Голову одеського банку звинувачують у ухиленні від податків: причому тут заступник голови НБУ Рожкова

Схоже, що в усіх банківських установах, де раніше працювала заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова, правоохоронці все частіше знаходять кримінальні злочини. Якщо раніше йшлося про Платинумбанк, екс-керівництво якого зобов’язують заплатити майже 1,5 млрд грн., то тепер йдеться про ухилення від податків на суму 102 мільйони гривень в іншій установі — "Фінбанку".

Днями Бюро економічної безпеки (БЕБ) України провело обшук у голови одного з банків Одеси, під час якого було знайдено проросійську символіку у вигляді георгіївських стрічок, друкованих пропагандистських матеріалів, наклейок, листівок із забороненою символікою комуністичного тоталітарного режиму. Глава фінустанови отримала підозру в ухиленні від сплати податку на додану вартість у сумі 102 мільйони гривень.

Банк ліквідовано, але справа продовжується

За інформацією "Телеграфа", ВЕБ відвідало Людмилу Зотєєву – в. о. голови правління "Фінбанку". Сама фінансова установа ніколи не була великою – під час ліквідації у 2017-му році розмір активів становив лише 764 млн грн.

Проте "Фінбанк" виконував важливу роль "кишенькового" банку для підприємця Олександра Грановського з Одеси. Йому за даними аналітичної системи YouControl належать 79% акцій.

Втім, у самого бізнесмена і так вистачає системних проблем — з лютого 2019 року він перебуває в розшуку на запит Ізраїлю — за шахрайство, підробку документів та відмивання грошей.

Але повернемося до самого "Фінбанку" — ще в лютому 2015 року активи банківської установи оцінювалися в 1,8 млрд грн, проте на момент його ліквідації 2017-го ця сума впала до 764 мільйонів.

Банківський бізнес йшов настільки погано, що самі власники у лютому 2017 року подали заявку до НБУ на ліквідацію, а вже у квітні Нацбанк відкликав банківську ліцензію.

Зрозуміло, 2015-го Україну накрила банківська криза, але, як вважають правоохоронці, зовсім не вона стала причиною банкрутства "Фінбанку", а умисел його керівництва.

Продали на мільярд гривень, але податки не сплатили

Що саме інкримінує слідство, зокрема Офіс генпрокурора України, Людмилі Зотєєвій?

Йдеться про кримінальне провадження №12016160500008564 від 9 листопада 2016 року, згідно з яким з лютого до березня "Фінбанк" продав своїх активів на суму 1 млрд 34 млн грн., що й призвело до зниження активів до 764 млн грн.

З цих угод "Фінбанк" мав сплатити податки, зокрема на додану вартість. Однак керівництво банку "домовилося" з ДПІ Приморського району Одеси та вносячи відомості про нібито відсутність банку за місцем реєстрації уникало сплати податків, наприклад, анулювавши свідоцтво платника ПДВ.

Справа в тому, що угоди з продажу активів "Фінбанку", за даними слідства, відбувалися в період між 16 лютого 2015 року, коли свідоцтво платника ПДВ було анульовано, та 16 квітня, коли його було відновлено. Тим самим усі операції з продажу активів банку за цей період пройшли "повз" бюджету.

При цьому самі угоди не були секретними і погоджувалися з НБУ, тобто податківці Приморського району чудово знали або легко могли дізнатися про операції, що здійснюються "Фінбанком", однак ухвалили податкову звітність банку за 2015-й рік без сплати ПДВ.

Підсумок таких махінацій банку та співробітників податкової, як вважає слідство, і став збитком для держбюджету у розмірі 102 мільйонів гривень. Згідно з інкримінованою статтею – частина 3 статті 212 КК Україна "Несплата податків в особливо великому розмірі", Людмилі Зотєєвій загрожує штраф у розмірі від 255 до 425 тисяч гривень з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років.

Вигоду отримав "Платінумбанк", а до того ж Катерина Рожкова?

Але набагато цікавіше покупці активів "Фінбанку", за угоди з якими тепер підозрюють Людмилу Зотєєву.

Самі угоди проходили абсолютно відкрито, покупцем частини кредитного портфеля "Фінбанку" виступив "Платінумбанк", про що повідомляла виконувач обов’язків голови його правління Катерина Рожкова.

Так-так, та сама Рожкова, яка у 2016-му році пішла на роботу в НБУ і зараз є першим заступником голови Нацбанку.

Більше того, у 2010-2013 роках Катерина Рожкова працювала у "Фінбанку" заступником голови банку.

Як заявила в березні 2015 року Рожкова, у "Фінбанку" очолювана нею банківська установа купила понад 80 кредитів та 4 банківські відділення. Але ПДВ із цієї угоди продавець – "Фінбанк", державі не заплатив.

У судових документах з кримінального провадження №12016160500008564 "Платінумбанк" також фігурує як покупець активів "Фінбанку", причому він єдиний згаданий. Можна припустити, що банк під керівництвом Катерини Рожкової був основним покупцем активів "Фінбанку".

Ще в 2016 році НБУ встановив, що власником "Платінумбанку" є інший одеський бізнесмен — Борис Кауфман, власник тютюнового монополіста "Тедіс-Україна", чий засновник росіянин Ігор Кесаєв щільно пов’язаний з ФСБ та ВПК країни-окупанта.

Оскільки у грудні 2022 року сам Борис Кауфман та Олександр Грановський затримувалися НАБУ та САП як підозрювані у створенні злочинної організації та підкупі чиновників, можна припустити, що вони близькі партнери. А значить, угода між "Фінбанком" Грановського та "Платінумбанком" Кауфмана могла бути "допомогою" партнеру з виведення активів із банку.

Втім, останнє можна вважати лише припущенням, але можна бути впевненим, що у будь-якому разі у правоохоронців навряд чи виникнуть питання до Катерини Рожкової у зв’язку з ухиленням від сплати податків "Фінбанком". Адже купівля активів "Платінумбанком" під час перебування Рожковою главою фінустанови була цілком законною, і до несплати податків продавцем вона жодного відношення явно не має.

Водночас Катерина Рожкова може отримати до 12 років ув’язнення у справі про виведення з "Платінумбанку" 1,1 млрд грн на "свої" фірми у вигляді фіктивних кредитів. За версією слідства, саме керівництво банку займалося подібними сумнівними операціями, і очолювала його на той час саме Рожкова.