Чи чекати українцям блекаутів та відключень світла наступної зими? Інтерв’ю з експертом

Понад 10 ГВт основних встановлених потужностей наразі недоступні українській енергосистемі й знаходяться під контролем ворога. Ще 5 ГВт генерації залишаються пошкодженими внаслідок російських повітряних атак. А підрив Каховської ГЕС потягнув за собою ще більший дисбаланс в енергосистемі.

Водночас на міжнародних зустрічах Україна презентує амбіційні плани. Нещодавно у Лондоні відбулася важлива конференція з питань відновлення України. Закордонним партнерам обіцяють, що до 2050 року ми станемо енергетичним хабом Європи, а виробництво української електрики зросте в 7 разів.

Окрім того, ДТЕК планує побудувати першу в Україні інфраструктуру "розумних" електромереж Smart Grid. Така енергосистема продовжує працювати навіть у разі пошкодження або руйнування одного сегменту.

Та всі ці плани розраховані на період 10 років, а з огляду на підступність нашого ворога, він може підготувати кілька неприємних сюрпризів для України у новому сезоні. Саме тому Телеграф вирішив розібратися, чи варто українцям запасатися свічками, готуючись до цієї зими?

Як повідомив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, планові відключення не змусять себе довго чекати.

— Чи можна говорити про те, що ворог буде намагатися продовжити план руйнування енергетичних об'єктів і наступної зими?

— Ворог і не зупинявся це все робити, обстріли енергетичних об’єктів продовжуються до сьогодні. Просто у нас посилилася система ППО і росіянам виконати свій план стало складніше. І я думаю, що якщо взимку ворог все ще буде на нашій території, то і терор та обстріли енергетичної інфраструктури продовжаться. Хоча замість цього вони мали б розв'язувати проблеми всередині своєї країни.

— Ми розуміємо, що загальний вплив на енергетичну інфраструктуру був досить значний. І хоч фахівці намагаються все відновити, енергетика залишається вразливою. Що можна сказати про загальний стан системи, зокрема трансформаторів? Чи витримають вони навантаження?

— Як ви знаєте, система зазнала нечуваних руйнувань. Було пошкоджено або зруйновано близько 45% об’єктів. Окрім того, найбільша в Європі атомна електростанція у Запоріжжі знаходиться взагалі під контролем окупантів. Як і Запорізька теплова електростанція і деякі інші. Тому у нас створений великий дефіцит потужності.

Трохи полегшує ситуацію те, що водночас знизився попит на електроенергію. Багато промислових підприємств, що мали потребу в енергії, були зруйновані. Крім того, багато людей виїхало.

Тобто система і надалі залишається в аварійному стані, хоч її й намагаються відновити. Ремонт відбувається шляхом встановлення нового обладнання, устаткування і грошової допомоги від міжнародних партнерів і власних коштів підприємств.

— Яка вірогідність того, що будуть блекаути або планові вимкнення, як це було минулої зими?

— Взимку дефіцит буде більшим, оскільки збільшиться споживання електричної енергії. І невідомо, чи вдасться до того часу відремонтувати необхідну кількість обладнання, тих же трансформаторів. Я можу прогнозувати, що прям блекаутів у нас не буде, але будуть планові та аварійні відключення.

Дефіцит можна покривати імпортом електричної енергії. Чи буде цього імпорту достатньо? Сказати важко. Оскільки в нас відсутнє таке поняття як маркет-каплінг. Тобто наш ринок електричної енергії абсолютно не відповідає моделі ринку в Європі. Як правило, у нас ціна електроенергії втричі нижча ніж в країнах ЄС. І від цього вся енергетика страждає та працює в збиток. Якщо буде врегульована система ринку електричної енергії, то цей дефіцит може бути не таким критичним.

Тут все також залежить від цінової політики. Що обере наша влада та українці — мати дешеві ціни та бути без світла чи мати трохи вищі ціни та більш надійну електроенергію?

— Чи ставлять під ризик наступний опалювальний сезон в Україні борги перед виробниками відновлюваних джерел енергії?

— Так, і ці борги породжують багато розмов серед енергетичної спільноти. В боргах не тільки "зелена генерація", а й компанії Енергоатом, Центренерго, Східенерго, ДТЕК і так далі. І ці борги лише зростають.

На жаль, у нас побудувалася та модель, коли енергетика вимушена субсидувати населення і промисловість, а сама працює в боргах. А коли є борги, то ми не маємо можливості займатися капітальними роботами та забезпеченням пального. І це серйозні проблеми не тільки на ринку енергетики, але й на ринку природного газу. Взагалі навіть до повномасштабного вторгнення українська енергосистема була найбільш недофінансованою системою Європи. Ну а зараз ситуація лише погіршується.

— А як щодо кібератак на енергосектор, наскільки вони були ефективними?

— Кібератаки були, але переважно у 2015-2016 роках. На сьогодні Україна накопичила досвід того, як з ними боротися. Були відповідні консультації, навчання від наших міжнародних партнерів. Нам також передали частину обладнання, тому кібератаки не виявилися такими небезпечними. І хоч росіяни намагалися спричинити якусь шкоду — не було жодних наслідків, подібних до руйнування енергосистеми за допомогою дронів та ракет.