацдармом відскоку для російських еліт у разі дестабілізації всередині самої Росії. У ЦАР можна буде пересидіти з частиною активів. Щось на кшталт ролі" Латинської Америки для керівництва "Третього Рейху" в період його падіння. Але поки що це важко перевірити".

У травні Центральноафриканській республіці (ЦАР) після вибуху невідомого вибухового пристрою загинули троє членів російської ПВК.

Також ми повідомляли, що в ЦАР зняли та показали пропагандистський фільм про російських найманців із ПВК "Вагнера", яку пов’язують із Кремлем. За іронією долі кінокартину назвали "Турист".

У середу, 23 червня, у північній частині Республіки Чад в Африці затримали російських "зелених чоловічків" — ті прикинулися туристами.