Україна робить важливий крок для повернення Криму і Донбасу, але є проблеми

На сайті Верховної Ради України несподівано з’явився текст законопроєкту про державну політику перехідного періоду на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Це стало причиною скарг президента РФ Володимира Путіна канцлеру Німеччини Ангелі Меркель. Глава Кремля запевняв німецького лідера, що Україна готується прийняти ряд законів, які нібито суперечить Мінським угодам.

Зазначений законопроєкт в ракурсі реінтеграції Донбасу оцінив для "Телеграфа" політичний експерт, правозахисник В’ячеслав Ліхачов.

"Сам факт внесення на розгляд парламенту законопроєкту відображає поєднання об’єктивної необхідності та суб’єктивної зацікавленості влади. Перша полягає в потребі по можливості чіткого розуміння і українським суспільством, і населенням окупованих територій, і нашими міжнародними партнерами як загальних підходів влади до деокупації, так і всіх процедур перехідного періоду. Іншими словами, давно пора внести ясність питання, які обговорюються роками, та за якими Україна як держава офіційно своєї позиції ще не сформулювала. Друга — в необхідності влади виробити свою лінії перед обличчям критики з боку опозиції — як національно-патріотичної, так і проросійської", — пояснює В’ячеслав Ліхачов.

Крім того, акцентує він, на внутрішньополітичній арені сам по собі факт активного звернення до теми Донбасу і Криму — це безпрограшна іміджева кампанія, на якій можна заробляти очки, не роблячи нічого в практичній сфері. Тільки висловлюючи теоретичні фантазії про те, як воно все буде, коли "ми переможемо".

"Якщо говорити про це досить впевнено і детально, то може скластися враження, що ми рухаємося до тієї самої перемоги, — зазначає В’ячеслав Ліхачов. — Ініціатива корисна і для зовнішньополітичного вживання: Україна показує, що продовжує прикладати зусилля для деокупації непідконтрольних уряду територій і нормалізації (в перспективі) життя їх населення. Коли уряд демонструє, що точно знає, що буде робити, коли ситуація принциповим чином зміниться — це завжди справляє сприятливе враження. Добре, до того ж, демонструвати при цьому конструктивне мислення, цивілізовані підходи і миролюбні інтенції. І цю функцію законопроєкт, на мій погляд, цілком виконує. Ну, і сам факт постійної присутності в порядку денному проблематики деокупації теж, безумовно, йде на користь і владі, і країні".

Але якщо іміджеву функцію законопроєкт, на думку експерта, успішно виконує, то до змістовної частини є питання.

"На жаль, не дивлячись на велику кількість пафосу і довгий період розробки, текст не виглядає концептуально цілісним, а формулювання — досить чіткими, — вважає В’ячеслав Ліхачов. — У деяких пунктах спостерігачі вже побачили значні ризики. Йдеться, наприклад, про можливість встановлення прямих контактів між органами державної влади України та окупаційними адміністраціями, налагодженні фінансових та економічних зв’язків з окупованими територіями, можливості оголошувати території адміністративних одиниць деокупувати без контролю над державним кордоном, тощо".

Екс-заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак вважає, що роздача паспортів РФ на Донбасі може свідчити про плани поглинання окупованих територій Росією.

Раніше ми писали про те, що секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що ВСУ можуть звільнити окупований Донбас, однак у цього рішення занадто висока ціна — життя десятків тисяч людей.