Добивали поранених і шкодили собі: спецназівці росії розповіли жахливу правду про свою службу

Поки так зване міністерство оборони росії стверджує, що не зазнає жодних втрат в Україні, а головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний оцінює кількість знищених підрозділів противника у 20%, самі російські військовослужбовці почали розкривати журналістам правду про свою службу. Так службовці 14-ої бригади спецназу ГРУ поділилися, як саме було розгромлено їх підрозділ, що вважався елітним.

Поспілкуватися вони погодились із журналістами видання list-news. Як заявили в редакції, таким чином військовослужбовці намагаються домогтися розголосу своїх проблем та подальшого їх вирішення.

Бригада відома тим, що в ній служив Анатолій Чепіга – отруйник із ФСБ, який під ім’ям Руслан Боширов разом із Олександром Мішкіним (Олександр Петров) влаштував замах на Сергія та Юлію Скрипалів у британському Солсбері. Наразі бійці підрозділу стверджують, що вона практично повністю знищена. Бригада воювала на Ізюмському та Слов’янському напрямках, але з перших днів страждала від відсутності необхідного забезпечення – від техніки та бронежилетів до пайків.

Таке ставлення до бійців виливалося також у злочинні накази. Так вони розповіли журналістам, що командир бригади особисто наказав начальнику медслужби добити пораненого офіцера. Той наказ виконав, але повернувся додому до Хабаровська з психічним розладом. При цьому поранених не шкодують настільки, що полковник на прізвище Біланчук особисто зривав із них у шпиталі крапельниці і гнав назад на фронт.

Службовці також розповіли, що їм відмовлялися оформлювати поранення як бойові, поки вони не заплатять хабар. Лікарі вимагають за це 30% від суми призначеної за поранення грошової компенсації – одноразова компенсація від держави становить 3 млн рублів. Якщо хтось відмовляється, травму записують не як бойову і на гроші претендувати такий боєць уже не може. Крім того, командування приховує втрати, зокрема, щоб заощадити на "гробових" виплатах.

Ще одна проблема бригади – масова відмова бійців воювати. У відмовниках опиняються навіть командири. При цьому на них чинять тиск і залякують, щоб повернути в стрій. Військовослужбовці, своєю чергою, через матерів і дружин пишуть скарги до прокуратури. Особливо багато росіян почало відмовлятися воювати після того, як у розпорядження ЗСУ почало надходити західне озброєння. Демотивуючим чинником стають також обіцянки українських спецслужб встановити особи кожного, причетного до військових злочинів, та притягти до відповідальності. Як розповіли спецназівці журналістам, пік відмов припав на травень, коли рапорти писали цілими підрозділами, наплювавши на погрози кримінальною відповідальністю.

За опублікованими даними, наприкінці червня командир бригади перестав приймати рапорти на відмову від участі у бойових діях і почав спалювати їх. У відповідь бійці почали збирати на командування компромат, зокрема, записувати їхні розмови на диктофон.

Можливості для ротації бригада вичерпала у червні. На фронт почали залучати людей, набраних за заниженими критеріями та без належної підготовки. А тим, хто вже перебуває в Україні, заборонили в’їжджати на територію росії, щоб запобігти дезертирству. Зрештою, до самих військовослужбовців 14 бригади стало доходити, що їх використовують як гарматне м’ясо. Багато хто почав зловживати алкоголем та наркотиками та влаштовувати бійки, у тому числі зі смертельним наслідком. Почастішали випадки самогубств.

Як повідомляв "Телеграф", російські військові почали вивозити свої сім’ї із окупованого Мелітополя.