Офіс мовного омбудсмена Кременя обійшовся держбюджету у 17,7 млн грн: на що витратили гроші

Читать на русском
Автор
59
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь Новина оновлена 15 вересня 2021, 09:32
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь

Найбільше витратили на заробітні плати працівників — 13,5 млн грн

Офіс мовного омбудсмена Тараса Кременя обійшовся державному бюджету у понад 17,69 мільйонів гривень. Саме таку суму витратили на Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови з моменту його створення 25 червня 2020 року.

Про це відомство повідомило у відповіді на запит видання "Фокус".

Зазначається, що у 2020 році на утримання Офісу мовного омбудсмена витратили понад 6, 84 млн грн, з яких 5,44 млн грн пішли на заробітні плати працівників відомства. Решту суми — 1,07 млн грн — склали"нарахування на заробітну плату".

З початку 2021 року і до 13 вересня на роботу відомства витратили вже 10, 85 млн грн. З яких левова частка — 8,02 млн грн — виплата заробітних плат. Ще 1,76 млн грн — "нарахування на зарплату". Крім того, протягом року 631,8 тисяч гривень пішла на закупівлю обладнання і предметів довгострокового користування.

Загалом на 2021 рік у бюджеті на відомство, яким керує Тарас Кремінь, заклали 20,4 млн грн, при чому 13,3 млн грн передбачаються на заробітні плати.

Варто зазначити, що Секретаріат мовного омбудсмена створили як юридичну особу постановою Кабміну від 25 червня 2020 року. Запис у держреєстрі зʼявився 3 серпня.

Офіс Тараса Креміня обійшовся держбюджету у 17,7 млн грн
Офіс Тараса Креміня обійшовся держбюджету у 17,7 млн грн
Офіс Тараса Креміня обійшовся держбюджету у 17,7 млн грн
Офіс Тараса Креміня обійшовся держбюджету у 17,7 млн грн

Нагадаємо, 4 вересня 2019 року стало відомо, що уповноваженим із захисту державної мови стане Тарас Кремінь — український політик та вчений. За фахом — учитель української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури. До цього Кремінь обирався депутатом Миколаївської облради, був нардепом 8-го скликання, очолював підкомітет з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти.

Як повідомляв "Телеграф" раніше, Конституційний суд поставив крапку в історії з законом про українську мову.