"Байрактари", торгівля та російська загроза: що принесла Україні зустріч Зеленського з Ердоганом

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган у четвер, 3 лютого, відвідав з офіційним візитом Україну. Було підписано низку важливих домовленостей в оборонній та економічній сферах.

У тому числі – Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Туреччиною.

Також Ердоган знову заявив, що його країна може організувати зустріч між главами України та Росії Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним.

Експерти оцінили для "Телеграфа" підсумки візиту та перспективи українсько-турецької співпраці.

Є два важливі моменти

Старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер звертає увагу, що оскільки візит Ердогана до України був приурочений до встановлення дипломатичних відносин між двома країнами та відбувся у рамках ювілейної, 10-ї Стратегічної ради високого рівня, сторони вирішували низку завдань.

"З одного боку — підбивали якісь результати стратегічного партнерства за 10 років, відносин за 30, говорили про перспективи. З іншого, оскільки візит відбувався на тлі ескалації з боку РФ, погіршення загальної ситуації з безпекою в регіоні, значну частину часу присвятили обговоренню цих питань У тому числі – ініціативи Анкари виступити як можливим посередником між Києвом та Москвою", – каже експерт.

Євгенія Габер особливо відзначила два важливі моменти у ракурсі двосторонніх відносин України та Туреччини.

"Перший – підписання Угоди про зону вільної торгівлі. Про це велися переговори протягом десяти років. І що Угода підписана, нехай і в компромісному варіанті, для нас – позитив. Це сигнал для бізнесу, що в Україні потрібно і можна працювати далі. Це нові можливості для доступу наших товарів на турецький ринок, нові можливості для створення спільного, українсько-турецького продукту, спільного виходу на європейський ринок", – пояснює експерт.

Другим важливим моментом вона вважає поглиблення та послідовне продовження співпраці у військово-технічній сфері, у оборонній промисловості.

"Було підписано рамкову Угоду про співпрацю у сфері високих технологій, авіації та космосу. Наразі жодних деталей більше не повідомляється. Але враховуючи, що це рамкова Угода, очевидно, що вона буде наповнюватися конкретними проєктами надалі. Нині ж головне завдання – створити правову рамку для цього, а першим таким проєктом, за словами міністра оборони України Олексія Резнікова, має стати завод з виробництва безпілотників, який планується побудувати в Україні, а також будуватиметься тренінговий центр для підготовки українських операторів для роботи з БПЛА "Байрактар". Цей трек триває — "Байрактари" закуповуються, а тепер ще й прийде спільне виробництво. Швидше за все, йдеться вже не про Байрактар ТБ2 (Bayraktar TB2), а про нове покоління — більший ударний висотний БПЛА "Байрактар Акінжі", який вже зараз оснащений українськими двигунами "Мотор Січі", але розглядається можливість виробництва цих чи якихось інших моделей безпілотників і в Україні", – наголошує Євгенія Габер.

Російсько-український ракурс у турецькому кейсі

Експерт зазначає, що реакція РФ на таку співпрацю традиційно негативна.

"Вкотре Росія звинувачує Туреччину, що та сприяє озброєнню України та ескалації напруги. На що отримала чітку відповідь від Анкари: будь-яке військове співробітництво України та Туреччини не спрямоване проти РФ – і не буде припинено за її бажанням. Тобто Анкара показала, що вимоги Москви враховувати не має наміру. Україно-турецькі проєкти, у тому числі військово-технічні, продовжуватимуться. Тому що важливі для обох сторін – і в плані зміцнення обороноздатності, і в комерційному плані", – пояснює Євгенія Габер.

Важливою у глобальному контексті вона вважає посередницьку ініціативу Туреччини.

"Україна вітає будь-які формати, які дозволять посадити РФ за стіл переговорів, знизити градус напруги, перейти від перекидання військ уздовж українських кордонів – до обговорення пошуку шляхів виходу з конфлікту. Вже відомо, що після зустрічі із Зеленським буде зустріч Ердогана з Путіним. Останній запрошений до Туреччини, куди може прибути після свого візиту до Китаю, і тоді, серед іншого, обговорюватимуть нові переговорні формати, – каже Євгенія Габер. – Один варіант – просто фізичне переміщення засідань Тристоронньої контактної групи з Мінська до Стамбула. Оскільки Мінськ зі зрозумілих причин вже не є прийнятним місцем зустрічей. Другий варіант – новий формат переговорів (Ердоган-Зеленський-Путін) для обговорення ситуації навколо України. Щоб або паралельно з мінською та нормандською групами, або окремим треком – підтримувати дипломатичні зусилля щодо пошуку миру".

Позитив та негатив у ситуації з "Байрактарами"

На думку експерта з питань сектору оборони та безпеки, полковника СБУ у відставці Олега Старікова, у візиті Ердогана є три складові.

"Політична, економічна та військово-політична (або політико-військова – тут залежно від того, хто як вважає). Війна, як відомо, це продовження політики, лише іншими засобами, – пояснює експерт. – Візит, безумовно, потрібний. Ердоган показав, що підтримує Україну, причому не тільки від російських загроз, а й від західних нападок. Він підкреслив, що Захід робить безвідповідальні заяви у стилі "Путін точно нападе". І має це припинити".

Також важливо, на думку Олега Старікова, що президент Туреччини виступив із пропозицією "помирити" Київ із Москвою. Розпочати діалог.

"У рамках військово-технічної співпраці, нарешті, було підписано рамкову угоду між міністрами оборони України та Туреччини, що в нашій країні з’явиться локалізоване виробництво безпілотників "Байрактар". Зрештою, наше високотехнологічне обладнання, а саме – двигуни держпідприємства "Івченко Прогрес" встановлюватимуться на цей літальний апарат. Таким чином, високі технології Туреччини та України об’єдналися. В результаті "Байрактар" буде вищої якості, приносячи користь Туреччині та Україні та як зміцнення обороноздатності (поставок у свої збройні сили), і як джерело отримання прибутку (можна продавати до інших країн)", – пояснює експерт.

Але є, за словами, негативні моменти.

"Всі заяви нашої влади, що під Васильковим нібито вже мало не побудований завод для збирання "Байрактарів", виявилися, схоже, просто розмовами. Судячи з усього, землю ще не виділили, комунікації не підведені. Подивимося, через який час реально це складальне виробництво буде відкрито — і завод почне випускати кінцеву продукцію. Крім того, — зізнався Олег Старіков, — мене як військового експерта насторожує, що наше вище військово-політичне керівництво зациклилося на "Байрактарах". В Україні безпілотники подібного класу, навіть із кращими тактико-технічними характеристиками, розробило і зараз випробовує КБ "Луч". Цей БПЛА називається "Сокіл-300". Якщо ми орієнтуватимемося тільки на міжнародних партнерів у виробництві бойової військової техніки, а не вироблятимемо її самостійно, закуповуючи у вітчизняних виробників для ЗСУ, це може привести до ряду проблем, по-перше, до не розвитку своїх технологій, власного виробництва, не отримання відповідних доходів і так далі. По-друге, до великої залежності від закордону. У разі – від Турецької Республіки".

Тут, за словами експерта, наочно є приклад Афганістану.

"Коли США вийшли звідти, вони після підписання відповідних документів з талібами відключили все програмне забезпечення у того озброєння, яке раніше поставили афганській урядовій армії. У результаті воно перетворилося на мотлох і металобрухт. Тому, у випадку з виробництвом тих же "Байрактарів", важливо, щоб програмне забезпечення знаходилося в руках української сторони", – наголошує Олег Старіков.

Як повідомляв "Телеграф", 3 лютого 2022 року біля Маріїнського палацу президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, як і під час попереднього візиту до Києва, привітав українських військових словами "Слава Україні", що традиційно злить російських пропагандистів.

Також "Телеграф" писав, що Туреччина останнім часом всіляко підтримує Україну та її боротьбу за територіальну цілісність. Серед останнього – заяви у бік Росії про те, що договори щодо постачання озброєння Києву не розриватимуться.

При цьому Кремлю явно не подобається така риторика.