Тінь Банкової та вплив Росії: хто хоче розділити ОПЗЖ перед виборами до Ради

Читати російською
Автор

Партії та їхні лідери вже готуються до боротьби за крісла під куполом

Поки у владі визначаються з датою чергових парламентських виборів і думають над поверненням мажоритарки, опозиційні сили також поступово накопичують ресурси та будують свої стратегії перемоги. Наприклад, "Опозиційна платформа — За життя" на наступні парламентські вибори може піти одразу декількома окремими колонами. Мета такого ходу — отримати більше представництва у Верховній Раді. І хоча публічно ключові функціонери політичної сили це спростовують, неофіційно в партії кажуть, що до такого сценарію схиляється один із лідерів ОПЗЖ, народний депутат та голова виконавчого комітету партії Сергій Льовочкін.

Докладніше про це у тексті "Телеграфа".

Битва санкціями

Про розкол в ОПЗЖ говорять уже не перший рік, але, на відміну від "Слуг народу", опозиційна фракція не виносить сміття з хати і з ключових питань намагається тримати одну позицію, не влаштовуючи публічних баталій.

Втім, після того, як одному з лідерів ОПЗЖ Віктору Медведчуку оголосили про підозру у справі про державну зраду та фінансування тероризму, у політичних колах заговорили про бажання групи Бойко-Льовочкіна "віджати" партію під себе. Мало того, Льовочкіна називали одним із ідеологів санкцій проти його колеги по фракції Медведчука.

Побічно чутки про турбулентність в ОПЗЖ підтвердили, наприклад, санкції, які влітку Росія ввела проти Сергія Льовочкіна та його сестри Юлії Льовочкіної. Тоді співрозмовники в партії не під запис говорили, що "кремлівська мітка" — це справа рук Медведчука, який вирішив за допомогою "старшого брата" з Росії дещо остудити запал своїх соратників по партії. Сам Медведчук, як відомо, з лютого перебуває під санкціями РНБО України, як і його канали "112 Україна", NewsOne та Zik.

На якийсь час внутрішньопартійна боротьба в ОПЗЖ затихла, проте незабаром з’явилася інформація про виключення з партії народного депутата Іллі Ківи (входить до групи Медведчука). Тоді інцидент досить швидко зам’яли, обійшовшись "сухим" пресрелізом на партійному сайті. Але диму без вогню не буває, і в оточенні Медведчука тоді заявляли, що подібні витівки можуть бути підступами групи "газовиків" — Льовочкіна, Фірташа, Бойка.

Тінь Банкової

Складності ситуації додавало і те, що якийсь час у Сергія Льовочкіна спостерігалося потепління з Офісом президента. Як кажуть співрозмовники "Телеграфа" у "Слузі народу", завдяки минулим тісним зв’язкам із нинішнім радником голови ВП Михайлом Подоляком, Льовочкін був у ОП, проте в недавньому минулому це припинилося. І здебільшого з ініціативи Льовочкіна.

Коли у президента задумалися про створення свого "медіа-холдингу", то з ОП звернулися до Льовочкіна із пропозицією запустити на каналі "Інтер" (співвласником якого той є) нове ток-шоу Андрія Пальчевського. Пальчевський, як відомо, раніше був частим експертом на каналах Медведчука і навіть висувався у мери Києва. Льовочкін Банковий відмовив, проєкт "Про життя з Андрієм Пальчевським" за 12 млн грн купив державний телеканал "ДОМ".

Кожен сам за себе чи разом проти Зеленського?

Про новий розкол у ОПЗЖ заговорили нещодавно. Як зазначають співрозмовники, переважно такі розмови ведуться з боку крила "газовиків". Мовляв, токсичність Медведчука та його оточення почала зашкалювати, варто йти на вибори двома колонами, хоч і залишатися на одному електоральному полі.

За всіма соціологічними опитуваннями у лідера фракції Юрія Бойка дуже непогані показники в рейтингах президента – за недавніми даними КМІС він має 9,4% підтримки. Він майже завжди посідає третє місце. Чого не скажеш про того ж Медведчука, який має стабільно високий антирейтинг.

У крилі Медведчука у відповідь на це наголошують, що розколу партії не допустять насамперед у Росії. "Він (Бойко — авт.) може цього хотіти, але в РФ на це благословення не дадуть, скажімо так. Там (у Росії — авт.) розуміють, що Медведчук їм потрібен у владі, а сам він не пройде до парламенту. Логічніше було б взагалі йти об’єднаним флангом, на кшталт об’єднання з Новинським і Ахметовим, адже йому (Ахметову — авт.) теж треба заводити свої сили в наступний парламент, і мова не тільки про групи, пов’язані з Аваковим і Гройсманом, — прокоментував "Телеграфу" не під запис нардеп з "ОПЗЖ", що входить в групу МедведчукаАле на цьому фланзі є й недоговороспроможні люди на кшталт Мураєва (Євген Мураєв, екснардеп, лідер партії "НАШІ", власник телеканалу "Наш", — авт.). Втім, предметних розмов про таке об’єднання поки що не велося. Зараз ми бачимо формування загального консенсусу проти Зеленського та його другого терміну. Очевидно, що цей план краще здійснювати разом", — сказав депутат із ОПЗЖ.

Увага на рейтинги

Офіційно ж плани щодо роз’єднання під майбутні вибори в партії заперечують.

"Таких обговорень (про роз’єднання — авт.) немає. А об’єднуватися можна лише навколо ідеологій, а не навколо прізвищ", — прокоментував "Телеграфу" лідер фракції "ОПЗЖ" Юрій Бойко.

Але попри те, що публічно коментувати цю тему в партії не хочуть, до виборів все ж таки доведеться визначатися — скількома колонами йти і під якими брендами. Варто враховувати, що на цьому умовно проросійському електоральному полі працює одразу кілька політичних сил. Навіть в Офісі президента думали про створення свого проєкту, розрахованого на цю аудиторію.

"Електорат колишньої "Партії регіонів" розділений на три колони. Сучасну та проросійську нішу займає "Партія Шарія", у неї близько 3% підтримки, — коментує "Телеграфу" голова соціологічного агентства "Рейтинг" Олексій Антипович. — Основну частину займає ОПЗЖ, але є також хороша перспектива у партії Мураєва "НАШІ", яка станом на сьогодні точно долає 5% бар’єр. Якщо припускати, що ОПЗЖ піде двома колонами, то можна буде чітко побачити партію Кремля — кум Путіна з його соратниками та партію промисловців на чолі з Бойко".

На думку соціолога, похід чотирма колонами допоміг би отримати більшу кількість депутатських мандатів.

"І Шарій має виключно своїх послідовників, і Мураєв, і Медведчук. Тому ж Бойко легше зміщуватись в центр України, не чіпляючи проросійську нішу, віддаючи її Медведчуку. Такий підхід міг би закрити ширший спектр настроїв, який існує в електораті колишньої "Партії регіонів". Чотири проєкти точно наберуть більше, ніж два або один. А ось їхнє злиття в один проєкт дало б менший відсоток. Також як і гіпотетичне злиття, наприклад, Гройсмана та Разумкова", — вважає експерт.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" публікував рейтинг найвпливовіших політиків 2021 року, куди увійшли відразу три представники ОПЗЖ.