В Україні хочуть закрити половину заводів з виробництва палива: чи викличе це дефіцит та чому так відбувається

Від червня в Україні працює тимчасова слідча комісія, що має на меті врегулювати ситуацію на ринку пального. За словами депутата Ярослава Железняка, діяльність нелегальних гравців у цьому секторі економіки призводить до серйозних збитків держави – мінімум 5-10 млрд грн щорічно.

Проблеми з дозволом мають як різного розміру АЗС, так і НПЗ. За даними Податкової, станом на червень, лише половина з 22 нафтопереробних заводів в Україні мали ліцензію. При чому два з них були за крок до втрати права на виробництво нафтопродуктів.

Окрема проблема — тіньова частина точок, які беруть участь у продажі палива. Відповідно до результатів першого засідання ТСК, понад 30% роздрібної торгівлі припадає на "бочки" — міні-АЗС. Їх власники часто практикують ухилення від сплати податків або продаж контрафактного пального. Це питання окремо підкреслюється депутатом Железняком, який наголошує, що в таких місцях нерідко розливають дуже низькоякісні речовини. Ще 30% продажу припадають на середні та великі АЗС, які також полюбляють ухиляються від сплати податків. Решта ринку, а саме 40%, належить до білого сегмента.

Окрім фінансових збитків для держави, нелегальні гравці створюють й інші проблеми

Як розповів "Телеграфу" експерт з нафторинку Олександр Сіренко, будь-які нелегальні гравці виходять за рамки ринкової конкуренції. Тобто нелегальні постачальники пального можуть продавати свою продукцію за нижчими цінами, оскільки вони не сплачують обов'язкові податки та збори. Це вбиває ринок, адже порушує рівні умови конкуренції.

— А як щодо низької якості та безпеки? Адже незаконні учасники на ринку пального навряд підлягають такій жорсткій регуляції та контролю, як легальні компанії.

– Ну я можу розвіяти цей міф і для вас, і для читачів. Може нардепи щось нове дізнаються. Нелегальні міні-АЗС і паливо в "бочках" — створюють проблеми на ринку, але це не завжди нафтопродукт поганої якості.

Якщо не називати бренди, то найбільший імпортер може привезти своїм бензовозом нафтопродукти оптом на маленьку точку. І той самий бензовоз після цієї "бочки" продовжить шлях до мережевого комплексу або власної АЗС.

Однак нелегальні автозаправні станції та точки продажу пального можуть порушувати безпекові стандарти, включаючи пожежну безпеку та вимоги щодо зберігання пального. Наприклад, для дозволу мати заправку і для отримання ліцензії залучаються відповідні екологи. Вони дають цей дозвіл від охорони довкілля, а якщо це "бочки", то яка там охорона довкілля? Тому з ними треба боротися, – каже експерт.

Чи розробить влада правильну стратегію для подолання проблем у цьому секторі ринку?

Наразі відомо, що ТСК здійснює перевірку кожної точки виробництва та продажу. Додатково до справи залучають БЕБ, Нацполіцію, а Державній податковій службі доручили зробити аналіз за даними касових апаратів АЗС. Всі результати ми побачимо на наступному засіданні — у кінці липня.

У коментарі для "Телеграфу" заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зазначив, що влада має на меті вивести з гри всіх нелегальних гравців. Першочергова мета: запобігти масовій та систематичній підробці пального, а також закрити нелегальні точки його розповсюдження. Попри це, споживачі палива не відчують дефіциту, оскільки зараз на ринку панує навіть його надлишок.

Чи справді кроки тимчасової слідчої комісії сприятимуть розвитку держави?

На думку фахівця у сфері нафтового ринку Олександра Сіренка, діалог з нафтопереробними заводами та нелегальними точками вимагає дещо іншого підходу.

— Я був на тій ТСК і дуже здивувався фокусом нардепів та їх непрофесійністю в деяких питаннях. Зараз в країні налаштувався імпорт, у нас панує трейдерство. В результаті, українські мінізаводи стали "плутатися під ногами" та заважати тим, хто побудував свій бізнес на купівлі та продажу.

На засіданні було повідомлено, що лише 11 заводів, які виробляють нафтопродукти мають ліцензію. При цьому, учасники ТСК розглядають питання про анулювання ліцензій та заборону на виробництво для деяких з них. Я вважаю, що деякі в лапках "експерти" вирішили їх очорнити.

Українські нафтопереробні заводи — важливе виробництво і я як українець хочу, щоб воно продовжувалося, видобувалася нафта та газовий конденсат. Тобто видобувні компанії діставали вуглеводні з надр, а нафтопродукти реалізовувалися для українських АЗС, а не вивозилися на експорт.

— Але якщо у заводів безпосередньо проблеми з ліцензіями, то як їм це реалізувати?

— То хай отримують ліцензії, тут треба розбиратися з тим, чому їх немає. Можливо деякі заводи виробляють ті хімікати, які не використовують як бензин, і потім воно йде на хімічне виробництво. Але ж цього ніхто не досліджує. Якщо вони виробляють бензин, але не кажуть, що це бензин — то дійсно негарно. Звідси несплата акцизів, як мінімум, і відсутність ліценції на виробництво. Тому їх треба змусити отримати ці дозвільні документи. Але точно не закривати!

Якщо є можливість до цих заводів доторкнутися та спілкуватися — це треба робити. Вони (мова про владу — Ред.) ж якось дізналися, що ці заводи нелегальні. Значить є директори, є власник. Будь ласка, зберіть їх, можливо на закритий стіл з нардепами. Нехай вони поділяться своїми думками й прийдуть до спільного рішення.

Проблема з податками вирішиться, якщо ці ж заводи питати, що їм потрібно, а не як їх вбити. Однак ніхто нікого не збирав. Я знаю що кажу, бо досліджую ринок нафтопродуктів 15 років і був на багатьох заводах.

— А як щодо проблем з ліцензіями на середніх та міні АЗС?

— Велика мережа та велика націнка дає спокусу влазити в цей бізнес навіть якщо для цього доведеться піти на кримінал. Населення стає все менше, а заправок все більше. Коли ти бачиш що тут можливі великі прибутки, то звісно виникає бажання відкрити свою точку і продавати пальне. Всі дивляться на великі фірми й також хочуть стати нафтотрейдерами. Хоча ті ж великі заправки працюють на майбутнє в 5-10 років, тобто вкладають мільйони й лише потім отримують перші прибутки.

Загалом проблема з податками та АЗС – це не прерогатива депутатів, вони лише наводять фокус. Це мають робити власне податківці. В першу чергу це у них мінус в бюджеті, в їх регіональному осередку йде бізнес, який не платить податки. І у них є абсолютно всі важелі. Якщо касовий апарат зареєстрований — вони все можуть бачити. Якщо бачать, що щось не так — то хай інспекція порахує. Це все абсолютно видно і сховати не можливо. Хіба через хабарі вирішити. Немає сенсу збирати Гетьманцева чи Железняка з питаннями, а що у вас там? Це податківці самі можуть вирішити в колаборації з поліцією і БЕБ. Адже у нас структура над структурою й у кожного своя відповідальність.

Наприклад, є оцінка скільки таких бочок в Україні — ну припустимо 500-800. Позбутися їх не є складною задачею. Якщо поліція пройдеться і реально арештує тих, у кого немає ліцензії, то вже наступним разом люди будуть задумуватися чи відкривати "точку" без дозволу і з думкою про швидкі гроші.

Однак тут все ускладнює корупційна складова. А тут вже потрібні публічні арешти й суди. Коли хоча б пару таких чиновників або правоохоронців відправлять в тюрму – проблема вирішиться.