Злочини диктатора: чому путіна не можуть судити у Гаазі та який план "Б" має Україна

Чи постане володимир путін перед судом за війну в Україні

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну майже одразу набуло рис геноциду українського народу. Доказом цьому слугують наслідки звірств окупантів на Київщині та Херсонщині, кривавий терор Маріуполя та Харківщини, цілеспрямовані атаки критичної інфраструктури та захоплення АЕС для ядерного шантажу.

Тисячі воєнних злочинів, скоєних рядовими російськими солдатами та офіцерами, стали можливими, завдяки наказам військового керівництва зс рф або ж з мовчазної згоди керуючої ними "верхівки". Першою ланкою цього злочинного ланцюга є сам володимир путін, який, здавалось би, забезпечив собі місце на лаві підсудних у Гаазі ще 24 лютого 2022 року. Проте, як з'ясувалося, у цій справі все не так просто.

Днями у низці українських ЗМІ з'явилася інформація про те, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) не може порушити справу проти путіна за військову агресію в Україні через не ратифікований в Україні та росії Римський статут. А отже, кривавий диктатор може уникнути покарання за свої злочини.

"Телеграф" звернувся до українських посадовців та фахівців з міжнародного права аби з'ясувати, наскільки реальним є сценарій засудження вищого військово-політичного керівництва рф за агресію проти України.

Злочин та покарання

Станом на 1 лютого 2023 року в Україні зафіксовано 67 297 воєнних злочинів та злочинів агресії, скоєних росією з початку повномасштабного вторгнення. Ще 16 984 справи розслідуються під грифом "злочин проти національної безпеки". У магістральній справі щодо агресії проти України фігурують 636 підозрюваних з-поміж представників військово-політичного керівництва країни-агресора, повідомляє Офіс Генерального прокурора України.

Розслідуванням цих злочинів займаються не лише українські слідчі органи, а й команда фахівців Міжнародного кримінального суду, направлених на місця трагічних подій для збору доказів та правового супроводу цього процесу, адже він повинен стати першим кроком до притягнення винних до відповідальності.

Варто зазначити, що деякі з цих справ вже були доведені до суду, а 86 військовослужбовців зс рф навіть отримали вироки за скоєні злочини, щоправда, більшість з них були оголошені заочно. Серед них 25 осіб засуджені на строк від 10 років до довічного ув'язнення. Станом на сьогодні, з 250 росіян, щодо яких зібрано достатньо доказів для пред'явлення звинувачень, лише 18 перебувають під вартою в Україні як військовополонені, пише The Washington Post з посиланням на посадовців Офісу Генерального прокурора України.

Як не дивно, довести до суду справи щодо воєнних злочинів російських солдат та притягнути винних до відповідальності виявилося легше, аніж покарати винних у власне агресії проти України. Попри те, що в другому випадку деталі "справи" та імена злочинців відомі не лише слідству, а й усьому світу, на заваді правосуддю стоять бюрократичні труднощі.

Не всесильний МКС

Міжнародний кримінальний суд — орган правосуддя, що має повноваження здійснювати юрисдикцію стосовно осіб за найтяжчі злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства. Основи функціонування МКС закріплені Римським статутом, ратифікація якого дозволяє поширити юрисдикцію органу на державу та почати розслідування злочинів на її території.

Росія не лише не ратифікувала Римський статут на рівні законодавства, а й відкликала рішення про його підпис, що свідчить про невизнання юрисдикції МКС на території країни-агресора. Україна підписала РС ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, пояснює адвокат Микола Максимов.

За словами фахівця у сфері права, причиною цього з 2014 року є активна протидія ратифікації з боку військового керівництва України, яке побоюється, що суд почне розглядати справи виключно проти українських військових.

"Ратифікувати Римський статут можна і зараз, але для цього важливо гармонізувати внутрішнє українське законодавство. Також на це необхідна однозначна згода Верховної Ради України", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Водночас, адвокат спростовує тезу про неможливість засудження вищого військово-політичного керівництва рф за злочин агресії проти України виключно через не ратифікований Україною та росією Римський статут.

"Це не зможе зупинити суд від переслідування найвищої ланки військового командування з російської сторони, якщо МКС збере достатньо доказів щодо злочинних наказів", — зазначає експерт.

Станом на сьогодні, відповідно до норм Римського статуту, Україна зробила дві заяви, якими надала юрисдикцію МКС щодо розслідування трьох видів злочинів на території України. Так, прокурори Міжнародного кримінального суду розслідують в Україні воєнні злочини, злочини проти людяності, а також досліджують наявність ознак геноциду, каже голова Комітету ВР з питань правової політики, народний депутат Денис Маслов. Злочин агресії, що є найочевиднішим, і який найлегше довести, наразі не може розглядатися МКС з кількох причин.

"Дійсно, щоб притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво країни-агресора, за діючими нормами Римського статуту, росія повинна його ратифікувати. Проте, це не єдиний шлях до правосуддя через МКС. Справа може бути розглянута в Гаазі, якщо на це буде відповідне рішення Радбезу ООН. Але, враховуючи, що росія є його постійним членом, і має право ветувати дане рішення, наразі злочин агресії проти України в Міжнародному кримінальному суді розглядатися не може", — пояснює нардеп в коментарі "Телеграфу".

Трибуналу бути

Враховуючи вищезазначені аспекти, Україна ініціювала створення спеціального міжнародного трибуналу, який матиме юрисдикцію для розслідування злочину агресії проти України. На початку жовтня 2022 року Верховна Рада ухвалила постанову № 8094 про звернення до ООН, парламентів та урядів її держав-членів, а також Євросоюзу і Ради Європи щодо формування відповідного органу.

За словами Дениса Маслова, для створення спеціального міжнародного трибуналу рішення Радбезу ООН не потрібно. Він може бути сформований на підставі багатосторонньої угоди між державами, які визнають його юрисдикцію через резолюцію Генассамблеї ООН.

Рішення про створення органу було підтримано:

• Двома резолюціями Парламентської Асамблеї Ради Європи
• Двома резолюціями Європарламенту
• Декларацією Парламентської Асамблеї НАТО
• Резолюцією Парламентської Асамблеї ОБСЄ
• Резолюцією парламенту Литовської Республіки

Важливим аспектом є залучення до створення трибуналу європейських країн. Це дозволить затримувати російських злочинців на території кожної з держав, що підпадають під юрисдикцію трибуналу. Наразі національні правоохоронні органи України та Офіс Генерального прокурора активно працюють над збором матеріалів, які ляжуть в основу справ проти вищого військово-політичного керівництва рф, і навіть підготували обвинувальні вироки проти володимира путіна та інших посадовців, що брали участь в організації повномасштабного вторгнення в Україну.

За словами посла з особливих доручень МЗС Антона Кориневича, механізм роботи спеціального міжнародного трибуналу буде створюватися Україною у співпраці з міжнародними партнерами.

"Зараз ми перебуваємо на етапі консультацій та пошуку найбільш ефективної моделі для створення цього органу. Даний процес розпочався наприкінці лютого 2022 року і на сьогодні ми отримали потужну політичну підтримку. Тепер переходимо до юридичної роботи над тим, як ці рішення можуть бути оформлені. Чи запрацює трибунал до кінця війни, наразі сказати складно. Головним завданням сьогодні є його створення", — зазначив посадовець в коментарі "Телеграфу".