Війна війною, а краса за розкладом: як б’юті-волонтери підтримують людей, що пережили окупацію

Команда майстрів безкоштовно робить стрижки, масаж, манікюр та інші доглядові процедури

Майстри б’юті-індустрії на чолі з візажистом Ольгою Белицькою вже майже рік їздять на звільнені території, підтримують людей та перезаряджають їх психологічно. Безкоштовні манікюр, стрижки, масаж, корекцію і фарбування брів та інші доглядові процедури вже встигли оцінити жителі Київщини, Харківщини, Херсонщини та Чернігівщини.

Відгукалися незнайомі майстри

Засновниця ініціативи Ольга Белицька після деокупації Київщини запитала себе, чим вона може бути корисною для тих людей, які пережили жахи окупації. І відповідь не забарилася. Ольга вирішила робити те, що вміє краще за все – б’юті-процедури. Ідею киянки підтримали знайомі майстри.

"Я зробила сторітелінг в інстаграмі, мені було дуже лячно, переживала, як відреагують люди взагалі на такий запит, раптом скажуть: "Ти хвора, куди ти зібралася, там будинків немає, а ти будеш їхати наводити красу", – згадує перші кроки і хвилювання Ольга. – Але виявилося навпаки. Дуже багато людей підтримали цю ідею".

І вже наприкінці травня відбулася перша поїздка в санаторій Ірпеня, де мешкали люди, що залишилися без домівок. До роботи долучилося 12 спеціалістів: і знайомі Ольги, і на той момент незнайомі люди "з інтернету".

"Ми приїхали в цей санаторій і влаштували такий імпровізований салон краси прямо на в'їзді. Для місцевих мешканців тоді це було прям щось таке, знаєте, дуже незвичне, – розповідає Ольга. – По-перше – це безкоштовні послуги, по-друге – там знаходилися люди, в яких згоріли будинки, і для них було дуже приємно, що хтось приїхав їх підтримати та приділити їм увагу".

Киянка розповідає, що вони перезнайомилися з людьми та потім організували місцевим гуманітарну допомогу: мікрохвильові печі, пральні машинки, чайники та багато речей.

Кожен понеділок – день доглядових процедур

Наразі б'юті-команда складається з 30 постійних членів — досвідчених майстрів. У звичному житті ці люди – власники салонів краси, працівники відомих фірм тощо. Але, за словами Ольги, на локації топові спеціалісти можуть виконувати обов'язки адміністратора: вести списки або приносити каву.

Майже рік щотижня волонтери краси роблять маленьке свято для жителів звільнених селищ.

"Ми такі, знаєте, як циганський табір, заїжджаємо, врубаємо музику, всі там щось копошаться, танцюють, – говорить волонтерка, – Ти ж ще і настрій везеш, маєш зарядити людей".

Задля підтримки українців та українок майстри команди звільнили у своєму робочому графіку понеділки. І тепер кожен понеділок – це день доглядових процедур, відвертих розповідей та психологічного розвантаження. Своєрідна терапія.

У середньому за один такий візит волонтери обслуговують 50 клієнтів. За інформацією Ольги, за весь час існування команди вони приділили увагу понад 1500 особам.

З самого початку пошуком населених пунктів і організацією поїздок займається очільниця команди: відшукує контакти голів громад, домовляється про візит, узгоджує локацію та просить максимально поширити інформацію. Де тільки не були майстри, обслуговували людей навіть у Волчанському районі, неподалік від кордону з росією. А нещодавно відвідали переселенців у Вінниці.

Сьогодні про б'юті-волонтерів вже багато хто чув, тож і не дивно, що майстрам поступають дзвінки із запрошеннями й в інші звільнені громади.

"У нас немає фінансування, попри те, що ми вже громадська організація. Поки що у нас немає грантів. І, чесно, не вистачає мені часу і рук, щоб зайнятися цим питанням", — говорить Ольга.

Донати й власні кошти – так майстри покривають витрати на пальне, розхідний матеріал та інструмент для роботи. Гроші збирають власними силами через соціальні мережі.

"Допомагають наші підписники, друзі, батьки. Наприклад, ми поїхали у Вінницю половину розходів на дорогу покрили з донатів, половину – за власний кошт", – ділиться наша співрозмовниця.

Свою допомогу команді пропонують і салони краси, і косметичні бренди.

Завдяки допомозі друзів зі Штатів, які організували фандрейзинг та зібрали кошти на купівлю генератора, волонтери стабільно працювали навіть в часи блекаутів. А один український бренд виділив команді цілу коробку матеріалів для брів.

"Ми не психотерапевти, але як майстри вислуховуємо завжди"

Аудиторією команди є жителі населених пунктів, які постраждали від рук росіян: де здійснювався моральний тиск, фізичне насилля, де багато руйнувань. Там, де в цьому є найбільша необхідність.

"Люди з самого початку розповідали дуже багато, і у перші рази ми не були до цього психологічно готові. Ми не психотерапевти, але як майстри вислуховуємо завжди, – говорить візажистка. – Після перших наших поїздок нас всі питали: "Як ваша "кукуха" взагалі? Як ви все це вивозите". Від цих усіх історій волосся ставало дибом".

Ольга говорить, що від побаченого також стає моторошно, населені пункти понівечені: "Більшість бачить Бучу, Ірпінь, Бородянку, тобто міста або селища міського типу. Цього не показують, про це мало говорять, а села дуже розбиті. Там стояли російські війська, окупанти ходили по хатах, катували людей, знущалися".

Але люди не зневірилися, не стали жорстокими. Навпаки, привітно зустрічають гостей і впродовж дня підгодовують команду хто чим: несуть фрукти та овочі, з погребів дістають консервацію, ліплять вареники та готують інші страви.

Ольга говорить, що і між собою люди в селищах дружні й охоче допомагають один одному: "Якщо треба було влітку волосся пофарбувати, а не було води чи не було де змивати, то жінки з собою тазики приносили та тримали одна одній баклаги з водою, щоб змити ту фарбу, або взагалі бігли додому. Намагаються йти назустріч, щоб зробити цю спільну справу".