Путінський візит до Білорусі загострює загрози: ризики є не лише для України

Читать на русском
Автор
600
Загроза вторгнення в Україну з території Білорусі Новина оновлена 18 грудня 2022, 13:23
Загроза вторгнення в Україну з території Білорусі. Фото Колаж "Телеграфу"

Політолог, військовий експерт, співголова Громадської ініціативи "Права Справа" Дмитро Снєгірьов спеціально для "Телеграфа" про загрозу нападу на Україну з боку Білорусі і не лише.

Прийдешній візит російського президента Путіна до Республіки Білорусь (РБ), який анонсується на 19 грудня, слід сприймати як елемент військово-політичного тиску. І на Україну (нам дають зрозуміти, що можливі сценарії а-ля лютий-2022), і на країни НАТО – насамперед Польщу та Балтійські держави.

РБ потрібна РФ насамперед як можливий плацдарм для повторного вторгнення в Україну. Крім того, росіяни активно використовують інфраструктуру білоруських збройних сил, включаючи три аеродроми. У тому числі для завдання ударів по Україні. За останній тиждень зафіксовано передислокацію на білоруські аеродроми трьох російських МіГ-31К, які здатні нести гіперзвукові ракети "Кинжал". Вони під час масованої ракетної атаки на Україну 16 грудня піднімалися у повітря, але обстрілів не робили. Крім того, нам з РБ може піти нова хвиля іранських безпілотників.

Щодо сухопутного вторгнення з Білорусі в Україну на кшталт того, яке було у лютому поточного року. На даний момент на території РБ знаходиться від 9 до 10 тисяч військовослужбовців РФ. Цієї кількості недостатньо, щоб кваліфікувати цю присутність як контингент вторгнення. Водночас, повністю виключати повторення лютневого сценарію не можна. Тим більше, що питання передислокації потрібної кількості сил та засобів – питання часу. Не випадкові в цьому сенсі заяви головкому ВСУ Залужного про те, що можливий повторний наступ агресора на Київ, у тому числі – з боку Білорусі. Американська сторона оцінює такі ризики як мінімальні. Але й вона не виключає такого сценарію.

Збройні Сили РБ – це близько 55 тисяч особового складу. Із них 15 тисяч – цивільні. Сухопутні війська РБ налічують до 24 тисяч жителів. Найбільш боєздатними є три бригади: дві повітрянодесантні – Гомельська та Брестська, а також 5-а окрема бригада спеціального призначення Мар’їна Гірка. Якщо гіпотетично припустити можливу частку ЗС РБ у вторгненні на територію України, то білоруси можуть виставити близько 15-20 тисяч підготовленого особового складу. Незважаючи на відсутність у них реального бойового досвіду, їх підготовка все одно значно вища, ніж у "чмобіків" РФ.

Окрім гіпотетичного повторного вторгнення з боку Білорусі на територію України не слід відкидати можливість так званого "Сувалкського сценарію" – вторгнення на територію країн Балтії з боку РБ.

"Сувалкський коридор" — це частина території завдовжки близько 100 км, яка гіпотетично може поєднати РБ з Калінінградською областю Росії. В даний час там проходить кордон Польщі з Литвою (названий "коридор" за розташованим на території коридору польському місту Сувалки).

Не випадково останнім часом Польща активно передислокує важку бронетехніку, включаючи танки "Абрамс" та отримані з Південної Кореї на цей напрям. Країни Заходу не виключать можливості військових провокацій проти Польщі та країн Балтії з боку РБ та РФ.

Ще одна небезпека з боку РБ – розміщені там шість дивізіонів оперативно-тактичних комплексів "Полонез" із дальністю поразки до 300 км. А також батареї С-300, які модифіковані для завдання ударів по наземних цілях на відстані до 200 км. Крім того, до загроз варто віднести наявність на озброєнні і на консервації ЗС РБ 1,3 тисячі танків Т-72. Це дуже багато. Росіяни зараз розконсервують свої танки Т-62 та Т-64 (цифри тут – рік випуску). А Т-72 – нова модель, до того ж, яка пройшла певну модифікацію у складі збройних сил Республіки Білорусь. І я не виключаю, що під час путінського візиту буде порушено питання про передачу росіянам бронетанкової техніки, яка належить РБ.

У переліку загроз також військово-технічна співпраця у моменті розконсервації білоруських військових складів. І можливості передачі рф боєкомплекту, включаючи снаряди калібром 122 мм і 152 мм. Це покращує, зокрема, питання логістики – "плечо" поставок з тієї ж Білорусі значно коротше, ніж із глибинних районів Росії.

Розуміючи всі ці ризики, ми значно зміцнили тисячокілометровий кордон з РБ. Активно велися та ведуться інженерно-фортифікаційні роботи.

Нещодавно закінчилися командно-штабні навчання ЗСУ із залученням бригади територіальної оборони. Легенда навчань – відбиття можливого наступу із боку РБ. Як превентивні заходи можна використати і заяви української сторони, що у нас достатньо засобів ураження – і ми не будемо спокійно спостерігати за можливою підготовкою до вторгнення.

Є певний оптимізм, що сценарій лютого 2022 року – сухопутне вторгнення, але тепер уже спільних російсько-білоруських сил – не повториться. І зараз основні загрози – можливість повторення ракетних атак і атак дронів з боку РБ. Ну і на постійній основі головним болем для нас залишаються військові навчання на території Білорусі, які відволікають ЗСУ від ключових ділянок фронту.