Дружба до першої біди: чи ризикне Угорщина статусом члена ЄС та НАТО заради російських грошей

Уряд Угорщини продовжує просувати кремлівські наративи та відстоювати інтереси рф на політичній арені. За останні два дні угорські політики зробили ряд гучних заяв, спрямованих на підтримку росії, та саботували надання Україні допомоги з боку колективного Заходу. Ба більше, офіційний Будапешт спробував роздмухати міжнаціональний скандал, звинувативши Україну в "звірствах" проти угорців.

"Телеграф" розбирався у тому, які мотиви переслідує угорський уряд, підтримуючи країну-терориста, і якої реакції на це слід очікувати від наших країн-союзників.

Адвокати диявола

Угорщина — єдина країна-член Євросоюзу, яка не лише відкрито підтримує дружні стосунки з росією, а й робить усе можливе, аби полегшити санкційний тиск на агресора з боку міжнародної спільноти.

Так, за даними "Радіо Свобода", вже у березні угорський уряд знову спробує вивести з-під загальноєвропейських санкцій дев'ятьох російських олігархів: Алішера Усманова та його сестру Гульбахор Ісмаїлову, Петра Авена, Віктора Рашнікова, Михайла Фрідмана, Григорія Березкіна, В'ячеслава Моше Кантора, Дмитра Мазепіна і його сина Микиту. Про це 18 січня журналістам на правах анонімності повідомили обізнані джерела.

Крім того, 19 січня стало відомо, що Будапешт заблокував виділення Києву траншу у розмірі 500 млн євро на військову допомогу з Європейського фонду миру, пише "RMF FM" із посиланням на одного з дипломатів ЄС.

Варто зазначити, що це вже не перша спроба Угорщини саботувати підтримку України з боку Європи. З початку повномасштабної війни уряд Віктора Обрана систематично утримувався від участі в голосуваннях щодо надання нам фінансової допомоги, а на початку грудня 2022 року скористався правом вето, заблокувавши виділення Україні траншу від ЄС у розмірі 18 млрд євро. Щоправда, тоді в Євросоюзі все ж знайшли спосіб передати ці кошти Києву в обхід Угорщини, після чого вона була змушена поступитися.

Представники угорської влади не обмежуються виключно підтримкою росії, а й намагаються дискредитувати Україну в очах міжнародної спільноти. Так, 19 січня держсекретар із питань двосторонніх відносин МЗС Угорщини Тамаш Менцер назвав зняття прапорів Угорщини зі старостатів двох селищ на Закарпатті "цькуванням" національної спільноти та звернувся до українського уряду з проханням "припинити звірства" проти угорців у регіоні.

"Закликаємо національних лідерів України негайно зробити все можливе для зняття антиугорських рішень та відновлення колишнього статусу. Ми очікуємо, що українські лідери зроблять все можливе для збереження стабільності на Закарпатті, незважаючи на війну! Якщо Україна хоче стати членом Євросоюзу, постійні та систематичні цькування та позбавлення прав національної спільноти неприпустимі", — написав Менцер на своїй сторінці у Facebook.

Чим росія розраховується за лояльність Угорщини

У той час, коли абсолютна більшість європейських країн шукає нові шляхи для фінансової та військової підтримки України у війні з рф, Угорщина активно відстоює інтереси агресора і плете інтриги проти офіційного Києва. Така позиція уряду підриває імідж країни на політичній арені і може мати негативні наслідки для Угорщини у майбутньому.

У зв'язку з цим виникає резонне запитання: заради чого прем'єр-міністр Віктор Орбан готовий ризикувати своєю політичною кар'єрою? За словами громадського діяча, екснардепа Борислава Берези, дана позиція не має нічого спільного з щирими дружніми почуттями до росії та володимира путіна. Фундаментом для цих стосунків слугує виключно шкурний інтерес. Більше того, "розрахунок" за надану підтримку здійснюється відразу, без обіцянок на майбутнє.

"Угорці дуже прагматичні. Вони не вірять у перемогу росії, тому не вважають за потрібне розмінювати свою підтримку на якісь поступки від росії у майбутньому. Все, заради чого Угорщина допомагає рф, вона отримує вже зараз. У першу чергу, це знижка на газ, яка допомагає уряду Орбана утримуватись при владі, а також непублічна допомога через фінансові інституції, які співпрацюють з росією. Саме цей меркантильний підхід, продиктований холодним розрахунком, змушує прем'єра Угорщини зраджувати Євросоюз, обмінюючи європейські цінності на свою присутність у владі, і закривати очі на війну в Україні", — каже Борислав Береза у коментарі "Телеграфу".

Політик зазначає: країни ЄС втомилися від Орбана, який залишається останнім оплотом росії в Європі. Рано чи пізно терпіння європейців вичерпається і вони розпочнуть політичний та економічний тиск на "друзів" російського диктатора.

Як далеко у підтримці рашизму дозволять зайти Орбану

Періодично в інформаційному просторі виникають різноманітні версії відносно рівня наближеності угорського прем'єра до президента рф, і того, які мотиви, окрім суто фінансової вигоди, він може мати у грі проти України.

Зокрема, існує версія, що Віктор Орбан був обізнаний щодо планів кремля напасти на Україну, адже мав візит до москви за місяць до повномасштабного вторгнення. Більше того, деякі конспірологи вважають, що володимир путін міг пообіцяти Угорщині частину територій на Заході України у разі перемоги росії у війні.

Дані версії не виглядають правдоподібними, вважає політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда. Адже, попри свої зв'язки з росією, Угорщина є членом Євросоюзу і НАТО, має спільні з ними розвідувальні інтереси, і така ситуація була б на грані фолу як для Угорщини, так і для рф.

"Згідно з нещодавнім соцопитуванням, 97% угорців вважають, що санкції проти рф повинні бути скасовані. Такий запит суспільства і конституційна більшість партії у парламенті дозволяє Орбану гратися в демократію. У цьому сенсі Угорщина і росія схожі: відставка або навіть смерть лідера не змінять суті режиму, який підтримується народом. Водночас, Угорщина не ризикне своїм положенням у Європі, діючи тими ж методами, що і держава-терорист, зокрема, претендуючи на чужі території. А допоки країна залишається членом ЄС та НАТО, вона муситиме рахуватися з їх внутрішніми порядками", — каже Євген Магда в коментарі "Телеграфу".

Попри невдоволення колективного Заходу діями угорського уряду, очікувати прямого втручання ЄС у зміну влади в цій країні не варто, вважає політичний експерт Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. По-перше, європейці загалом вкрай довго і неохоче наважуються на такі радикальні заходи, по-друге, гострої необхідності в цьому немає — окрім права вето (як показала практика, доволі умовного), жодного впливу на політичні процеси в Європі Угорщина не має.

"Давно доведено, що відносно демократичний режим набагато легше піддається впливу санкцій, ніж авторитарний. В Європі вже працюють над різними важелями впливу на Угорщину. Наприклад, шляхом економічних санкцій: затриманням траншів в рамках програми постковідного відновлення держав. Сербія вже відчула на собі тиск колективної Європи і швидко "відхрестилася" від підтримки рф. Якщо Угорщина не знизить свою активність у грі за росію, вона може стати наступною", — зазначив Голобуцький в коментарі "Телеграфу".