Гібридна війна Мінська: які уроки дістають країни ЄС з протистояння Лукашенко

Режим Лукашенка продовжує демонструвати винахідливість в прийомах гібридної війни проти ЄС

Можливо, є не так багато речей, за які Західні країни могли б бути вдячними Олександру Лукашенко, але одне точно, що влітку 2021 року вони отримали хороший подарунок: майстер-клас з по агресії в сірій зоні.

Недавня стаття на сайті "Politico" розповідає про ситуацію, що склалася на кордоні Білорусі та Литви. "Телеграф" пропонує вам ознайомитися з її перекладом.

Від наповнення Литви мігрантами до підтримуваного урядом авіаційного піратства - білоруський президент тримає в напрузі весь інший світ в очікуванні того, які ще божевільні трюки він викине. На щастя, Білорусь не є ані багатою, ані могутньою, тому витівки її лідера є корисним випробуванням і прикладом того, як інші країни можуть спробувати нашкодити Заходу. Замість того щоб просто злитися на Лукашенка, можна подякувати йому за науку.

Більшість людей могла б розповісти вам про зусилля колишнього президента США Дональда Трампа з будівництва прикордонної стіни. Але мало хто чув, що Литва зараз теж будує стіну. Однак, на відміну від Трампа, балтійська держава ніколи не очікувала, що їм доведеться це робити, тому що люди, які шукають притулку та нелегальні мігранти зазвичай не направляються у Литву.

У минулому році прикордонники затримали на кордоні з Білоруссю 81 мігранта без документів. У 2019 їх було 46; в 2018 році - 104, а в 2017 році - 72. Проте з початку цього року ця цифра різко зросла: на 1 липня їх вже було 672 людини, які в основному стверджують, що вони іракці, хоча у багатьох не було паспортів. Вони намагаються нелегально потрапити до Литви з Білорусі. В той день агентство Європейського союзу з безпеки зовнішніх кордонів, "Frontex", направило своїх службовців для надання допомоги литовцям. Ефект був мінімальним. До 7-липня ще 779 мігрантів без документів перетнули білорусько-литовський кордон.

У Лукашенка дали задню з приводу "закриття кордону" з Україною

За даними литовської влади, туристичні агентства привозять іракців до Мінська для поїздки до литовського кордону. Дійсно, незабаром після того, як ЄС заборонив усім рейсам, незалежно від напрямку, перетинати повітряний простір Білорусі - після викрадення Білоруссю опозиційного журналіста Романа Протасевича ще в травні - Лукашенко пригрозив наповнити ЄС мігрантами і наркотиками. А на початку липня він пообіцяв зберегти приплив мігрантів: "Ми нікого не будемо стримувати. Зрештою, ми не їх кінцевий пункт призначення. Вони їдуть у світлу, теплу, затишну Європу".

Таким чином, Литва прийшла до висновку, що у неї немає іншого вибору, окрім як побудувати прикордонний бар'єр. Бідна Литва, вимушена витрачати дорогоцінні ресурси, щоб якось стримувати божевільного диктатора по сусідству.

Голови комітетів у закордонних справах різних західних парламентів з люттю відреагували на витівки Лукашенка, запропонувавши, серед іншого, додаткові санкції і заборону на польоти майбутнім мігрантам до Мінську. Але з іншого боку, ми також повинні бути вдячні цьому фактичному диктатору.

Якщо відкинути агітаційну тактику, Лукашенко керує країною, економіка якої виживає тільки завдяки підтримці Росії, чиє знамените сільське господарство залежить від нестійких субсидій і населення якої змушено задовольнятися ВВП на душу населення близько $ 6,4 тис. У Лукашенко можуть бути нові, новаторські карти, щоб розіграти агресію в сірій зоні, але Литва і її союзники в кінцевому підсумку переможуть. І саме тому його агресія є надзвичайно корисним уроком для Заходу.

Від ЄС вимагають покарати Лукашенка за "атаку мігрантами"

Лукашенко і його режим в Мінську не будуть останніми, хто спробує послабити Захід підривними засобами. Фактично, Росія і Китай (і в меншій мірі Іран і Північна Корея) вже роблять це. Поки вони в основному використовують менш нахабні заходи, ніж мінські, але ми не можемо припускати, що так буде завжди.

Поки реакція на подібні провокації була слабкою. Це тільки переконає ці режими, що вони на правильному шляху. Злочинні кібер-банди, що руйнують трубопроводи та супермаркети, штучні острови, побудовані на воді, на які претендують інші країни, затримання іноземних громадян за надуманими звинуваченнями - все це досить страхітливо. Але, як і Лукашенко, недружні країни можуть спробувати і більш зухвалі схеми.

Під час холодної війни західним комерційним рейсам між Азією і Європою або Північною Америкою не дозволяли здійснювати перельоти через радянський повітряний простір, що робило подорожі надзвичайно довгими. В наші дні росіяни дозволяють міжнародним авіалайнерам перетинати свій повітряний простір, і нам всім від цього краще. Але що, якщо вони приймуть інше рішення? А що, якщо це зробить Китай? Або що буде, якщо Китай припинить експорт деяких з багатьох товарів, від яких ми залежимо кожен день?

Є багато заходів, які може вжити будь-який ворожий режим, не вдаючись до війни. У цьому вся несподіваність агресії сірої зони, і Лукашенко надає нам послугу, демонструючи, що навіть старий комуніст, який жорстко дотримувався влади протягом 27 років, може мислити креативно. Ми можемо тільки уявити, на що можуть бути здатні інші.

У короткостроковій перспективі союзники Литви повинні спробувати допомогти країні впоратися з безперервними підступами Мінська. А на вихідних агентство "Frontex" оголосило, що буде надавати країні додаткову підтримку. Однак крім цього Литва і її друзі повинні подбати про те, щоб вони не забули дістати уроки з вирішального майстер-класу Лукашенко з агресії сірої зони.

Раніше "Телеграф" писав про те, що є історичною помилкою Білорусі за словами Кулеби.