"Кінцева зупинка автохламу": як останній виробник легкових машин виживає під тиском євроблях
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 100568
В Україні лишився лише один завод з випуску легкових автомобілів — "Єврокар" з села Соломоново під Ужгородом. Тут збирають авто бренду Skoda, однак обсяги виробництва більш ніж скромні. За лютий зібрано лише 345 автомобілів. І винна в цьому не війна, а пільгове ввезення євроблях. Величезні площі на "Єврокарі" простоюють, а нещодавно компанія почала використовувати їх під логістичний бізнес. Власник автозаводу Олег Боярин розповів "Бізнес Телеграфу", як долає кризу.
На автомобільному заводі Єврокар зараз активно створюються логістичний хаб. З виробництвом все так погано, що вирішили перетворити промислове підприємство на склади?
- З початку повномасштабного вторгнення завод перетворився на гуманітарний та логістичний хаб для приймання та відправки гуманітарних вантажів. Відповідно, усі наявні ресурси були задіяні у роботі хабу, щоб допомагати біженцям та людям у найбільш постраждалих регіонів України. Але вже з червня 2022 року завод відновив автовиробництво. Крім того, зараз ми активно розвиваємо логістичний напрям діяльності, використовуючи переваги нашої логістики та локації у Закарпатській області у безпосередній близькості до кордонів ЄС.
Щоб завод не перетворився на склад, чи плануєте ви випуск електрокарів Шкода або інших нових марок?
- Ми постійно шукаємо нові можливості для розширення виробництва, ведеться комунікація з інвесторами на B2B рівні, але подробиці цих переговорів на даному етапі є конфіденційною інформацією і не можуть бути розголошені.
Чи є можливість Україні перетягти у відносно безпечне Закарпаття світових автомобільних виробників, які закривають заводи в росії?
- Неможливо залучити інвестора у країну, де імпортувати вигідніше, ніж виробляти. Як це зробити Україні, де вже не перший рік створюють умови для імпорту старих автомобілів? Світові автовиробники обирають країни з потужною державною підтримкою та субсидіями.
Тобто нам варто скопіювати модель державної підтримки промисловості, яка вже успішно діє в Євросоюзу?
- Створити умови, які пропонують у сусідніх країнах, вже недостатньо. Адже зараз у нас додалися ще й воєнні ризики. Якісь перші позитивні кроки у зміні інвестиційного клімату є. Це стимули для індустріальних парків, преференції для електромобільності (які, до речі, ще не запрацювали). Але треба робити це швидше та амбітніше. У світі йде жорстка боротьба за інвестиції. Щоб розвивалися нові промислові проєкти в Україні, потрібні умови, при яких виробляти вигідніше, ніж імпортувати готове. І робити це треба не після війни, а вже зараз.
Ви вважаєте, що Україні слід повернутись до високих ввізних мит на автомобілі?
- Світова практика, яка є в усіх розвинених країнах – активний захист внутрішнього виробництва, ринок регулюється митами або суворими технічними регламентами. Я вважаю доцільним створити умови, щоб вигідно було не ввозити автомобіль по принципу "чим старіше, тим вигідніше", а виробляти своє. А інструменти для цього можуть бути різними.
Судячи з ваших слів, пільгове ввезення євроблях добряче вдарило по бізнесу "Єврокару".
- "Євробляхи" кардинально змінили ринок, перетворивши Україну на кінцеву зупинку для старих автомобілів. У 2021 році чотири з п‘яти зареєстрованих легкових автомобілів були вживаними. А середній вік автопарку зараз складає вже понад 23 роки. Це вдвічі більше, ніж в ЄС. За цим показником ми на другому місці після Куби. Держава має змінити цю парадигму та дати відповідь: чи хочемо ми розвивати економіку, мати власну промисловість та робочі місця?
Така зміна в головах урядовців реальна?
- Так, бо як зараз було не завжди. У 2008 році ринок в Україні перевищив 620 тисяч нових автомобілів. Для порівняння – минулого року було продано у 15 разів менше. Автовиробництво у 2008 році генерувало близько 4% ВВП, з потенціалом зростання до 10%. У багатьох розвинених країнах автопром відіграє важливу роль у розвитку економіки. Наприклад, у Чехії автомобільна промисловість формує 9% ВВП, у Словаччині – 12%. Але зі вступом до Світової організації торгівлі (СОТ) Україна зменшила ввізне мито на легкові автомобілі й тим самим повністю відкрила свій ринок для імпорту. Одночасно були скасовані будь-які стимули для інвестицій, наприклад, вільні економічні зони. Усе це не залишило шансів на розвиток автомобільної промисловості. А лібералізація ввезення автохламу, тим часом, набирає обертів з року в рік.
Для автобусів, тролейбусів та спецтехніки зараз діє вимога щодо локалізації — при державних закупівлях не менше 15% їх складової має бути виготовлено в нашій країні. Доцільно було б розширити локалізацію на легкові автомобілі?
- Закон про локалізацію, дійсно, на жаль не стосується легкових автомобілів. Безумовно, це один з інструментів, який би працював на розширення ринку і зростання виробництва.