Курди, ембарго та російські засоби ППО: у Туреччині висунули вимоги щодо вступу Фінляндії та Швеції до НАТО

В Анкарі розповіли, у чому проблема з розширенням Альянсу

У Туреччині заявили, що не схвалюватимуть членство Фінляндії та Швеції в НАТО і мають намір накласти вето на їх вступ до Альянсу. Таке рішення в Анкарі було ухвалено відразу з низки причин.

Про це повідомляє видання Bloomberg, якому вдалося поговорити із трьома турецькими високопосадовцями на умовах анонімності.

Курди

Так насамперед Анкара наполягає на тому, щоб усі нові члени Альянсу серйозно сприйняли загрозу з боку курдських воєнізованих формувань, які діють як у Туреччині, так і в Сирії та Іраку.

Хоча всі країни НАТО визнають "Робочу партію Курдистану" (РПК або PKK) терористичною організацією, але в недалекому минулому деякі з них надавали зброю її сирійській філії YPG, поки ті воювали проти ІДІЛ.

Туреччина вважає, що прихильники РПК активні у Швеції та Фінляндії, а тому вимагає вжити заходів для їх придушення, перш ніж ці країни матимуть змогу стати членами Альянсу.

Варто наголосити, що це є головною вимогою Туреччини до нових членів Альянсу.

Збройове ембарго

Після того як Туреччина у 2019 році розпочала військову операцію проти YPG, деякі країни, включаючи Швецію та Фінляндію, ввели проти неї збройове ембарго. Навіть попри те, що й до цього Анкара купувала у них незначні обсяги зброї, на її думку, така заборона суперечить ідеалам оборонного союзу.

Інші вимоги

Хоча основні вимоги Туреччини сфокусовані навколо курдського питання, є ряд інших вимог для інших членів НАТО, які їй хотілося б вирішити до того, як приймати рішення щодо включення до Альянсу Фінляндії та Швеції.

Зокрема, там хочуть, щоб США повернули Анкару в програму перспективних винищувачів F-35, з якої вона була виключена після початку закупівель у росії систем ППО С-400.

Крім того, Туреччина хоче, щоб США продали їм десятки винищувачів F-16, контракт на купівлю яких був заморожений після укладання тієї ж угоди щодо ППО з росією.

Тема закупівлі С-400 у Росії свого часу призвела до значного охолодження відносин між Вашингтоном та Анкарою, а деякі турецькі структури навіть потрапили під санкції через це. Зараз Туреччина бачить гарний момент, щоб натиснути на США і нарешті позбавитися цих обмежень.

Опитані виданням чиновники відкидають припущення, що президент Туреччини блокує вступ двох скандинавських країн до НАТО через бажання догодити росії або заручитися підтримкою населення на майбутніх президентських виборах у 2023 році.

Як повідомлялося раніше, Фінляндія та Швеція захотіли вступити до НАТО після початку вторгнення росії в Україну.

Крім того, у самому НАТО мають намір надати росії статус "безпосередньої загрози", хоча до цього вважали її "партнером".