Війна під прапором "російського миру" або бійня малою кров’ю: що чекає на Казахстан після введення військ Путіна

Українці уважно стежать за масовими протестами в Казахстані, які спочатку нагадали багатьом київський "Майдан" 2014 року та боротьбу людей за найкраще життя. Втім, 5 січня, після розпуску уряду і поступки протестувальникам у газовому питанні, розлючений натовп змінив вектор: люди почали громити магазини, палити будівлі і, стріляючи в силовиків із захопленої у них зброї, брати військових у полон і вбивати. "Майдан" різко перетворився на версію нашого "антимайдану" 8-річної давності. Проте поява радикалів, на думку багатьох експертів, є спланованою, і справжня політика відбувається "за лаштунками".

Причому тут Кремль, який уже висадив сотні військових у Казахстані, і що може очікувати країну після нинішнього хаосу — у цих питаннях спільно з експертами та відомими громадянами охопленої протестами країни розбирався "Телеграф".

Прямий шлях до громадянської війни

Після того, як 5 січня протестувальники почали трощити пам’ятники та влаштовувати масові побоїща (згідно з останньою інформацією, загинуло вже 13 поліцейських, понад 1000 людей поранено) нинішній гарант держави Касим-Жомарт Токаєв звернувся до партнерів з Організації договору про колективну безпеку з проханням про військової допомоги (ОКДБ). На думку самого Токаєва, те, що відбувається в його країні, — справа рук якихось терористичних банд, причому міжнародних, які нібито пройшли спецпідготовку. Президент Казахстану вже зателефонував колегам з Росії та Білорусі — Володимиру Путіну та Олександру Лукашенку. Токаєв закликав РФ і Білорусь (пізніше — ще й Таджикистан, Киргизстан та Вірменію) втрутитися і ввести війська, що, на думку самих казахів, може бути фатальною помилкою.

Так, за словами відомого казахстанського бізнесмена, засновника освітньої платформи Margulan.info Маргулана Сейсембаєва, рука Кремля може привнести в і без того емоційне "вогнище заворушень" ще й антиросійські настрої. Це може активізувати та підштовхнути до протестів навіть тих, хто на даний момент ще далекий від них: справа стосуватиметься незалежності Казахстану, і не виключена громадянська війна.

Сейсембаєв каже, що виходів із цієї ситуації лише два.

"Наша влада має звернутися до авторитетів міста Алмати, не важливо, це кримінальні в минулому авторитети чи офіційні. Підключити відомих спортсменів. Важливо, щоб були реальні авторитети. І спільно, я впевнений, ми можемо навести лад у місті без допомоги військ ОДКБ. Причому, крові при цьому варіанті буде менше, — вважає казах. — Другий варіант — відразу скажу, я проти цього варіанту. Якщо вже наша влада справді не в змозі навести лад у країні самотужки, то просіть хоча б підтримку у Киргизстану чи Білорусі. Але в жодному разі не в Росії. Російські війська в Казахстані – це прямий шлях до війни. Одумайтеся!".

Зазначимо, що у Кремлі вже підтвердили готовність армії увійти до країни: перші загони силовиків Путіна вже прибули на територію Казахстану для придушення масових протестів.

Про запровадження військ у Казахстан оголосила і Вірменія. Прем’єр-міністр республіки Нікол Пашинян, також будучи головою Ради колективної безпеки ОДКБ, заявив, що їхня армія вирушить до Казахстану "на обмежений за часом період з метою стабілізації та нормалізації обстановки в цій країні". Цікаво, що сам Пашинян прийшов до влади після подібних мітингів – так званої вірменської революції 2018 року. Після цього чиновник програв війну за Нагірний Карабах, був зміщений з посади, але все ж таки зміг повернутися в своє крісло. І не виключено, що за рішенням ввести війська стоїть не він сам, а вищезгадана "рука Кремля".

РФ залишає за собою поле для маневру

Багато політологів переконані, що миттєве перетворення мирних газових протестів казахів у хаос і вандалізм є спланованим дійством самого Токаєва, який просто грає на випередження. Мовляв, він просто хоче позбавитися прихильників свого попередника Назарбаєва і залучити РФ у вигідному для себе форматі.

За словами політичного експерта Ігара Тишкевича, тому, що відбувається у казахських містах зараз, передували досить дивні події.

"Після 2-3 днів мирних протестів раптом виникли деякі "радикали". У цих груп "раптом" з’являється зброя, яка активно застосовується. Ці групи створили картинку — розгромлені магазини, банки і т.д. Процес почав набирати обертів за рахунок людського резерву у вигляді молодих невлаштованих у житті громадян: "єдинокрівців" (етнічних казахів, що повернулися на Батьківщину або їхніх дітей), що перебралися у великі міста жителів депресивних регіонів, — визначає хронологію того, що відбувається політолог. — Токаєв за добу прибирає із ключових постів у силових відомствах ставлеників Назарбаєва. У тому числі у президентській охороні. На цьому фоні заявляє про жорсткі дії і наказує про зачистку великих міст. І з’являється прохання до ОДКБ".

Однак, продовжує Тишкевич, все може статися не так, як, можливо, задумав Токаєв. У Казахстан прийде армія, якою управлятиме не він. Мовляв, колективні миротворчі сили (КМС) вирушають зі своїм російським командуванням і аж ніяк не будуть підпорядковані Казахстану.

"Тобто РФ залишає за собою поле для маневру. І, як мінімум, бере під "охорону" об’єкти критичної інфраструктури сусідньої держави. Яка, до речі, нехай повільно, але успішно відповзала зі сфери російського впливу останні 10 років", — вважає Тишкевич, говорячи про те, що таким чином Росія може жорстко утримувати рівень свого впливу на держави, які у Кремлі належать до "російської периферії".

Позиція США

Поряд із заявами про те, що Токаєв після вторгнення "миротворців" зміцнить свою владу в країні, а Путін набуде "другого радянського диктатора" накшталт Лукашенка, російські ЗМІ активно поширюють інформацію: мовляв, все, що відбувається, — справа рук Америки. Мовляв, заворушення почалися напередодні майбутніх переговорів РФ і США, і американці нібито завдали першого удару. Втім, реакція Білого дому виявилася негайною: його прес-секретар Джен Псакі заявила на брифінгу, що все це — "шалені російські заяви" і частина дезінформації, якою славиться Росія вже довгий час.

Офіційно Вашингтон уже закликав владу Казахстану бути стриманішим, а протестувальників — донести свою позицію мирним шляхом. Ні про яку підтримку тієї чи іншої сторони поки що не йдеться. Нейтралітет зберігає й Євросоюз.

Казахстан як квазідержава РФ

Вдень 6 січня в Казахстані продовжуються масові протести та протистояння з силовиками, 13 з яких загинули (двоє нібито обезголовлені) та ще понад 300 поранено. Причому даних про те, які втрати зазнали активісти, немає. За непідтвердженою інформацією, рахунок може вестись на тисячі поранених. І якщо Вірменія, Білорусь та інші країни лише формують армії "миротворців", Росія вже на місці: вони нібито охоронятимуть важливі об’єкти інфраструктури та допоможуть у "зачистці" вулиць від протестувальників.

Експерт, голова "Бюро аналізу політики" Віктор Бобіренко вважає, що, судячи з сценарію, що вже проявився, казахів, на жаль, може очікувати перетворення країни на квазідержаву.

"У Росії вже в кишені багато квазідержав. Від невизнаних Абхазії, Осетії до терористичних "ДНР/ЛНР". Тепер ще напівлегітимна Білорусь. Ну і Казахстан, — каже Бобіренко. — Мрія Путіна — щоб Україна була "улюбленою дружиною" в його гаремі квазідержав. І тепер путінські кроти будуть провокувати протистояння у нас".

Про те, що відбувається в країні зараз, слідкуйте у режимі реального часу на сайті "Телеграф".