Вибори у Польщі: партія влади перемагає, опозиція — бере більшість у парламенті. Що це означає для України

Стали відомі офіційні результати парламентських виборів у Польщі. Перемогу здобула керівна партія "Право і Справедливість" з результатом у 35,38% голосів. Водночас казати про поразку опозиційних сил не зовсім вірно, адже кількість набраних голосів і створення коаліції дозволить їм утворити більшість у польському парламенті і мати суттєві важелі впливу на політичні процеси в країні.

"Телеграф" з'ясовував, як тепер розподіляться політичні сили у Сеймі і які наслідки це матиме для відносин Польщі та України.

Переможний програш

Згідно з результатами виборів, до парламенту увійдуть п'ять партій.

1. Правоконсервативне об’єднання на чолі з правлячою в країні вже вісім років партією "Право і справедливість" (ПіС), лідером якої є Ярослав Качинський. Депутати виступають за заборону абортів, збільшення ролі релігії та протистояння імміграції. Саме ця політична сила підтримувала надання Україні потужної допомоги з початку повномасштабного вторгнення. Втім, напередодні виборів ті ж політики спровокували міжнародний скандал, заборонивши перевезення українського зерна через територію Польщі, попри протилежне рішення Єврокомісії.
2. Головна опозиційна політична сила в Польщі "Громадянська коаліція" (ГК) з лідером Дональдом Туском, який, на відміну від своїх суперників, відстоює права жінок і неодноразово закликав до збільшення обсягів допомоги Україні.
3. Альтернативна політична сила "Третій шлях", (ТШ) яка також протиставляє себе "ПіС" і "ГК" і підтримує надання Україні всієї необхідної підтримки — як політичної, так і військової. Очолюється Шимоном Головнею і Владиславом Косіняком-Камишем.
4. Соціал-демократична "Лівиця", лідери якої є авторами резолюції про визнання росії державою-спонсором тероризму. Політична сила прагне йти в ногу з Євросоюзом і має цілком проукраїнські погляди.
5. Ультраправий альянс "Конфедерація свободи та незалежності" (Конфедерація) на чолі з Славоміром Менценим і Кшиштофом Босаком. Виступає проти прав жінок, за посилення ролі релігії в державі та має антиукраїнські погляди.

Мандати у польському Сеймі розподіляться приблизно наступним чином:

• "Право і справедливість" (35,38% голосів) — 200
• "Громадянська коаліція" (30,70% голосів) — 163
• "Третій шлях" (14,40% голосів) — 55
• "Лівиця" (8,61% голосів) — 30
• "Конфедерація" (7,16% голосів) — 12

Польський Сейм складається з 460 депутатів, тому для створення коаліції, яка мала б більшість, до неї повинен увійти 231 депутат. Враховуючи кількість набраних голосів, ймовірно, коаліція буде створена з опозиційних "ГК", "ТШ" та "Лівиці".

Тривожні тенденції

Національні інтереси України передбачають стабільну політичну ситуацію у Польщі, тому для нас кращим варіантом було б збереження статусу-кво — утримання при владі правлячої партії "ПіС", каже голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

Якщо ж у сусідній державі почнеться поглиблення внутрішньополітичних конфліктів і політичної поляризації, це може призвести до переключення уваги влади на виключно внутрішні процеси і відволікатиме від підтримки України.

"Діюча влада довела, що вона є дуже надійним партнером у питанні надання військово-технічної допомоги Україні. Вони не звертали увагу на позицію Німеччини чи ЄС. Я знаю їх, оскільки входжу в одну політичну групу з ними, групу консерваторів. Я і розумію їх. Вони, можна сказати, є польським аналогом справжніх американських республіканців доби Рейгана, до того ж, з дуже принциповою антиросійською політикою. Це вагомий плюс.

Ми не знаємо, яка коаліція буде створена. Якщо сформується коаліція з "ГК" та "Лівиці", без участі "ПіС", я не впевнений, що вони будуть підтримувати нас так активно і з таким ентузіазмом, як це робив "ПіС". З точки зору національних інтересів Польщі, допомога Україні — безперечно, один з пріоритетів зовнішньої політики. Водночас, риторика і реальні дії — це різні речі. Якою буде риторика опозиційної коаліції, до якої входять досить впливові противники надання Україні допомоги, як-то екс-міністр оборони Польщі, і які дії за нею послідують, нам невідомо, на жаль", — каже Олександр Мережко в коментарі "Телеграфу".

Крім того, політик впевнений, що за правління діючої влади Польща змогла б владнати навіть ситуацію з українським збіжжям, адже це питання набуло негативних ознак виключно на хвилі передвиборчого процесу в Польщі і було продиктоване радше емоціями, аніж реальними протиріччями між державами-партнерами.

Не варто падати до пострілу

Попри те, що, на перший погляд, ситуація в польському Сеймі для України близька до патової, висновки робити зарано, впевнений політичний аналітик Олексій Буряченко. За його словами, останнє слово у питанні створення коаліції, хоч як дивно, буде не за лідерами виборчих перегонів, а за третім номером у списку.

"Золота акція" зараз належить партії "Третій шлях", яку нерідко називають антисистемною, адже вона дійсно йде не в ногу з двома політичними гігантами, а декларує власне бачення майбутнього Польщі. Ба більше, саме на протиріччях між цими гігантами вона й заробила собі досить високі рейтинги. Якщо "Третій шлях" відмовиться входити в коаліцію опозиції, їм просто не вдасться утворити більшість — мандатів від решти партій без "ТШ" для цього не вистачить", — каже політолог в коментарі "Телеграфу".

У будь-якому разі, після виборів відносини України та Польщі вже не будуть такими, як раніше, адже тепер в парламенті не буде більшості правлячої партії. Політичні рішення будуть ухвалювати шляхом складних перемовин між політичними силами і носитимуть більш прагматичний характер, аніж це було за минулого парламенту.

Якщо коаліцію уворити не вдасться, Польщі доведеться йти на дострокові вибори, як це колись відбувалося у Болгарії, тому велику роль гратиме здатність діючої влади та позиції дійти консенсусу, каже політолог.

"Однак не слід панікувати. Жодної катастрофи ані у політичному, ані у безпековому, ані в економічному сенсі ці зміни у відносинах не принесуть. Якщо Україна буде вільною та незалежною і стане повноцінним членом ЄС, то разом з Польщею і країнами Балтії ми матимемо блокуючі пакети в ЄС, а за це дійсно можна поборотися. Перш за все, це про гроші, а поляки дуже прагматичні люди. Враховуючи це, ніхто не буде призупиняти допомогу Україні або блокувати наш шлях в ЄС", — впевнений експерт.

Олексій Буряченко зазначає: подальша політика Польщі, безперечно, буде визначатися через коаліцію, яка сформується після виборів, але вона в будь-якому разі не буде однобокою. Баланс сил буде збережено, а це означає, що місце для позитивних для нас компромісів завжди знайдеться.