"Краще не потикатися туди": експерт порівняв Казахстан із Донбасом та назвав наслідки протестів для України

Політолог Ігар Тишкевич розповів в інтерв’ю "Телеграфу" про роль Росії в протестах і чим ситуація в Казахстані загрожує українцям

З початку січня в Казахстані продовжуються масові протести. Причиною стало різке підвищення цін на газ, після чого демонстранти стали вимагати зміни режиму, а президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв вже змістив з посади голови Ради безпеки екс-президента Нурсултана Назарбаєва і звернувся за допомогою до ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку), яка направила у регіон так званих миротворців. "Телеграф" поговорив з експертом Українського інституту майбутнього Ігаром Тишкевичем про роль Росії в цих протестах і чим ситуація в Казахстані загрожує Україні.

— Які, на вашу думку, основні причини того, що відбувається, в Казахстані: це боротьба за свободу чи все-таки зміна правлячих еліт?

— Зійшлося одразу кілька процесів: по-перше, зміна демографічної ситуації у Казахстані. Якщо подивитися співвідношення казахів та інших національностей, подивитися на результати політики щодо повернення "однокровників", то можна зробити висновок, що Назарбаєв цілеспрямовано збирав казахів з інших держав, у тому числі з Китаю. І ці люди не інтегрувалися у місцеве суспільство. І це так звані соціальні низи. Плюс, є ще міграція найменш забезпечених роботою та освітою мешканців віддалених сіл. І ось по ним найсильніше вдарили обмеження, пов’язані з ковідом. Бізнес, де вони працювали, закрився. І тепер ці люди не мають грошей на те, щоби забезпечити своє житло газом. І ціни зросли вдвічі майже за одну ніч. І через це виникає невдоволення.

По-друге, є загальна втома контролем над економікою з боку клану Назарбаєва. По-третє, є недовіра до старих еліт. Останнім часом, причому масово, з’явився міський середній клас у Казахстані, і ці люди хочуть іншої якості життя. До причин напруженості можна віднести ще й зменшення кількості так званих російськомовних громадян, тому що політика, яка проводилася за Назарбаєва, – це політика акуратного дрейфу від Росії. І, мабуть, остання причина – це різні правлячі клани. Так, Токаєв формально наступник Назарабаєва, але він не є учасником бізнес-схем сім’ї Назарбаєва і не є учасником групи силовиків, наближених до Назарбаєва. Токаєву набридло це двовладдя і він намагається цю ситуацію максимально використати.

— Тобто, причина протестів не лише в економіці?

— Протести, я припускаю, були викликані підвищенням ціни на газ. А далі вже питання техніки. Зверніть увагу, як підігрувала протестам казахська влада. Токаєв, з одного боку, каже, що задовольняє всі ключові економічні вимоги протестувальників, а з іншого — він розпустив уряд, призначений ще за Назарбаєва. І поведінка силовиків викликає питання, адже вони були пасивними, за винятком кількох ключових міст – Алмати вони просто залишили. А через якийсь час вже поміняли свою позицію та перестали здаватися в полон.

— Яка у всьому цьому роль Росії, враховуючи, коли закликали на допомогу сили ОДКБ?

- Казахстан важливий для РФ. Бізнес Токаєва пов’язаний з Росією, тоді як бізнес сім’ї Назарбаєва з Росією пов’язаний мало. Тому РФ логічно у цій внутрішньоклановій боротьбі підтримати Токаєва. І я припускаю, що при зустрічі Токаєва з Путіним обговорювалося питання про зосередження влади в одних руках. Росія активно інформаційно підігрівала ситуацію. І Токаєв, звертаючись до ОДКБ, явно розраховував на певну моральну підтримку, але навряд чи розраховував, що реакція буде такою швидкою. Адже він сам за вчорашній день зачистив еліти, за ніч він зачистив Алмати та ключові міста. За великим рахунком сьогодні ці "миротворці" в Казахстані вже не потрібні. Але Росія зараз спрацювала дуже швидко. Щоб так звані миротворці прилетіли до Казахстану вночі, необхідно, щоби особовий склад цих підрозділів був у казармах, а не вдома спав. Це означає, що боєкомплекти мали бути перевірені на справність заздалегідь. Тобто російські миротворці були готові до відправки ще вчора в обід, коли з Казахстану ще не просили жодної допомоги.

— Які сценарії розвитку подій можуть бути надалі?

— Наразі ключові об’єкти інфраструктури нібито охоронятимуться "миротворцями". Але коли у твоїй країні ключові об’єкти твоєї інфраструктури охороняє чужа армія, чи ти можеш проводити незалежну політику? Зараз Токаєв у Євразійському союзі голосуватиме так, як треба Москві. І таким чином Росія посилає сигнал і до Середньої Азії, і країн ЄС, і США, що в державах, які Росія вважає своєю периферією, вона робитиме що хоче.

Далі Токаєв вичищатиме ставлеників Назарбаєва. РФ не поспішатиме з виведенням своїх військ. Зверніть увагу, що сьогодні у російськомовному місті Павлодарі на кордоні з РФ раптом люди вийшли на мітинг. Це дуже нагадує ситуацію з Донецьком та Луганськом. Росія створює заготівлю, щоб у разі чого війська пішли на захист російськомовного населення.

— Для України чим загрожує такий ручний Радянський Союз поруч?

— Для України загрожує її небажання дивитися трохи далі за свій город. Українська влада ставила собі питання: як кого чи чого нам потрібен Казахстан? Виходячи з цієї відповіді і виходить реакція держави. Якщо ми зацікавлені у нафтогазовій сфері, то нам потрібен Назарбаєв. Якщо ми зацікавлені у нафтогазовій сфері, але через партнерів, які врівноважують вплив Росії, це треба робити через американські та європейські компанії. Але нам тоді потрібні представництва цих компаній в Україні та імпорт із Казахстану. Якщо нам цікава співпраця щодо урану, то в такому разі наш партнер Токаєв. Якщо українського інтересу в цьому регіоні немає, то краще не потикатися туди.

Про те, що відбувається в країні зараз, слідкуйте у режимі реального часу на сайті "Телеграф".