Не сподобався Росії? Що не так із відкликаним законопроєктом про повернення окупованих територій

Законопроєкт обмежував можливості РФ з управління Кримом та ОРДЛО після їх деокупації

Майже 8 років триває збройний конфлікт України з РФ, причому Москва, крім окупації Криму та частини Донбасу, загрожує повномасштабною агресією.

У цих непростих умовах, як повідомляє "Європейська правда", Кабінет Міністрів України відкликав із Верховної Ради проєкт закону "Про перехідний період". Причому зробив це, як пише ЗМІ, виконуючи вимогу РФ для майбутньої зустрічі у рамках Нормандської четвірки радників лідерів країн – Андрія Єрмака та Дмитра Козака.

"Телеграф" розбирався, що пропонував новий законопроєкт і чому він так не сподобався російській стороні.

Від окупації до повернення

Ще 9 серпня 2021 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №5844 "Про основи державної політики на перехідний період".

Як пояснювали в Кабінеті міністрів України, метою законопроєкту було об’єднати всі законодавчі акти щодо деокупації Криму та ОРДЛО, прийняті з 2014 року та полегшити їхню реінтеграцію в Україну.

На думку авторів документа, слід розділити боротьбу за повернення тимчасово окупованих територій на кілька етапів:

• перехідний період — термін від окупації до повернення території України та повного подолання наслідків агресії РФ;
• конфліктний період — термін, протягом якого триває боротьба за повернення окупованих територій Україні;
• постконфліктний період — етап подолання наслідків окупації після повернення Криму та ОРДЛО.

Залежно від періоду головну роль у процесі деокупації відіграють різні держоргани: силові – на час конфліктного періоду, органи місцевої влади та майбутній Український національний центр розвитку миру – на період реінтеграції.

РФ визнається окупантом і факт заволодіння нею частиною території України не дає Росії жодних прав на територію, накладає обов’язок відшкодувати збитки, які були завдані нею тимчасово окупованим територіям та їх жителям.

Загалом у документі 38 статей, що регулюють дії України з деокупації та реінтеграції Криму та ОРДЛО до складу української держави.

Що могло не сподобатися РФ у законі

Як стверджує "Європейська правда", причиною відкликання законопроєкту №5844 є умова Москви для майбутньої зустрічі Андрія Єрмака та Дмитра Козака, яка може відбутися наприкінці січня.

Що в законопроєкті, який пропонувався, могло не сподобатися Російській Федерації?

Насамперед це низка статей, наприклад, 3 та 5, у яких РФ прямо називається агресором і окупантом, а "влади" так званих "ЛНР" та "ДНР" – "окупаційними адміністраціями РФ". Але ця формула вже закріпилася в українському законодавстві, тому нічого нового ці статті в українські закони не несуть.

Найважливішими є статті 9 і 10 закону, якими регулюються питання кримінальної та цивільної відповідальності для посібників РФ.

Так, амністія для бойовиків та членів окупаційних адміністрацій може не застосовуватися, якщо останні вчинили тяжкі та особливо тяжкі (вбивство, зґвалтування, тортури), військові, міжнародні злочини та злочини проти людяності або ж були державними службовцями України на момент агресії.

Але навіть ті, хто має право на амністію, в рамках статті 10 закону, що пропонувався, не може балотуватися на виборах або бути призначеними на державні посади, якщо вони були членами окупаційних сил або адміністрацій РФ.

Втім, це обмеження встановлювалося індивідуально залежно від обставин служби людини. Наприклад, якщо останній служив окупантам з примусу або не становив небезпеки для життя та здоров’я громадян, працював у сфері ЖКГ — обмежень на державну службу чи участь у виборах для них немає.

Проте подібне обмеження однозначно не дозволить брати участь у виборах найбільш проросійським учасникам окупаційних адміністрацій, навіть якщо вони підпадуть під амністію.

Нарешті самі місцеві вибори проводяться виключно на деокупованих територіях, у разі можливості дотримання законодавства під час їх проведення, одночасно з черговими місцевими виборами в Україні.

Втім, за словами віце-прем’єр-міністра з питань реінтеграції Юлії Верещук, законопроєкт відкликали для внесення змін до нього, рекомендованих раніше Венеціанською комісією.

Ціна деокупації: знадобиться щонайменше 90 мільярдів гривень

Загалом запропонований законопроєкт №5844 більше присвячений аспектам реінтеграції окупованих територій та не пояснює, яким чином Україна розраховує повернути контроль над тимчасово непідконтрольними територіями. Але задля цього Президент України може вести переговори чи делегувати це право своїм представникам.

Для управління деокупованими територіями мають створюватися тимчасові перехідні, зокрема міжнародні, адміністрації, які припиняють роботу у день першої сесії місцевої ради депутатів.

Пріоритетами влади на деокупованих територіях є розв'язання гуманітарних проблем, відновлення зруйнованих об’єктів, дотримання прав та свобод громадян.

Всі витрати на деокупацію бере на себе Україна, залишаючи собі право вимагати їх відшкодування у РФ. Якою є "ціна питання" — невідомо, але в пояснювальній записці до законопроєкту заявлено, що лише заборгованість із виплати пенсій становить близько 90 млрд грн.

Також "проблемними" питаннями у майбутньому можуть стати заявлена у документі можливість визнання угод, здійснених у ході окупації. Венеціанська комісія у своєму звіті рекомендувала чіткіше сформулювати це питання.

Як вважають у самій Росії, спроба РФ розпочати відкриту війну проти України закінчиться переворотом, за підсумками якого Володимир Путін втратить владу через невдоволення його політикою з боку частини суспільства та найближчого оточення.