Ліквідація ОАСК: чи спричинить рішення Ради нову "суддівську війну" і як воно позначиться на українцях

Юрист Юрій Прохода оцінював "Телеграфу", чи впливатимуть події довкола суду на захист прав пересічних громадян, і що буде з суддями

Після ліквідації парламентом скандально відомого Окружного адміністративного суду Києва та створення нової судової інстанції представники ОАСКу, можливо, спробують заблокувати рішення ВР. В результаті чого з'являється загроза нової "суддівської війни". Водночас ліквідація ОАСКу ніяким чином не вплине на ситуацію із захистом прав пересічних громадян — адже судова інстанція давно вже себе дискредитувала, а деякі справи розглядались роками.

Таку оцінку в коментарі "Телеграфу" висловив юрист Юрій Прохода, відомий своєю адвокатською співпрацею з ГО "Дорожній контроль".

Зазначимо, раніше в ОАСК вже повідомили, що після голосування у парламенті "найбільшу шкоду від такого рішення відчують українці, які, фактично, будуть позбавлені доступу до правосуддя в той час, коли вся країна вже бореться із зовнішнім ворогом – рф". Судді вважають, що закон ВР щодо ліквідації ОАСКу нібито суперечить Конституції та вимогам воєнного часу. Крім того, у заяві йдеться, що судді та працівники апарату продовжать свою роботу.

"ОАСК на сьогоднішній день фактично паразитний орган. Для прикладу, рішення в ньому "пишуться" по три-п'ять років. У мене була справа, рішення по якій я чекав п'ять років. Я вже й забув про нього. Це неефективний орган, а така собі паразитна структура, яка працює суто в своїх інтересах. У тому числі політичних — те що треба, вона (судді ОАСК, — Авт.) відпрацьовує. Як кажуть, Окружний суд став, як помічник суб'єкту владних повноважень. Вони ж (судді ОАСКу, — Авт.) виносять рішення між суб'єктами владних повноважень, тобто у відношеннях між держорганами. Тому їхня робота вже багато років звелася до того, що вони як помічники держорганам, і не є незалежною інституцією та арбітром", — каже він.

Як додав Прохода, поки рішення ВР про ліквідацію "гучно звучить — заборона, адже, знаючи окремих цих одіозних персонажів, думаю, мова не йде саме про заборону як таку".

"Можливо, прийняте рішення повпливає на переформатування, але, не впевнений, що під час військового стану ОАСК прямо так і заборонять. Для пересічного громадянина станом і на сьогодні, до так званої заборони, ОАСК вже не є ефективним засобом захисту прав. Тому вже давно з ним потрібно було щось робити — і з судом, і з його складом. Не виключено, рішення ВР хоч якось зрушить це з мертвої точки та буде хоч якесь переформатування", — пояснює адвокат.

За його словами, цілком ймовірно, що судді ОАСКу пручатимуться (що частково підтверджується їхньою заявою на офіційному сайті суду, — Авт.) рішенню ВР та будуть оскаржувати відповідний закон. Тому можливе протистояння по аналогії з кризою КСУ після скандального звільнення Зеленським судді Конституційного суду Олександра Тупицького.

"Може бути, адже бачите, що їхня (суддівська, — Авт.) кругова порука дає їм можливості оскаржувати в якихось інших інстанціях, судах тощо. Так як вони саботували Вищу раду правосуддя — не пішли масово на співбесіди нібито через те, що захворіли. Тому однозначно будуть з їхнього боку якісь дії, а саме щодо саботування (рішень ВР, — Авт.). Але ж, повторюсь, знаючи, які це особи "неординарні", то однозначно вони будуть якось впливати (на блокування рішень ВР, — Авт.). На мою суб'єктивну думку, чистки всіх суддів не буде. Там є більшість суддів, яких треба було б переглянути. Тому все одно залишиться певний фактор впливу (на судові процеси, — Авт.) через якихось інших суддів… Кардинально на мою думку ситуація з правами громадян не зміниться", — підкреслює Прохода.

Нагадаємо, що керівником Окружного адміністративного суду Києва є Павло Вовк, який раніше потрапив під санкції США. Це сталося в рамках "закону Магнітського", що стосується людей, причетних до корупції, переслідувань та порушень прав людини.

За керівництва Вовка ОАСК став відомий, зокрема, скандальними рішеннями про відсторонення в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, протиправністю дій директора НАБУ Артема Ситника і нардепа Сергія Лещенка щодо розголошення інформації про Пола Манафорта, скасування рішення про націоналізацію "Приватбанку" тощо.