"Генеральна" битва: навіщо путін повернув у стрій генерала, який зганьбився в Україні

Несподівані кадрові перестановки відбуваються у російській військовій верхівці. Генерал-полковник Олександр Лапін, якого під час його перебування командувачем Центрального військового округу жорстко критикували за провали у війні проти України (втеча росіян з Харківської області, втрата ними Лимана та низки інших населених пунктів на Донбасі) голова Чечні – Рамзан Кадиров та керівник ПВК "Вагнер — Євген Пригожин, домігшись його звільнення з цієї посади, призначений начальником Головного штабу Сухопутних військ збройних сил РФ.

Експерти розповіли "Телеграфу", з чим можуть бути пов’язані такі кадрові метання Кремля.

Кремль нацьковує військових на "партію війни до переможного кінця"

Експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру "Політика", народний депутат України VIII скликання Ігор Попов припускає, що нове призначення Лапіна може стати початком великої кадрової перетасовки у російській владі загалом.

"Невдачі на фронті, дипломатична ізоляція і спад економіки посилюють соціальну напругу і вимагають якихось дій. Якщо вдалих стратегічних рішень немає, то виходом може стати "перестановка ліжок". Нові призначення стануть приводом для обговорень і повинні дати надію елітам та населенню на повернення кращих часів. Оновлений склад влади покаже, чи є шанси на трансфер президентської посади в 2024 році або рішення поки залишиться підвішеним", — вважає експерт.

Він акцентує, що відносини Кремля з армією складаються не найкращим чином. Провину за провал військової кампанії намагаються покласти саме на військових. Нібито вони не змогли реалізувати "геніальний план" захоплення України за три дні.

"У немилість потрапили не лише голова Міноборони Сергій Шойгу та керівник Генштабу Валерій Герасимов, а й збройні сили як такі. Президентські фаворити у воєнний час – його друг і ровесник, бізнесмен Юрій Ковальчук, секретар Ради безпеки Микола Патрушев та силовики", – пояснює Ігор Попов.

Але у такій ситуації, продовжує експерт, значно посилився вплив "партії війни до переможного кінця". І якщо той же Пригожин останнім часом дозволяє собі різкі публічні оцінки всіх процесів у РФ, так недовго і до — "Акелла схибив".

"Тому, – пояснює Ігор Попов, – потрібно вибудовувати систему противаг. Оскільки у нинішнього командувача російської окупаційної армії в Україні Сергія Суровікіна з Пригожиним вишикувалися близькі відносини, вирішили повернути з опали Лапіна. Щоб групи впливу стикалися між собою і не думали про розхитування" .

Путинський режим плодить неправильні рішення

Член Ради з питань свободи слова за президента Володимира Зеленського, ексзаступник міністра інформполітики (2015—2016 рр.), радник міністра оборони України (2014—2015 рр.) Тетяна Попова вважає дуже цікавою історію з новим призначенням Лапіна.

"Ми пам’ятаємо, як Кадиров і Пригожин виступали восени за його зняття з посади голови угрупування "Центр". Як той же терорист і колишній ватажок армії бойовиків у т. з. "ДНР" Ігор Гіркін-Стрєлков виступав проти Лапіна, звинувачуючи його в усіх смертних гріхах. А тепер виходить, Кремль відіграв назад і призначив опального генерал-полковника на досить високу посаду — керувати всіма Сухопутними військами. Можливо, Лапін не буде відповідати безпосередньо за бойові дії, — зазначає експерт. — Але за підготовку Сухопутних військ відповідатиме!"

Тетяна Попова вважає, що ця ситуація говорить про низку речей.

1. Лава запасних у Кремля дуже маленька. Мало людей, яким путінський режим а) довіряє; б) самі вони готові продовжувати брати участь у цій війні.

2. Путін намагається збалансувати посилення "приватників" ("кадирівців" та "пригожинців") – посиленням Міноборони та Генштабу. Восени, нагадує експерт, за Лапіна, на якого Кадиров і Пригожин спустили всіх собак, вступалися і голова Генштабу Герасимов, і міністр оборони Шойгу.

3. Пригожин, який погрожував чи не за лічені дні-тижні взяти Бахмут та Соледар, не зміг самостійно, силами ПВК "Вагнер" це зробити. І зараз війська противника, що атакують північ Донецької області, посилені безпосередньо військовослужбовцями РФ. У штурмі беруть участь уже не лише "вагнерівці", а й регулярна армія.

4. Посилення Пригожина явно не подобалося Кремлю. Той почав уже по регіонах губернаторів "строїти", щось їм показувати-розповідати, вести якусь свою гру. За фактом, карний злочинець починає вчити жити російську владу, заводити якісь свої ополчення, які неясно кому потім підпорядковуватимуться.

"Отже тут – багатовекторна ситуація. Вона говорить про те, що в якийсь момент у Кремлі зрозуміли, що ухвалили багато неправильних рішень, одне з яких потім потягнуло за собою інші. Але найнеправильніше – фатальне – було розпочинати повномасштабне вторгнення в Україну", – констатує Тетяна Попова.