Мобілізація в Україні: юристка пояснила, кого можуть забрати в армію прямо зараз, а хто має відстрочку

В Україні триває друга з чотирьох хвиль мобілізації. Хто підлягає мобілізації і ні, як за законом мають вручати повістку та які права мають військовозобов’язані переселенці – "Телеграф" дізнався у юристки адвокатського бюро Лариси Матвєєвої "Альфа-Омега" Інни Кердзевадзе.

Так, стаття 65 Конституції України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Надійне джерело новин про війну – підпишись на наш Telegram

Після повномасштабного нападу рф на України 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 69/2022 було оголошено загальну мобілізацію, а Генеральному штабу Збройних Сил України було доручено визначити черговість та обсяги призову військовозобов’язаних, резервістів в межах загального строку мобілізації.

Скільки хвиль мобілізації в Україні

Як пояснює юристка, структура військового резерву людських ресурсів передбачає:

• оперативний резерв першої та другої черги – резервісти та військовозобов'язані;
• мобілізаційний резерв – військовозобов'язані, призначені для доукомлектування військових навчальних закладів і навчальних частин;
• цивільний резерв – громадяни, у тому числі резервісти та військовозобов'язані, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки й оборони держави.

Черги (хвилі) мобілізації є досить умовним поняттям, однак їх можна згрупувати наступним шляхом:

1. Перша хвиля: оперативні резервісти, колишні військовослужбовці, які мають бойовий досвід, ветерани АТО та ООС, контрактники віком до 40 років.
2. Друга хвиля: резервісти, що не потрапили до першої хвилі. Здебільшого, це військовослужбовці, які вже мали військовий досвід до 2014 року.
3. Третя хвиля: військовослужбовці, які входять у мобілізаційний резерв (випускники університетів, які пройшли військову кафедру та мають звання офіцера запасу).
4. Четверта хвиля: громадяни, що складають так званий громадський резерв. Це чоловіки, які не мають бойового досвіду, але можуть бути залучені до військових формувань за умови найбільш критичного сценарію розгортання війни.

Юристка підкреслила, що ті, хто попередньо не служив та не має будь-якого військового досвіду, спочатку направляються до навчальних центрів ЗСУ. Лише після закінчення навчання останні вибувають для комплектування відповідних підрозділів, які ведуть бойові дії. За словами правозахисниці, таке навчання триває від 7 до 20 днів.

Кого не можуть мобілізувати в Україні

Мобілізації підлягають усі громадяни України віком від 18 до 60 років, які здатні виконувати свій військовий обов’язок щодо захисту нашої держави, окрім винятків, передбачених законом.

Як зазначає Кердзевадзе, стаття 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначає категорії військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Серед них:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими держорганами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• особи з інвалідністю, визнані військово-лікарською комісією тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• особи, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• ті, хто виховують дитину, що страждає на одну з хвороб (тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), рідкісні орфанні, онкологічні, онкогематологічні захворювання, гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня) або дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органу чи паліативної допомоги;
• особи, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
• ті, на утриманні котрих перебувають неповнолітні діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми або чоловіка (дружини), які потребують постійного догляду;
• ті, у кого мають інвалідність I, II групи дружина (чоловік) та/або один із батьків (своїх або чоловіка/дружини);
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; ті, хто доглядає за особою з інвалідністю I чи ІІ групи чи такою, що потребує постійного догляду, у разі відсутності інших людей, здатних здійснювати такий догляд;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники низки відомств — органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони, Збройних сил, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби, Управління державної охорони.

Крім того, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають:

1. здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
2. наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти (за наявності не менш як 0,75 ставки);

В цьому ж переліку жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО з числа:

• військовослужбовців або працівників військових формувань;
• працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;
• членів добровольчих формувань, які виконували завдання антитерористичної операції безпосередньо чи у взаємодії з військовими формуваннями і правоохоронними органами.

Що таке особливий період

Виходячи з визначення у законі, особливий період – час функціонування національної економіки, всіх органів державної влади, ЗСУ, підприємств, установ і організацій тощо, а також виконання громадянами свого конституційного обов’язку щодо захисту, незалежності та територіальної цілісності України. Він настає, зокрема, з моменту введення воєнного стану.

Станом на сьогодні особливий період в Україні є, підкреслює Кердзевадзе.

"Обов’язково треба пам’ятати, що у будь-який момент вказаний перелік "кого не можна мобілізувати" може бути змінений. Як у бік розширення, так й у бік зменшення. Якщо призовник належить до будь-якої з категорій осіб з вищезазначеного переліку, то такій особі слід зібрати та надати територіальному центру комплектування та соціальної підтримки відповідні документи", — повідомила юристка.

Мобілізація ВПО: обов’язок чи право

У зв'язку з бойовими діями тисячі переселенців (частина з них — призовного віку) змушені були переїхати з сім’єю у безпечні місця. Правозахисниця нагадує, що тим, хто перебуває на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без відповідного дозволу терцентру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП). В разі зміни місця знаходження, чоловіки призовного віку зобов’язані стати на військовий облік. Відповідно до умов загальної мобілізації такі військовозобов’язані можуть бути призвані до лав української армії.

"Не потрібно плутати, що якщо чоловік отримав статус внутрішньо преміщеної особи (ВПО) та встав на військовий облік до ТЦК та СП у відповідній області, то його зобов’язані направити до військової частини у тій самій області. Мобілізовані можуть бути направлені до тих областей, де це необхідно у конкретний момент", — зазначила експертка.

Хто може вручати повістку

Кердзевадзе роз’яснює, що під час дії воєнного стану повістку можуть вручати не тільки представники військкоматів, але й представники військових органів, адміністрацій, а також інших військових формувань та органів місцевого самоврядування. Повістку можуть вручити й на вулиці.

"Обов’язок вручення повістки виключно за місцем проживання и реєстрації – чинне законодавство не визначає. Відмова від повістки є порушенням, що може призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності. До того ж, доставляти в ТЦК військовозобов'язаних можуть органи Національної поліції України. Українське законодавство надавало таке право поліції ще у мирні часи", — пояснює юристка.

Додамо, що в будь-якому випадку законодавство України вимагає проведення обов’язкового медичного огляду. Виключно після визначення медичного стану призовника таку особу можуть мобілізувати. В разі, якщо вас без навичок володіння зброєю та підготовки, без проведення медичного огляду направили на передову, то про такі порушення можна повідомити на телефони гарячої лінії Міноборони.

Варто зазначити, що 14 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7272, за яким від мобілізації звільняють деяких студентів і педагогів професійно-технічних училищ.

Нагадаємо, в Україні законодавство передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних працівників в умовах воєнного стану. Конкретний працівник може отримати відстрочку від призову на службу під час загальної мобілізації строком до півроку.

Як раніше повідомляв "Телеграф", що мобілізувати на військову службу в Україні можуть і жінок. Йдеться про дефіцитні професії, наприклад, у сферах медицини, зв’язку, обчислювальної техніки, радіоелектроніки, автомобільного та гусеничного транспорту.