"Прихильників окупації росіяни використали, а потім викинули на смітник": інтерв'ю з прокурором Криму Ігорем Поночовним, ч.II

Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополь вже дев'ять років працює в екзилі, і це — унікальний кейс для світової практики. Але тут дуже чекають повернення в рідний Сімферополь.

Як у українській прокуратурі півострова вибудували роботу без доступу до території, навіщо їм штучний інтелект, чому не вивезли на підконтрольну територію кримінальні справи і як готуються до повернення Криму?

Про це та багато іншого в другій частині ексклюзивного інтерв'ю "Телеграфу" розповів керівник прокуратури Криму Ігор Поночовний.

*Чому жителі півострова брали російське громадянство, але 99% з них не будуть вважати колаборантами, як заважають "правки Лозового" і кому слід побоюватися визволення Криму — читайте у першій частині інтерв'ю.

Втікачі від "руського міра"

— Побачила у вас на сайті, що затримали пілота української авіакомпанії, колишнього диспетчера окупаційної "Кримаеронавігації". Збоку здавалось, що ви поки працюєте більше на майбутнє, а тут — випадок фізичного затримання.

— До повномасштабного вторгнення таких затримань було більше. Серед затриманих на материковій частині України були і депутати ВР Криму, і учасники т.зв. "самооборони" Криму, які допомагали російським збройним силам 2014 року при захопленні півострова.

Вони легко піддалися пропаганді. росія їх використала, щоб створити картинку "народного ополчення", і пізніше викинула на смітник. Тому, багато хто з них переїжджав на підконтрольну Україні територію шукати ліпшого життя. Хтось через Україну намагався виїхати в Європу, і їх часто вдавалось затримати.

Наприклад, недавно затримали одного із учасників т.зв. "самооборони" Криму, який переїхав на підконтрольну Україні територію і намагався вступити до сил тероборони.

— З крайності в крайність чи за спецзавданням?

— Ми не розуміємо поки, він за завданням ворога намагався це зробити, чи добровільно. Але такі випадки є. Затриманий пілот — це чергове підтвердження, що люди прагнуть кращого життя, аніж "руський мір" в Криму. Він співпрацював з окупантами, потім його щось не влаштувало, виїхав на підконтрольну Україні територію. Але працюючи в українській компанії пілотом довгий час, маючи можливість виїжджати за кордон, порівнювати умови та рівень життя, він все одно прагнув, щоб Україна була окупована, щоб сюди теж прийшов "руський мір".

Російська пропаганда, на жаль, досягла високого рівня і дуже вміло впливає на свідомість людей.

— Чи були якісь фігуранти справ, які вразили вас своїм цинізмом або … нерозумністю?

— Так. Перед повномасштабним вторгненням затримали одного із учасників незаконного збройного формування "Самооборони Криму", який під час затримання дістав зі своїх речей медалі від окупантів за "звільнення Криму". Він щиро не розумів, що його затримують українські правоохоронці, оскільки звертався до прикордонників: "Я ж свій! Я ж воював!" А потім з'ясувалось, що він їхав в Україну показати онукам ці медалі і розказати, який у них дід "герой".

З чим працює прокуратура

— Які категорії злочинів найпоширеніші у вашій практиці, які обвинувачення висуваєте найчастіше?

— Передусім, це злочини проти основ національної безпеки: держзрада, посягання на територіальну цілісність України. Після повномасштабного вторгнення і змін до законодавства також додались такі злочини, як колабораційна діяльність і пособництво державі-агресору. Це також злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, зокрема, порушення законів і звичаїв війни (ст. 438 КК України).

— Як багато справ у вас в роботі?

— З початку окупації Криму органи правопорядку автономії зареєстрували понад 3000 кримінальних проваджень. Але ця цифра не відображає фактичних масштабів роботи, бо є провадження, у яких 80 чи 160 епізодів вчинення злочинів. Є справи, в яких зібрано велику кількість фактів, у яких встановлюють осіб, котрі вчинили той чи інший злочин, їх виділяють в окремі кримінальні провадження. Ми побудували свою роботу таким чином, щоб кримінальними провадженнями охопити максимальну кількість дій, які вчиняють окупанти в Криму.

Якщо ми кажемо про воєнні злочини, то 2016-2017 років ми зіштовхнулися з тим, що нема жодного державного органу чи неурядової організації, які системно працюють із всіма порушеннями в Криму. Усі кримінальні провадження були, по-перше, розкидані по всій території України, по-друге, кваліфіковані за загальнокримінальними статтями.

Наприклад, націоналізацію окупантами "Артеку" кваліфікували як просто привласнення власності, а не воєнний злочин. Тож ми для себе прийняли рішення зібрати кримінальні провадження, які стосувались Криму, перекваліфікували їх на ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни), і вже далі умовно поділили їх за категоріями, відповідно до порушень міжнародного гуманітарного права. Тобто поділили їх кейси.

За кожним кейсом були закріплені прокурори, слідчі та експерти з неурядових організацій. Наприклад, кейс "Релігія", сюди відносяться всі злочини вчинені окупантами у сфері релігії. Є кейс "Привласнення власності", "Незаконний призов в російську армію, "Порушення права на справедливий судовий процес", "Екологія", "Культурна спадщина" тощо. Ми такими кейсами охопили практично всю злочинну діяльність окупантів на території Криму. Щоб все це структурувати знадобилось близько двох років.

Як штучний інтелект шукає злочинців і дітей

— Вам у роботі допомагає штучний інтелект. Як ви його використовуєте?

— Ми завжди в пошуках інструментів, які покращать ефективність розслідувань злочинів, зважаючи на тимчасову відсутність доступу до території. На початку повномасштабного вторгнення органи Нацполіції надали нам тимчасовий доступ до програмного забезпечення Clearview AI.

Воно розпізнає обличчя за зображеннями у соцмережах і дає можливість ідентифікувати людину. Це досить ефективна річ у нашій роботі, вона дозволяє автоматизувати багато процесів.

Ми списалися з одним із розробників цього програмного забезпечення, який у Києві зустрічався з міністром цифрової трансформації. CEO Clearwiew приїхав до нас. Ми показали результати використання ПЗ за місяць, і він одразу дав нам безлімітний доступ до нього, оскільки був приємно вражений його ефективністю.

— Як саме ви працюєте зі штучним інтелектом?

— Наприклад, т.зв. "Самооборона Криму" — це найчисельніша, мабуть, група злочинців. У нас є групове фото їхньої роти. Вручну ми з цієї роти ідентифікували умовно п’ятеро осіб, решту не знаємо. Програма порівнює фото особи з близько 30 млрд фотографій, залитих у "ВКонтакте", "Одноклассники", Facebook, Instagram і показує всі фото, де зображена ця особа і дає посилання на відповідні сторінки в соцмережах. Навіть коли люди змінюють або приховують імена, із допомогою цього ПЗ ми швидше можемо їх ідентифікувати.

— Наскільки ця програма крута — якщо фото розмите, наприклад, ідентифікує?

— Це ж штучний інтелект, який постійно самостійно розвивається. Наприклад, коли почався ковід і люди надягли маски, були прописані алгоритми для програми, і з кожним новим пошуком система сама себе розвивала: задавала собі у критеріях для пошуку тільки очі і ніс, і більш як у 90% випадків ідентифікувала людей. Навіть коли на фото "розмиті" обличчя, і коли не можна чітко ідентифікувати особу, програма це робить.

Наприклад, ми довго не могли знайти дітей-сиріт із кримських інтернатів, яких 2014 року вивезли в росію: де вони, що з ними, повернулись у Крим чи живуть у росії? Але вдалося ідентифікувати деяких з них через соцмережі, завдяки програмі. І це попри те, що мали фото дітей станом на 2013 рік, за цей час вони виросли, змінились — програма їх ідентифікувала. Це ефективно працює, економить час.

— Її результати можна включити до проваджень?

— Можна. Ми це все потім процесуально оформлюємо відповідно до КПК України. Це нічим не відрізняється від того, коли ми робимо, наприклад, огляд сторінки в інтернеті. Так само і з ПЗ прописуємо ланцюжок, як ми встановили особу. Це нічим не заборонено.

Роботи стало більше

— Як змінилась робота прокуратури Криму з початком повномасштабної війни?

— Практично не змінилась. Її стало більше, бо додалися нові статті і більше коло суб'єктів, які підпадають під дію Кримінального кодексу. Наприклад, до цих змін ми не могли кваліфікувати дії бізнесменів у Криму, які співпрацюють з окупантами, надають послуги в рамках оборонного замовлення ворога.

Ще один новий напрям — призначення на посади в правоохоронні та судові органи, окупаційну адміністрацію. Раніше судову практику будували таким чином, що аби кваліфікувати дії таких посадовців як державну зраду, було недостатньо самого факту переходу на службу до окупанта. Особу мають призначити на посаду і вона має щось вчинити на шкоду Україні. Зараз самого факту призначення достатньо. Дії новопризначених окупаційних суддів, працівників поліції, прокурорів, державних службовців, міністрів тощо, які призначаються у окупаційні органи влади, ми кваліфікуємо за статтею "колабораційна діяльність" (111-1 КК України).

Про повернення до Криму

— Що буде з прокуратурою одразу після того, як ЗСУ звільнять Крим?

— Буде дуже складно.

— Більш складно для вас чи для колаборантів?

— Для всіх. У нас роботи буде дуже багато, і вона буде складна. Як дев'ять років тому прокуратура Криму в екзилі фактично вибудовувала з нуля свою роботу, так само і там нам доведеться починати з нуля. В першу чергу — через те, що у нас значно скоротився штат працівників. До окупації в Криму було близько 1200, зараз — 77. І нам потрібно буде одразу знайти величезну кількість фахових людей.

Другий момент — у нас є невирішені законодавчі питання. Наприклад, якою буде доля кримінальних проваджень, які залишилися в Криму 2014 року, а це фактично 99% всіх проваджень, що були в органах досудового розслідування.

— Ви їх фізично не змогли вивезти?

— Завдання такого не стояло. Люди виїхали частково і все. Тоді працівників і можливості такої не було. Деякі правоохоронні органи, наприклад, Севастопольське СБУ, одразу переходили під російський прапор, і там нікому було щось вивозити. В прокуратурі — окупанти одразу призначили Поклонську прокурором Криму, хоча наші працівники ще на робочих місцях сиділи, ще український Єдиний реєстр досудових розслідувань функціонував, ще документи друкували українською мовою. Пізніше дали вказівку співробітникам до певної дати переїхати на материкову частину. Але будівлі вже були під повним контролем окупантів. Складна, неорганізована ситуація була.

Зараз перед нами стоїть завдання заповнити всі законодавчі прогалини, напрацювати механізми реінтеграції у сфері кримінальної юстиції після повернення до Криму. Діє робоча група, яку створив генпрокурор України для напрацювань усіх можливих механізмів.

Буде багато роботи і для судів, бо чимало осіб на півострові незаконно утримують у місцях позбавлення волі. Але є особи, які відбувають покарання за реальні злочини на кшталт вбивств, грабежів, розбоїв тощо, це і на окупованій, і на підконтрольній території.

— Яка тут суперечність?

— З одного боку, скоєно злочин, і особа повинна відбувати покарання. З іншого — рішення відносно неї винесли незаконні органи. Тут важливо розробити чітку градацію, які судові рішення ми верифікуємо і визнаємо, а які — ні. Це масштабна робота, і охопити всі справи буде складно.

— Наскільки багато розслідується справ, пов'язаних із катуваннями, незаконними затриманнями, в тому числі — кримських татар?

— Близько 150 епізодів за фактами незаконних затримань. Це досить багато. На щастя, не всі затримані зазнають катувань, але і за такими фактами є провадження. Наприклад, ми восени скерували до суду обвинувальний акт по двох зрадниках — колишніх працівниках СБУ, які перейшли до ФСБ. Вони ув’язнили і катували українського активіста, вони заочно засуджені до 9 та 10 років позбавлення волі.

Переважно це події 2014-2015 років, коли окупаційна влада зачищала Крим від усіх "неугодних". Але катування там тривають і зараз, як і дії, які можна прирівняти до катувань. Наприклад, коли людям не надають медичну допомогу, коли їх утримують в нелюдських умовах тощо.