"Одна серія "Футболіста" нам обійшлася в $1000": відверте інтерв'ю Дмитра Поворознюка про сенсаційний YouTube-проєкт

Дмитро Поворознюк – лідер думок футбольного YouTube-простору в Україні, який неабияк вплинув на розвиток медіа в нашій країні. Ведучий YouTube-каналу «Трендець» неодноразово заявляв, що його мета популяризувати український футбол. Піком його кар’єри, на цей час, є серіал «Футболіст», де Дмитро перевтілився зі звичайного блогера в професійного футболіста.

В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Телеграф» Дмитро розповів про ідею створення шоу, тонкощі першого сезону, головну «фішку» продовження «Футболіста», тяжкі розмови з дружиною. Також вдалося з’ясувати деталі конфлікту з «Шахтарем» і феномен каналів Алієва та Мілевського.

«Рівне – рідне місто»: Поворознюк – про головних героїв «Футболіста»

- Раніше місто Рівне асоціювалось з видатними українськими спортсменами: Наталя Прищепа, Михайло Романчук, а нині – асоціація з футбольним клубом «Верес» і проєктом «Футболіст».

- Круто, що всі асоціації пов’язані зі спортом, а не з бурштином чи корупцією. Це ще один з факторів, який показує, що спорт завжди всім цікавий і цим всі пишаються. Ідея (зняти «Футболіст» - прим.) народилася в Одесі, коли я зіграв товариський матч за «Чорноморець». Тоді я зрозумів, що «прикольно» показати свої відчуття. Ми тоді знімали «по-фану» - хотіли продемонструвати, що, типу, я не можу, мені складно. Але, в процесі я зрозумів, що це круто було б показати і прокачати себе до якогось рівня. До будь-якої ідей ти повинен дійти, вони не народжуються в один момент. Не може бути такого: я сяду з бокалом вина, і «бах», мені пришла геніальна ідея – такого не буває. Тобто, ти працюєш в якійсь сфері, і з часом ідеї народжуються. Ти повинен себе готувати і йти до цього.

- Ідея стати футболістом народилась давно, і ти почав набирати форму, тренуючись з відомими українськими наставниками: Миколою Павловим і Романом Григорчуком. Тобі реально допомогли тренування чи це медіа хід, щоб нагадати глядачам про цих наставників?

- Дуже важко себе «прокачати» за рахунок індивідуальних тренувань, зрозуміло, треба грати і тренуватися з командою. Це в чомусь допомагало: з’являлося розуміння, що таке витривалість, як потрібно поставити ногу, і таке інше. Проте, в процесі тренувань з командою ти це забуваєш, ти не можеш згадати інтуїтивно. Звичайно, якусь теорію вони допомогли, хоча, більшість я і так розумів, бо в дитинстві грав в чемпіонаті України (у своїй віковій групі). Найважливіше, коли приходиш в команду, коли з ними тренуєшся – це вже інша історія. Спочатку я тренувався за районну команду, грав за деякі команди, а потім уже перейшов у «Верес».

- Чому обрав саме «Верес», від яких клубів ще були пропозиції?

- Насамперед, Рівне – рідне місто, де я народився і виховувався. Навіть якби команда була у Другій лізі України, однаково, це був би «Верес». Пропозиції? Назви не можу назвати, тому що це буде нечесно, щодо тих клубів. Однак, це було кілька клубів західної України, і трішки менше – зі Сходу та Центру.

- Чисто теоретично, ти міг грати в одній команді з Артемом Мілевським…

- Теоретично, мабуть, міг, але, я не розглядав клуби УПЛ. В них є офіційний транслятор, і ти не маєш права знімати те, що відбувається на полі. З точки зору контенту і знімань УПЛ не підходила. Була б або Перша, або Друга ліга. Теоретично, якби мене запросили в умовне "Динамо", "Рух", "Інгулець", то я б навряд-чи пішов туди. Бо відпадала важлива частина емоцій – це сам матч, роздягальні, та все, що відбувається навколо гри.

- Всі ми знаємо, що вихованці «Вереса» вкрай рідко грають за першу команду. З виходом першої серії «Футболіста» «пішли» коментарі із серії: «Ну звісно, потрібно бути блогером, щоб грати - краще дайте шанс молодим хлопцям», як ти ставишся до такої критики?

- Це абсолютно нормальна і зрозуміла позиція. Ти не можеш сподобатись всім. Багато хто думав, що мене будуть «протягувати», що я в кожному матчі маю виходити на поле, зрозуміло, що таких домовленостей не було і не могло бути. На першому місці команда та результат, а вже потім можливість з нею щось знімати, через те я зіграв лише 10 хвилин, і тих могло б не бути. Для мене найважливіше було «зарядити» команду позитивними емоціями. В середньому склад команди формують 25 футболістів, і зрозуміло, що деякі не грають. Якщо взяти «Верес», то в нас є футболісти, які не провели на полі жодної хвилини. Є люди які не грають, тому що їх тренер «не бачить» (в складі – прим.), а не тому що тут є Поворознюк.

- Чи вийшов би на поле за команду Першої ліги, якби не був блогером?

- Думаю – ні, на цей момент я не був готовий. Я думаю, що заслужив свою появу на полі в тренувальному процесі та своїм бажанням. Одна історія, наскільки ти готовий допомогти команді на футбольному полі вже зараз, і зовсім інша – наскільки ти віддаєшся на тренуваннях. Я вважаю, що на тренуваннях «вмирав»: бився, боровся, бігав, не зупинявся. Часто навіть талановитий футболіст міг ходити на тренуванні і не викладатися. Футбол не обдуриш, всі все бачать.

- Опиши трьома словами Юрія Вірта як тренера.

- Харизма. Дистанція. Тобто, він на дистанції з футболістами. Інтуїція. Він відчуває, яких футболістів запросити, кого поставити. Цей тренер дає результат, і за його керівництва прогресує багато гравців.

«Проєкт став дуже успішним»: комерційна сторона «Футболіста

- Зі скількох людей складався ваш штат під час зйомок першого сезону «Футболіста»?

- Нас три людини: я, монтажер та оператор. Ми робимо весь продакшин. Я вважаю, що це дуже важливий момент у бізнес-стратегії, тобто, ми робили проєкт, який би був також комерційно успішним. Розбивати величезний штаб, так як це роблять в Англії, коли знімають серіали про «Тоттенхем», «Ман Сіті», «Сандерленд» чи «Лідс», де працює 50-100 чоловік, де бюджети становлять мільйони фунтів – немає сенсу.

- Де мешкаєш під час зйомок, скільки часу йде на монтаж однієї серії?

- Перший сезон я жив у батьків своєї дружини. Жили там, бо їй було комфортніше з двома дітьми перебувати у своїх батьків «Жили» - поняття дуже відносне тому, що я приїздив тільки ночувати. У другому сезоні я буду жити на базі з футболістами, а моя дружина залишилась в Бучі під Києвом. Свідомо не хотів жити в батьків для того, щоб максимально зануритися у команду. Серіал футболіст знімається без зупинок кожного дня. Монтуємо також кожного дня. Намагаємося робити, щоб випуск виходив раз на тиждень, тривалістю 35-50 хвилин. Це дуже складна робота тому, що тобі треба роботи насичений випуск, паралельно тренуватись, домовлятись щодо локацій для зйомок та інше. Робота починається з самого ранку і закінчується пізно вночі.

Гроші

- Одна серія «Футболіста» нам обійшлась, приблизно, в тисячу доларів. Тобто, ціна нашого проєкту – 5-7 тисяч доларів. Навіть з цими ресурсами, мені здається, ми зняли той проєкт, який викликав певний інтерес в Україні. Мені особисто не соромно, я пишаюсь ним.

- Чи покриває «рекламна частина» ці витрати, ви змогли вийти в «плюс»?

- Звичайно, цей проєкт став дуже успішним. YouTube –канал «Трендець», з комерційної точки зору, прибутковий проєкт. Серіал «Футболіст» підняв канал взагалі на інший рівень. Вперше в нашій історії ми отримали стільки рекламних запитів, що не можемо їх інтегрувати у випуск. Деколи доводиться відмовлятись від реклами – це говорить про те, що проєкт дуже цікавий з фінансової точки зору.

- Як цей проєкт вплинув на медіа-простір в Україні та футбольні клуби?

- Це проєкт, який вплинув на багато українських клубів. Зрозуміли для чого в команді люди, які б могли створювати відео-контент. Це все дуже просто пояснюється. Команда завжди бачить себе з одного боку, а коли вони дивляться на себе на відео, то це зовсім по іншому. Цей проєкт дозволив футболістам «Вереса» поглянути на себе під іншим кутом, побачити, що вони команда, що вони сильні та можуть бути лідерами. Це команда, яка тільки вийшла з Другої ліги, і багато хто її не бачив серед претендентів на вихід в УПЛ. На сьогодні команда на другому місці в таблиці, і це через те, що вони побачили себе зі сторони і зрозуміли, що вони можуть багато чого досягти.

Я взагалі радив би кожній команді, яка хоче досягати важливих цілей, щоб у них була людина, яка б знімала відео і показувала футболістів зі сторони. Є багато прикладів, коли відомі наставники (Гвардіола, Сімеоне) показували фільм про свою команду, щоб «зарядити» футболістів перед важливими матчами.

- Чим відрізняється «Футболіст» від аналогів про англійські клуби.

- Вони роблять підсумки сезону, коли ти знаєш, чим все закінчилось, а ми робимо реаліті-шоу, фактично. Ми не знаємо, чим закінчиться історія з «Вересом». Один мій друг називає це «Гарячими пиріжками». Друга відмінність – те, що сам блогер стає футболістом, щоб показати все максимально з середини. Жоден англійський аналог проєкту цього не зробив.

«Дружина пішла на жертви заради мене»: Поворознюк – про тонкощі підготовки другого сезону «Футболіста»

- Нещодавно ти анонсував вихід другого сезону серіалу «Футболіст», чи зміниться якось специфіка проєкту?

- Ми хочемо, щоб це було інакше. Сам кістяк і фундамент залишається таким самим: матчі, підготовка команди, історії футболістів і життя команди. Однак, додасться дуже важливий момент, який буде відрізнятись від першого сезону. Ми хочемо, щоб «Верес» став «маяком» обласного центру, про який мало хто знає. Моя ціль – зробити якісь соціальні проєкти. Хочеться допомогти місту стати цікавішим, і для мешканців, які тут живуть, і щоб про нього дізналися у всій Україні.

- Після завершення першого сезону «Футболіста» президент «Вереса» - Іван Надєїн, відповідаючи на питання продовження серіалу сказав, що в тебе контракт з клубом до кінця чемпіонату…

- Юридично мій контракт підписано до кінця сезону. Я не міг підписали договір на менший строк, але ми домовились одразу, що зможемо розірвати його за згодою сторін. Після завершення першої частини сезону, я думав, що це крапка. Взагалі, я їхав у «Верес» знімати десь на місяць, потім залишився на два. Другого сезону взагалі в планах не було. Але, розуміння того, що десь залишилась недосказаність: вийдемо в УПЛ – чи ні, чи добудують стадіон. Я зрозумів, що хочу це робити, однак, попросив час на роздуми. Потрібно було порадитись з дружиною, адже, ми десь на 5 місяців жили б у різних містах.

- Як вдалося вмовити дружину відпустити тебе на такий великий строк?

- Місяць ми говорили з дружиною: можемо, не можемо. Вона казала: Дім, не потрібно це робити, ми втратимо багато часу разом. Але, чим більше ми говорили, тим більше моя дружина розуміла, що для мене це важливо. Вона не хотіла, щоб для мене це була така велика жертва і пішла мені на зустріч. Одразу рішення не було, типу: Та ні – буде другий сезон, просто дамо інтригу… Ні. Були дуже часті діалоги. Вийти з рідною командою в УПЛ, зробити щось для міста, зняти щось масштабне – можемо тільки зараз. Діалог був такий: «Без твого погодження я нікуди не поїду, ти повинна мене підтримати!». В якийсь момент вона зрозуміла і пішла на «жертви» заради мене, і сказала: «Я бачу, наскільки для тебе це важливо!»

«Я не думаю, що цим проєктом я буду займатись багато років» Про життя каналу «Тренедець» та конфлікт з «Шахтарем».

- Під час зйомок «Футболіста» ти весь час з командою, чи не було думок запросити ще одного ведучого, щоб паралельно випускати й інший контент?

- Так, це єдиний проєкт, яким я займаюсь. Тому, що він займає багато часу, і навіть зараз ми працюємо без вихідних. Взяти ведучого? Ми думали. Знову таки, було б вигідніше з точки зору фінансів, але найголовніша проблема – проєкт асоціюється тільки зі мною, і ввести другого ведучого буде проблематично. Але, я думаю, що зараз все йде до того, що ми будемо шукати таку людину. Я не думаю, що цим проєктом я буду займатись багато років. Однак, хочеться масштабуватися. В українському футболі ми досягли високих цілей, а з часом хочу спробувати якийсь англомовний канал на більшу аудиторію.

- Ти зізнавався, що досить довго не вдавалось домовитись з Миколою Шапаренко з приводу випуску на каналі «Трендець», і тут – «Бінго…». Чи задоволений ти результатом і переглядами цього відео?

- Довго домовлялися з Шапаренко через заборону Хацкевича, чи когось ж тренерського штабу Динамо, які не дозволяли Миколі давати інтерв’ю, щоб це не відволікало його. Випуск «зайшов», там було досить багато емоційних моментів. Я вважаю, що в кожному відео повинні бути свої емоційні «хуки», які запам’ятаються людині. Там були його перший тренер в УПЛ – Микола Павлов, футбол з дітьми, «динамівські справи», та інше. Мені здається, що вийшло досить круто.

- Випуск з Тарасом Степаненко. Ти якось сказав, що «Шахтар» образився на тебе за слова про «Золоту клітку» та «забракував» своїх футболістів для випусків, ви знайшли компроміс?

Ми давно домовились зі Степаненком, але клуб вважав, що ми не правильно їх критикуємо – це їх позиція. Такі конфлікти є часто і в різних країнах – цілковито робочий процес. Не було ініціативи зустрітися з представниками «Шахтаря» обговорити (пояснити), що ніякої за ангажованості немає. Потім, так співпало, що зустрілися, поспілкувались і вирішили всі питання. Ми – видання, в якому немає цензури. Це не означає, що ми домовились не критикувати «Шахтар», чи будемо робити так, як вони хочуть – абсолютно ні. У нас є своя позиція. Я говорив: Якщо ви знайдете людей, які нам заплатили за те, щоб ми випустили джинсу проти «Шахтаря», то я готовий заплатити вам вдвічі більше.

Про специфіку каналу «Трендець».

- Ми – про позитив, розважальний контент. Коли людина виключає ролик, то їй повинно бути приємно і радісно.

- Назви ТОП-3 випуски, які б ти подивився на YouTube -каналі «Тренедець».

- Окремо винесу проєкт «Футболіст» - це пік контенту; Автограф у Кріштіану Роналду. І третім – перший випуск, щоб порівняти. Бонусом глянув би випуск про Марину Попаденко – дівчина, яку мало хто знає, але контент вийшов цікавим.

«Намагаюсь бути на задньому плані»: Поворознюк про YouTube –канали Алієва і Мілевського

- Тебе часто запрошують в «тусовки» «Мілі» і «Кента», хоча це дійсно не твій формат…

- Коли вперше домовлялись з Мілевським про випуск, то я написав йому в Instagram, він мені не відповів. Я поїхав записувати випуск в Брест про Динамо, але Міля мене «проморозив». Треба розуміти, що в нього є агент, який займається всіма іміджевими речами. Я зв’язався з Панковим (футбольний агент Олександр Панков - Авт.) і він нам все класно організував, ми записали випуск. Однак, умовою Панкова було: Ми знайдемо для тебе час, але ти повинен знятися у випуску на каналі Мілі» Я не дуже комфортно себе відчуваю в таких форматах, де можуть багато говорити про секс, алкоголь, вживати матюки. Я дотримуюсь іншого способу життя. Я намагаюсь менше говорити, бути десь на задньому плані, тому що я іншого формату людина, і мені складно. Відмовити? Теж не правильно. Проте, круто, що футболісти відкрили свої YouTube -канали. Розвиваються, розказують, стають відкритими.

Раніше Артем Мілевський розповів про "монстра" в новій команді УПЛ, а також поділився планами на сезон.