"Ненав’язлива психотерапія": на Херсонщині волонтери облаштували безкоштовну пральню для військових з домашнім затишком

На Херсонщині волонтери допомагають військовим прати одяг. Послуги пральні надаються безкоштовно.

Майже рік в одному з містечок на Херсонщині, поруч з яким тривалий час проходила лінія фронту, функціонує пральний комплекс. Його відвідувачі – військові, що мають змогу не тільки привести до ладу свою форму, а ще прийняти душ, оновити стрижку та смачно пообідати. Придумала і реалізує проєкт разом з однодумцями Ольга Гонецкая.

"Ой, як круто! Якби ще було де покупатися"

До початку повномасштабного вторгнення Ольга Гонецкая розвивала власну фотостудію, а після того стала поєднувати роботу з волонтерством. Зокрема, була дотична до створення швейного цеху, в якому майстрині дотепер виготовляють розгрузки, плитоноски тощо. А прохання одного з бійців випрати форму, адресоване подрузі Ольги Юлії, вилилось в створення місця, де військові тепер можуть отримувати відразу кілька послуг.

- В мене ця думка про те, що військовим, насправді може бути ніде прати одяг, не виходила з голови, – розповіла Ольга "Телеграфу". – Розпитали хлопців з львівської 80-тки, яка тоді боронила Херсонщину, і вони підтвердили: дійсно, для цього відсутні умови в місці, де вони дислокуються. Оскільки у мене є група на Facebook з п’ятьма тисячами учасниками і ми до того разом вже допомагали ЗСУ, я написала пост, що є нова потреба. І пояснила: зможемо її закрити, якщо знайдемо приміщення і машинки б/у. Одна в мене була вдома і ще дві жінки зголосились поділитись пралками. Тож мали з чого починати, згодом знайшли вільну площу, навіть безкоштовно. Найбільшою проблемою було проведення комунікацій, але знову таки відгукнувся один з підписників і оперативно зробив каналізацію, підвів воду – все, що було потрібно.

Перших відвідувачів пральня з неофіційною назвою "Райський куточок" приймала вже 26 квітня 2022 року. За словами Ольги, вона дуже переживала, що підприємство не буде мати попит, а місцеві розкритикують починання.

- Я клеїла піксельну плівку на машинки, щоб перетворити їх зі звичайних пралок на військові, а в голові крутилось: "Оля, що ти робиш?" – згадує Ольга. – Тобто я до останнього вагалась, чи не дурню я затіяла, був страх, що ніхто не прийде, просидимо в пустому приміщенні й закриємось. Перед запуском я намагалась відшукати інформацію, чи працюють десь такі пральні, але знайшла інформацію тільки про пересувні. І вже зараз, коли минув майже рік, можу констатувати, хоча ми активно ведемо сторінки в соціальних мережах, ми не популяризували цю справу і не змогли надихнути інших створити щось подібне по лінії фронту. Хоча, як доводить наш досвід, побутові послуги виявились дуже-дуже потрібні нашим захисникам.

Як доказ Ольга наводить статистику – вже в перший тиждень роботи вони щоденно запускали по 17-20 циклів прання на день. Зараз їх в рази більше, і якби не комендантська година, то працювати волонтери могли б до глупої ночі.

- У нас на той момент у нас ще була швейна машинка, відповідно ми могли відразу виконати дрібний ремонт форми, замінити блискавку, а ще кавоварка, тож пригощали хлопців гарячими напоями, – згадує Ольга. – А ще та сама подруга, з якої все і почалося, запропонувала ще і стригти бійців, бо вона перукар і має відповідний інструмент. Ми зібрали потрібні для цього меблі та запустились. Хлопці, які до нас тоді приходили, казали: "Ой, як круто! Якби ще було де покупатися". І знов в мене переживання, а чи не зібрати нам гроші на душові кабіни, але це ще й бойлери будуть потрібні.

І знову завдяки спільноті у соцмережі вдалось знайти/купити все необхідне сантехнічне обладнання та техніку для підігріву води. Та одного "комплекту" виявилось замало, "банний" підрозділ згодом виріс і зараз одночасно водні процедури можуть робити кілька військових.

- Ми весь час спостерігали за тим, чого не вистачає, на ходу вносили доповнення, – зазначає Ольга. – Так, невдовзі після відкриття мені зателефонувала жінка, привіталась і каже: "Я дружина військового і хочу вам дати пораду, яку ви не просили: одразу купуйте сушильну машину". А я навіть не знала, що така існую, погуглила, і зрозуміла, що вона дійсно нам потрібна, бо ще було не досить тепло, форма сохла довго. При цьому хлопців зазвичай відпускають ненадовго і, буває, вони мають лише один комплект форми, тож повинні швидко отримати його назад. Та з цим покращенням не відразу склалось, першу сушильну машину ми купили китайську, вона зламалась майже відразу без можливості відновлення. Згодом вже знайшли чотири не нові, але набагато якісніші апарати, ними користуємось дотепер.

"Хлопці, сьогодні ви купаєтесь тільки після того, як поїсте"

За реалізацією проєкту безкоштовної пральні для захисників стоять пересічні мешканці – починався він з п’яти постійних учасників. Зараз в команді – дев’ятеро осіб, вони "на посту" у вільний від роботи час, бо все тримається суто на ентузіазмі. При цьому обсяг робіт великий – це приймання і видача одягу, завантаження/виваження машинок, які працюють без зупину по 12 годин на добу, прибирання приміщень, закупка засобів для прання та гігієни.

- Кожен з команди працює, щоб забезпечити себе і родину, а коли може, волонтерить. Я нараз постійно перебуваю в пральні, бо в моїй справі мене замінили племінники, – уточнює Ольга. – Наша політика непорушна – ми з військових гроші за послуги не беремо, хоча нам і радили вводити платню хоча б мінімальну, – наголошує авторка проєкту. – Та ми вважаємо для себе неприйнятним, бо ми ніби робимо добро і будемо його продавати? Так немає бути! Хлопці воюють, а ми їм допомагаємо. Зате коли закінчиться війна, всі ці сотні військових, що у нас побували, повернуться додому і розкажуть рідним про місце, дуже дивне, де їм прали одяг безплатно, де був домашній затишок. Знаєте, ми ж бачимо їх в різному стані – в брудному одязі, після кількох днів чи тижнів без душу, тож вони згадуватимуть, як для них було важливо помитися, отримати чисту білизну та форму, трошки видихнути. Це ж і є психотерапія ненав’язлива, можливість відновити сили, отримати трошки тепла і надії.

За словами Ольги, щоб заохочувати людей фінансово підтримувати пральню, вона активно розкручує TikTok, але з урахуванням безпекових моментів. Бо без донатів дуже важко, адже з осені волонтери змушені платити і за оренду, і за комунальні платежі. З урахуванням опалення йдеться про суму до 50 тис. гривень щомісячно. Однак, добру справу Олена разом з однодумцями не припиняє і навіть намагається її розвивати.

- Півтора місяця тому ми ще почали годувати бійців, хоча спочатку навіть такої думки не було, – зазначає Ольга. – При цьому, як вже згадувала, у нас в доступі від початку є кава і солодощі, які хлопці самі приносять. Та ми ці торти та шоколадки не куштували, додому не забирали, а пригощали бійців. А якось до нас не з пустими руками завітала жіночка, яка з нами час від часу волонтерила: "Ось вам відро борщу, вареники. Годуйте хлопців!" Ми були не готові до цього, але дуже зраділи, як і військові, що отримали можливість скуштувати домашніх страв.

Чудову ініціативу Ольга описала в соцмережах, що спонукало місцеве жіноцтво показати власні кулінарні таланти, тож в наїдках більше дефіциту не було. Деякі волонтерки стали готувати обіди на постійній основі, це переважно рідні військових, які також боронять країну на фронті.

- Зберігати продукти ніде, то ми, жартуючи, ставили бійцям умови: "Хлопці, сьогодні ви купаєтесь тільки після того, як поїсте". Адже часом приїжджали до нас ситі, перехопивши якусь шаурму по дорозі, – говорить Ольга. – Та зараз вони звикли й знають, що у нас буде для них щось смачненьке. Але іноді це сюрприз, наприклад, нещодавно завітали військові о восьмій вечора, були дуже стомлені і поскаржились: "Ми так хочемо їсти!", а у нас як раз було, що їм запропонувати. Бо в цей час в нашому містечку все зачинене, і хлопці ризикували лишитися голодними. Тож я подумки пораділа, як добре, що у нас з’явилась і така можливість підтримати захисників.

Зараз Ольга мріє, що у "Райському куточку" з’явиться і масажне крісло, щоб військові змогли ще і так релакснути і відволіктися від фронтових буднів.

Як повідомляв "Телеграф", журналісти запустили магазин донатів "Несемось!", в яких можна придбати незвичні сувеніри — деталі збитих ворожих літаків, залиті епоксидною смолою. Зароблені кошти спрямовуються на придбання автівок для ЗСУ.