Радіоактивний пил і голод: потенційний теракт на ЗАЕС стане викликом для харчової безпеки України

Загроза того, що росіяни влаштують теракт на Запорізькій АЕС, потроху знижується. Україна вживає певних заходів для мінімізації небезпеки. Водночас усі відповідні служби посилено готуються до найгіршого – теракту з викидом радіації.

У разі аварії радіоактивний пил може стати серйозною загрозою для безпеки великого регіону через здатність розповсюджуватися повітряними потоками та осідати на значній території, включаючи сільськогосподарські угіддя.

"Телеграф" вирішив розібратись, чи може радіоактивний викид призвести до голоду, а також як в такій ситуації повинні діяти українці.

Як радіація вплине на врожай?

Як зазначили експерти Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), якщо теракт відбудеться, у довкілля потраплять ізотопи Йоду-131, Цезію-137, Стронцію-90.

— У разі підриву окупантами ЗАЕС може виникнути радіаційна хмара, що здатна розповсюджуватись вітром на значні відстані. Наші експерти наголошують, що це спричинить значну техногенну екологічно-гуманітарну катастрофу, — розповідає голова ВЕЛ Тетяна Тимочко.

Вона пояснила, що радіоактивні елементи здатні проникати в ґрунт і накопичуватися в ньому, після чого переходити в рослини, тварин і людей. Як наслідок можна очікувати забруднення врожаю. А забруднені рослини є головним джерелом надходження радіоактивних речовин в організм сільськогосподарських тварин разом із кормами.

За словами фахівчині, внаслідок затоплення або зливу радіаційно забрудненої води з АЕС радіоактивні речовини можуть також потрапити в річки, озера або інші водойми.

— Це призведе до забруднення питної води та водних ресурсів, які використовують для поливу сільськогосподарських культур. Найбільша сорбційна здатність і поглинальна місткість властива донним відкладенням річок, що складаються переважно з дрібнодисперсних глинистих або мулистих частинок. Тому в місцях, де на дні є потужні відкладення мулу, можна чекати значно більшого накопичення радіоактивних речовин, аніж у гирлі річок, — каже Тетяна Тимочко.

Як будуть очищувати ґрунт і воду від радіації?

Як зазначає член комітету Верховної Ради з аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, вплив радіації в будь-якому обʼємі є негативним, однак зараз важко говорити про методи очищення, не розуміючи міри забруднення.

— Одним з перших кроків буде оцінка масштабу радіаційного забруднення та з'ясування обсягу пошкоджень. Зрештою, сподіваюсь, що теракту вдасться уникнути й очищати ґрунти від радіаційного забруднення не буде потрібно, – каже нардеп.

На сьогодні найпоширеніший спосіб дезактивації ґрунту полягає у повному видаленні поверхневого шару, причому знімають його удвічі товщим, аніж є рівень проникнення радіонуклідів.

Екологиня Тетяна Тимочко зазначає, що це досить складний і працемісткий спосіб, адже об’єм ґрунту, що підлягає зрізанню, у 1000 і більше разів перевищує масу самих радіонуклідів. Пізніше ці місця засипають шаром чистого ґрунту.

Альтернативою зрізанню грунту є висаджування на забруднених територіях рослин, які витягують із нього радіонукліди. Одним із найчастіше застосовуваних таких зелених "насосів" є конюшина. Завдяки цій технології можна на 40–80% зменшити забруднення ґрунту. Після скошування зелену масу переробляють із дотриманням правил радіаційної безпеки.

Влада буде контролювати якість харчових продуктів

Експерт з питань аграрної політики Дмитро Соломчук наголосив, що для контролю продуктів на радіаційне забруднення ринки роздрібної торгівлі повинні мати дозиметри.

— До аварії на Чорнобильській АЕС не було гігієнічних нормативів на вміст радіонуклідів у харчових продуктах і все регламентувалося межами річного надходження. А вже в період аварії була розроблена і впроваджена методологія тимчасових допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у харчових продуктах і питній воді. Тепер виробники мають дотримуватися необхідних умов одержання чистої продукції навіть на забруднених територіях, — ділиться екологиня Тетяна Тимочко.

Чи вистачить продуктів після погіршення врожайності?

Як наголошують експерти ВЕЛ, єдиним варіантом забезпечення національної та продовольчої безпеки нашої країни є деокупація, демілітаризація і повернення під контроль Україні Запорізької АЕС.

Зрештою, якщо сценарій з радіаційним забрудненням стане реальністю, українська влада спільно з міжнародними партнерами мусить вжити негайних заходів для забезпечення очищення довкілля, належного розподілу харчових продуктів, посилення сільськогосподарської продуктивності та резервів, а також розвитку альтернативних джерел харчування.

Нардеп Дмитро Соломчук підкреслює, що важливо допомагати насінням, посівною технікою, комбайнами фермерам з постраждалих регіонів. Це дасть їм шанс на відновлення агробізнесу. А також слід підтримувати фермерів в інших регіонах країни, які вже сьогодні забезпечують продовольчу безпеку України та багатьох інших країн.

Нагадаємо, українські енергетики відзвітували про ліквідацію чергової проблеми на окупованій Запорізькій АЕС.