Мільярд для "своїх": як збанкрутував "Платинум банк" і чому з Катерини Рожкової хочуть стягнути величезну суму

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) виграв суд проти першого заступника голови НБУ Катерини Рожкової і тепер вимагає від неї і 11 колишніх колег із "Платинум банку" виплатити 1,48 млрд гривень.

На думку ФГВФО, який керує ліквідацією фінустанови з 24 лютого 2017 року, саме його керівництво винне у тому, що банк став неплатоспроможним, що Фонд і довів у суді.

"Телеграф" розбирався, які Фонд має підстави так вважати, і чому може йтися про реальний тюремний термін для екс-керівництва банку.

Суд довжиною майже 3 роки

Ще у 2020 році ФГВФО звернувся з позовом до Госпсуду Києва, в якому просив стягнути з екс-керівництва "Платинум банку" (всього 12 осіб) 1 млрд 477 млн 708 тис. грн. Проте Господарський суд, а пізніше Північний апеляційний суд відхилили позов і лише Верховний суд України 28 липня 2021 року задовольнив касаційну скаргу ФГВФО і зобов’язав суди нижчої інстанції прийняти позов до розгляду.

Весь 2022 рік через воєнний стан розгляд позову постійно відкладали, нарешті 18 січня 2023 року Господарський суд Києва знову відмовив ФГВФО в задоволенні позову. Проте вже 12 червня Північний апеляційний суд задовольнив позов, зобов’язавши цим колишнє керівництво "Платинум банку" виплатити майже 1,5 млрд грн.

У відповідь екс-керівництво фінустанови звернулося з касаційною скаргою до Верховного суду, тим самим повторивши шлях ФГВФО, щоправда, поки що безуспішно. Дані про це можна знайти в аналітичній системі YouControl.

Але чому у Фонді такі впевнені, що саме керівництво "Платинум банку" винне у його банкрутстві і має заплатити?

З банку вивели 1,1 млрд грн для своїх

Під час розгляду позову на одному із судових засідань юристи ФГВФО вимагали документацію, пов’язану з видачею кредитів ПП "Логістик Транс", ТОВ "Кодос Інвест", ТОВ "Ошер", ТОВ "Стратагема-інвест", ТОВ "Титан-Юг" та ТОВ "Реал Інвест".

Цілком "випадково" всі ці фірми фігурують у кримінальному провадженні №12015100000000334 від 10 квітня 2015 року, в якому Нацполіція підозрює керівництво "Платинум банку" у розкраданні 1,1 млрд грн коштів фінустанови.

За даними судових документів із OpenDataBot, з грудня 2013 по травень 2014 року на підконтрольні банківському керівництву фірми, вважає слідство, було виведено 1,1 млрд грн.

Згідно з кредитними договорами, кошти цим фірмам виділяли для придбання сільгосптехніки у іноземних компаній Emportesa Trading LTD, Ormovinia Enterprises LTD, Bretasia Trading Limited. Гроші було переведено за кордон, проте товар до України так і не прибув.

Як виявилося, "всупереч цільовому призначенню, частина кредитних коштів спрямовувалась на погашення кредитних зобов’язань підприємств перед ПАТ "Фінбанк", а частина коштів спрямовувалась на рахунки нерезидента Carosan Trading LTD (Рига, Латвія), що не було передбачено умовами кредитних договорів", — йдеться у судових документах.

Простіше кажучи, гроші вивели з України за допомогою підставних фірм.

Але самі кредитні договори з "Платинум банком" залишилися, і коли через рік термін їхній дії минув, керівництво банку продовжило їх, знизивши відсоткові ставки з 10% до 5% і навіть 1%.

Для надання законності продовженню термінів дії кредитних договорів як заставу керівництво "Платинум банку" приймало цінні папери, що випускаються ПАТ "Страхова компанія "Стандарт РЕ" та ПАТ "Глобал Транспорт Логістик". Хоча у 2015 році Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку призупинила торгівлю цінними паперами зазначених суб’єктів.

Нарешті, у 2016-му інша фірма – ТОВ "Таргар" – забезпечила видані вищезгаданим ТОВ кредити майном дробильно-сортувального заводу та комплексу перезавантаження при залізничних перевезеннях загальною вартістю 380 млн грн. Щоправда, швидко з’ясувалося, що ця фірма була фіктивною, як і нібито "закладене" нею майно.

Нарешті, прямо в ході здійснення даних операцій у 2015 році помер директор ТОВ "Стратагема-інвест" і весь 2016 його підпис на документах по кредиту "Платинум банку" просто підробляли.

Загалом, за версією слідства, під час видачі подібних кредитів підставним фірмам, близьким до керівництва "Платинум банку", лише за 2013-2014 роки фінустанові не повернули кредитів на суму 972,4 млн. грн. і 62,99 млн. дол.

Однак у тому ж 2016 слідство затихло, а останні судові документи з кримінального провадження №12015100000000334 датуються листопадом.

Катерині Рожковій загрожують 12 років ув’язнення?

Треба сказати, що звинувачення екс-керівництву "Платинум банку" в 2015-2016 роках висунули дуже серйозні статті за шахрайство, розкрадання грошових коштів, легалізацію злочинних доходів і "дрібницю" на кшталт підробки документів.

Найсерйознішими звинуваченнями були стаття 190 КК України частина 4 "Шахрайство вчинене в особливо великих розмірах або у складі організованої групи" та стаття 191 КК України, частина 5 "Заволодіння майном шляхом використання службовим становищем". В обох випадках санкції статей передбачали для винних ув’язнення до 12 років позбавлення волі.

Тобто, якби слідство знайшло докази, які доводять намір керівництва "Платинум банку" у розкраданні 1,1 млрд грн із банку шляхом видачі фіктивних кредитів, вони могли б сісти на строк до 12 років. Серед них могла б виявитися і Катерина Рожкова.

Керівництво "Платинум банку" рятувала Рожкова та НБУ?

І тут саме час запитати себе: чому слідство зупинилося і причому це кримінальне провадження до позову ФГВФО і особисто заступника голови НБУ Катерини Рожкової?

Відповідь проста – у 2013 році Катерина Рожкова працювала у "Платинум банку" заступником голови правління, а у 2014-2015 роках виконувала обов’язки голови фінустанови.

Простіше кажучи, багато кредитних договорів, які слідство вважало фіктивними та спрямованими на розкрадання коштів банку, підписувалися саме за часів керівництва банком Катерини Рожкової.

У тому ж 2015 році вона перейшла на роботу до Національного банку України, а 25 жовтня 2016 року стала заступником голови НБУ. Нагадаємо, що останні судові документи щодо можливого розкрадання з "Платинум банку" 1,1 млрд грн датуються листопадом того ж року.

Не виключено, що НБУ не був зацікавлений у галасі навколо ймовірного розкрадання у банківській установі, звідки до Нацбанку прийшов перспективний співробітник в особі Катерини Рожкової. Її кар’єра в головному банку України вдалася – 15 червня 2018 року вона стала першим заступником голови НБУ та продовжує обіймати цю посаду досі.

Тим часом у НБУ ухвалили остаточне рішення щодо "Сенсу банку" (колишній "Альфа банк" — його націоналізують, як раніше "Приватбанк").