Автівки, які рятують життя: полтавський художник камуфлює авто для ЗСУ

Сергій Новосьолов, мешканець села Щербані, що поблизу Полтави, допомагає ЗСУ тим, що камуфлює автівки, які волонтери відправляють на фронт.

— На одну легкову машину йде близько 10 аерозольних балончиків фарби для графіті, на бус — 15—17, — розповідає "Телеграфу" 36-річний Сергій Новосьолов, знімаючи захисну маску. — Ці фарби добре тримаються на металі. Їх закуповують благодійники, а моє завдання – зробити камуфляж. На це я витрачаю від трьох до п’яти годин у свої вихідні. Тобто все досить швидко. Зазвичай під вечір мені пригонять машину, а вранці забирають. Уже розфарбував таким чином три десятки автомобілів — переважно доставлених із-за кордону. Усі вони різні, й кожна по-своєму цікава.

Не так давно, наприклад, Сергієві замовили замаскувати для військових баню на колесах — своєрідну душову кабіну, яка працює від генератора.

Майстру особливо подобається знищувати яскраві кольори. На фронті таких не повинно бути, бо це найперші мішені. Зараз, поки зима, у камуфляжі автівок переважають приглушені сірі й чорно-білі тони, одне слово, "брудні". У воєнних умовах це найприродніший колір, бо на передовій ніхто не вимиває транспортних засобів від багнюки.

Восени фарбував у коричнево-жовтуваті відтінки, а влітку, коли навколо буяла насичена зелень, звісно, використовував більше зелену фарбу.

Робота Сергія Новосьолова – це вже фініш підготовки автівок перед відправкою на фронт. Спочатку вони проходять ремонт, бо технічна сторона — це головне, а вже потім він додає їм шарму. Рідко які машини пригонять йому без попереднього ремонту.

Запитую, чи не доводилось перекамуфльовувати раніше закамуфльовані машини, щоб вони вписувалися у сезонний ландшафт.

— На жаль, машини на фронті так довго не живуть, це розхідний матеріал, — відповідає Сергій. — Було інше: тільки-но відремонтована й закамуфльована машина потрапляла під ворожий обстріл буквально на другий день "служби".

— Ви самі придумуєте вид камуфляжу?

— Його замовляють військові. Хтось бажає однотонне фарбування, а хтось просить пікселі. Пікселі є квадратні, як у ЗСУ, а є так звані британські, наче розмиті. Але в будь-якому разі спочатку наноситься база, тобто базовий колір, а вже по ньому — піксель під трафарет.

Трафарети Сергій Новосьолов робить власноруч. Каже, позабирав у своєї дитини усі коробки з-під "Лего" й порізав. Використовує також картонні упакування з-під піци. Любить сухий бур’ян: через нього наноситься фарба, і автомобіль дуже рябить, гарний захист виходить. Можна, звісно, й від руки малювати.

А почалося з того, що влітку до Сергія звернувся один знайомий з "Полтавського батальйону небайдужих" і запропонував зробити камуфляж автомобіля, придбаному за благодійні кошти, який мав вирушати на бойові позиції. Звернувся не випадково, бо знав про давнє хобі чоловіка — графіті. Вуличні патріотичні композиції Сергія Новосьолова є і в Щербанях, і в Полтаві, зокрема, на бетонній загорожі дендропарку.

Відсутність власного гаража не зупинило бажання чоловіка допомагати ЗСУ. З приміщенням його виручають то волонтери, то знайомі. За свою роботу грошей не бере. Помічників не має. Інших людей у Полтаві, які займалися б цим, не знає. Хоча в Києві, відомо, на камуфляжі працює ціла команда.

— Отримуєте задоволення від розмальовки автівок? — цікавлюся.

— Моя робота зараз затребувана. Це важливіше, ніж просто малювати. Якщо машина, пофарбована в камуфляж, комусь врятує життя, то чому б цього не робити?

Після війни Сергій Новосьолов мріє розвивати вуличне мистецтво в Полтаві. В уяві вже бачить, як одна з вулиць біля стадіону "Ворскла" повністю розмальована графіті, як наче десь за кордоном…

Фото надані Сергієм Новосьоловим