Якщо завтра локдаун: чи перейде Україна повністю в червону зону

Читать на русском
Автор
741
Локдаун в Україні Новина оновлена 28 жовтня 2021, 13:03
Локдаун в Україні

Про те, наскільки велика ймовірність «закриття» всієї країни і чим це загрожує економіці та українцям, «Телеграф» поговорив з експертами

Вже півтора року наше життя – це якийсь «день бабака», що не припиняється. Ми живемо від карантину до локдауну, від локдауну до карантину вихідного дня і так по колу. Медики кажуть, що поки не варто розраховувати на зменшення рівня захворюваності на коронавірус у нашій країні. Цього сезону уряд підготував українцям новинку – «точкові карантини». Але з кожним днем областей у «червоній зоні» стає дедалі більше, тож ризик запровадження тотального локдауну в Україні досить серйозний.

Вже 15 областей "червоні"

Із 30 жовтня Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відправила до «червоної зони» ще 7 областей.

«Відбулося позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, – повідомив учора у своєму Telegram-каналі міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов. – За результатами Державна комісія вирішила встановити з 00 години 00 хвилин 30 жовтня 2021 року «червоний» рівень епідемічної небезпеки на території Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Хмельницької та Чернігівської областей».

Нагадаємо, що станом на 23 жовтня в Україні "червоними" були Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Сумська та Херсонська області. З 26 жовтня до них приєдналися Рівненська та Миколаївська. Тобто з 30 жовтня «червоними» стануть 15 областей із 24 – майже дві третини.

Міністр нагадав, що червоний рівень епіднебезпеки передбачає низку обмежень, які запроваджуються в регіонах. Зокрема, забороняється робота закладів громадського харчування, ТРЦ, непродовольчих ринків та магазинів, проведення масових заходів тощо.

При цьому обмеження не діятимуть, якщо 100% працівників та відвідувачів закладів (заходів) вакциновані.

Також для повністю вакцинованих не діятимуть обмеження, встановлені для міжрегіонального транспортного сполучення.

Причинно-наслідкові зв’язки

У тому, що Україна у прискореному режимі наближається до повного локдауну, упевнений президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко.

«Якби влада ухвалювала раніше життєво необхідні розумні рішення щодо стримування епідемії, критичної ситуації, яку ми маємо на сьогодні, можна було б уникнути, – вважає експерт. – Але, на жаль, Україна перебуває у лідерах щодо поширення коронавірусу у світі».

Нинішня ситуація та шлях у локдаун – це результат причинно-наслідкових зв’язків, продовжує Вовченко. Влітку влада повністю відпустила ситуацію у «вільне плавання»: різні масові заходи без дотримання будь-яких обмежень, млява вакцинація населення, масове недотримання маскового режиму в громадському транспорті та повна відсутність будь-якого контролю за цим.

У той же час, засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян не очікує переходу всієї країни в «червону зону», навіть незважаючи на переведення в цей рівень понад 60% регіонів.

«Так, епідеміологічна ситуація стає все складнішою, але не думаю, що варто очікувати на тотальний локдаун, – зазначив експерт у розмові з «Телеграфом». – У цьому випадку постраждає ВВП країни, який і так відновлювався зі швидкістю нижче за середньосвітові темпи».

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко погоджується: черговий локдаун – мінус 2-3% ВВП.

Українська економіка не тоне

З березня 2020-го економісти одностайно прогнозують, що українська економіка просто не може пережити тотальний карантин, і з кожним новим локдауном ці заяви звучать дедалі впевненіше. Але минає місяць-другий і з’ясовується, що наша економіка просто непотоплювана.

Справа в тому, пояснює аналітик Олексій Кущ, що падіння економіки не має дна, нижче якого падати нікуди. Будь-яка економічна система саморегулюється: після будь-якого падіння вона знаходить нову «точку рівноваги» на нижчому ступені розвитку.

При цьому експерт не поділяє думки щодо того, що державі не варто втручатися в економіку, і ринок сам себе відрегулює. За словами Куща, держава має втрутитися – надати допомогу бізнесу та населенню – щоб зменшити глибину падіння. Але в Україні цього не відбувається, тож ситуація погіршується з кожним місяцем. Доходи людей падають, заощадження знижуються, а ціни та тарифи зростають.

Сергій Сароян погоджується: український уряд не готовий надавати серйозну підтримку бізнесу, незважаючи на те, що підприємці вже несуть великі витрати на виконання норм щодо запобігання розповсюдженню коронавірусу. Як мінімум вони постійно витрачаються на маски, рукавички, антисептики та інші засоби, які постійно дорожчають. Безумовно, каже експерт, є сегменти, які лише виграють від карантину – наприклад, сервіси доставок – але українську економіку це не врятує.

«Близько 30% усіх ФОПів так і не відновили докарантинний рівень доходів, так що нові обмеження точно позитиву їм не принесуть, – продовжує Сароян. – Додамо до цього вартість газу, що зростає не лише в Україні, а й у всьому світі. Рятує лише одне: якщо 2020 року карантин був несподіванкою, то зараз люди вже більш-менш розуміють, що треба робити, щоб звести до мінімуму втрати».

Олександр Вовченко вважає, що бездіяльність влади призвела до ситуації, коли на одній чаші терезів опинилася українська економіка, а на іншій – життя людей.

«У нас на владному рівні закореніла традиція: нічого не робити, «поки рак на горі не свисне, – каже Вовченко. – Ціна таких «свистків» надто висока – жахлива статистика інфікування, госпіталізацій та смертей. І це не просто цифри – це зламані життя людей. Ситуація з нестачею медичного кисню просто вражає. І це, незважаючи на вагон часу, щоб підготувати медичну систему до будь-якого розвитку подій. Як можна взагалі допустити таке і хто понесе за це відповідальність?»

Безглузді заходи

Сергій Сароян вважає, що вимоги бізнесу працювати за умови повної вакцинації мають мало сенсу, адже в Україні повністю вакциновано лише 16% населення. Для порівняння: у Польщі – 52%.

«Півміри у таких ситуаціях не дають результату, – каже Сароян. – Тому основний наголос треба робити на вакцинацію та на контроль за дотриманням соціальної дистанції та масочного режиму, якщо ми погодилися вважати, що це робочі методи».

Олександр Охріменко зазначає: зростання захворюваності пов’язане виключно із сезонним фактором.

«Щоосені кількість хворих на грип зростає, – каже економіст. – Раніше на це не звертали уваги, а тепер зробили найпопулярнішою темою. Але введуть локдаун чи ні, захворюваність це не знизить, оскільки основною причиною все ж таки є сезонність. Тож президенту Зеленському та його команді потрібно не локдауни вводити, а навести лад із держфінансуванням медицини, щоб менше крали і більше лікували».

На думку Охріменка, якщо влада справді хоче впоратися з коронавірусом, треба не продовжувати клоунаду з масками та обмеженнями, а за рахунок держфінансів організувати нормальне забезпечення та роботу медичних установ. Тому що боротьба з епідемією заборонами при непрацюючих лікарнях виглядає дико.

Між двома страхами

З погляду експерта Українського інституту політики Данила Богатирьова, з весни 2020-го тактика української влади щодо пандемії не змінилася – вона просто балансує між двома страхами, які панують у суспільстві.

«Перший із них – страх захворіти чи померти від коронавірусу, – поділився експерт своїми спостереженнями із «Телеграфом». – Він, як правило, наростає у міру сезонного зростання кількості заражень. Чим більше заражень, тим голосніше в суспільстві лунають голоси про те, що "треба все закрити, інакше всі помруть". У такій ситуації влада реагує відходом на локдаун. Нинішня спроба вводити його по областях, а не скрізь одразу, робиться в надії, що так регіони будуть на карантині в різний час і синхронної зупинки економіки не відбудеться».

Другий страх, поширений у суспільстві – це страх зубожіння через відсутність роботи, втрата доходів у період локдауну, продовжує Богатирьов. Цей страх активується щоразу через місяць після запровадження жорстких карантинних обмежень, виливаючись у критику влади та вимоги «негайно все відкрити, незважаючи на показники заражень». Влада якийсь час вагається, а потім потурає цьому страху і виводить регіони чи всю країну з локдауну. А те, що кількість заражень у період обмежень практично не падає, мало кого хвилює.

Так і живемо, й у найближчій перспективі ця практика вітчизняного держуправління не зміниться, підсумував експерт. Тож усе, що залишається українцям, – це максимально пристосуватися до цієї ситуації, адже іншого виходу немає.

Раніше "Телеграф" писав, що дослідники з Національної академії наук України спрогнозували, наскільки активно зростатиме кількість нових випадків зараження COVID-19 у період до 9 листопада 2021 року. Максимальну кількість хворих вони оцінюють у понад 35 тисяч на добу.