Півмільярда доларів у росії та спроба обійти санкції: чим живе PariMatch після заборони в Україні

PariMatch може продовжувати заробляти гроші в росії незважаючи на війну

Попри російську агресію низка українських фірм, як і раніше, намагаються всидіти на двох стільцях і продовжують заробляти і в Україні, і в росії. І хоча за такі спроби влада їх карає, ті намагаються обійти заборону на ведення бізнесу в Україні. Але й тут на них чатують проблеми, пов’язані з незаконним гральним трафіком. Про один із подібних випадків днями повідомляв співзасновник monobank Олег Гороховський — тоді виникли складнощі у букмекера BuddyBet, якого пов’язують із підсанкційним PariMatch.

"Телеграф" вирішив розібратися, чому одна із найстаріших бетінгових компаній України під торговою маркою PariMatch опинилася під забороною в Україні, і чи могло так статися, що компанія продовжує працювати, але вже під іншою вивіскою.

Майже 30 років на гральному ринку України

ТМ PariMatch є справжнім ветераном гральних ігор в Україні, адже вона була зареєстрована як ТОВ "Парі-матч" ще 1995 року. Щоправда, в самій компанії роком створення бренду вважають 1994-й. За час своєї роботи PariMatch не лише зміцнився на ігровому ринку України, а й закріпився у статусі сімейної фірми.

Так, якщо власником ТОВ "Парі-матч" є Едуард Швіндлерман, то от компанією, своєрідним "дзеркалом" PariMatch — ТОВ "Паріматч", володіє його дочка Катерина Білоруська.

Щоправда, не безпосередньо, а через кіпрську фірму FIRSTPM ENTERTAINMENT LTD, створену за тиждень, 15 листопада 2019 року, до реєстрації ТОВ "Паріматч".

Із 2019 року власницею ігрової імперії PariMatch стала саме Катерина Білоруська зі статком у понад 400 мільйонів доларів.

Складно сказати, що спонукало Едуарда Швіндлермана провести такий "ребрендинг" — втома від бізнесу та бажання відпочити, чи ж увага до його персони з боку журналістів та слідчих.

Наприклад, 2017 року тоді ще Генпрокуратура України вважала, що ТОВ "Парі-матч" було однією з ключових ланок схеми з відмивання брудних грошей та виведення останніх за кордон. Зокрема, приймаючи від гравців ставки, компанія переказувала гроші за кордон у рамках виконання зобов’язань за контрактами з іноземними фірмами. Усього, на думку слідства, таким чином виводилося до 20 млн грн. на день, а загальна сума склала 350 млн дол. Втім, довести щось слідство так і не зуміло.

Згодом звинувачення у сумнівних операціях, а пізніше у співпраці з агресорами, стануть для PariMatch звичайною справою. Так само як і "мімікрія", подібна до реєстрації нової фірми, як це було з ТОВ "Паріматч".

Два стільці під час війни

Після ребрендингу 2019 року PariMatch намагається створити собі імідж повністю законної компанії, зокрема, стає першим оператором ринку, який отримав ліцензію на азартні ігри після їхньої легалізації в Україні. Свій дозвіл фірма отримала у березні 2021 року.

При цьому цілком легально компанія працювала в росії, де, за підрахунками журналістів, після 2014 року збирала від 7 до 15 млрд рос. руб., отримуючи чистий прибуток до 400 млн руб, або 150 млн грн. Результат дозволяв компанії входити до першої десятки російських букмекерських компаній.

Але 24 лютого 2022 року радикально змінило ситуацію – тепер кожна фірма, яка працювала одночасно в Україні та росії, мала вибрати, де їй залишитися. У березні у PariMatch заявили, що відкликали франшизу і припинили співпрацю з росією. Також росію відключили від софту Parimatch Tech і позбавили прав використовувати бренд Parimatch у будь-якому вигляді.

Однак швидко з’ясувалося, що ще раніше в росії Parimatch заявив про черговий "ребрендинг" — так на світ з’явився оператор грального ринку росії Paribet, який був створений ТОВ "Бетринг", котре раніше працювало в росії під брендом Parimatch.

Ребрендинг по-російськи

ТОВ "Бетринг" має дуже цікаву структуру власності — воно належить такому собі ТОВ "Фінбрідж", а те на 85% є власністю ТОВ "Играющий мир". В останній же фірмі дивовижна рівноправність — одразу четверо партнерів володіють по 15% статутного фонду, а ще п'ятеро засновників володіють рештою у 40%.

Чому це дивує? Тому, що для прийняття рішення у фірмі потрібна згода чотирьох основних власників фірми, чого далеко не завжди можна досягти. Найімовірніше тут два варіанти:

• партнери живуть дуже дружно та згодні з усіх питань бізнесу;
• вони просто підставні особи, які голосують разом так, як їм скаже справжній господар фірми.

Цікаво, що один із чотирьох основних співвласників "Играющего мира" — Ігор Вишняков, раніше згадуваний чи то як партнер, чи то як найманий менеджер "Париматч россия". У всякому разі, так стверджували російські ЗМІ.

Ймовірно, з цієї причини в самій росії справжнім власником "Бетрингу" вважають Тетяну Білоруську – дружину Едуарда Швіндлермана та матір Катерини Білоруської.

Зазначимо, що, за даними профільних ЗМІ, 2022 року "ребрендинговий" Paribet заробив у росії 38,8 млрд руб., що на той час було еквівалентно 550 млн дол.

Ймовірно, саме з цих міркувань РНБО України 10 березня 2023 року ухвалила рішення про включення Parimatch до списку санкцій. Вже 11 березня відповідний указ підписав президент України.

Чи невинний "Паріматч"?

Санкції РНБО передбачали практично повну заборону роботи ТМ Parimatch на 50 років, що фактично ставить хрест на компанії в Україні.

Спочатку оператор повністю прийняв рішення влади і заявив про припинення своєї роботи, але потім стали відбуватися дивні метаморфози. Через 9 днів на сайті президента України з’явилася петиція, яка закликала зняти санкції з "Паріматч".

Після того, як документ набрав 25 тисяч підписів, 25 липня президент Володимир Зеленський доручив прем’єр-міністру Денису Шмигалю розібратися у цьому питанні. Але судячи з усього, відповідь Кабміну навряд чи буде позитивною для ТМ Parimatch.

За даними РБК-Україна, Комісія з регулювання азартних ігор виявила спроби Parimatch обійти санкції. Йдеться про створення букмекера BuddyBet, яким керує та ж компанія з острова Кюрасао Winever BV, як і раніше Parimatch. Більше того, навіть сайт BuddyBet, по суті, є копією сайту Parimatch, доки той працював до березня 2022 року.

Крім того, український суд визнав факт роботи оператора Parimatch у росії як юридичний факт, визнавши неспроможними спроби компанії домогтися спростування інформації у ЗМІ як недостовірної.